Посол Великобританії відреагувала на звільнення Коболєва

Щоб в Україну прийшли британські інвестиції, корпоративне управління на українських державних підприємствах має стати більш прозорим і незалежним від політичного впливу. Про це в п'ятницю, 30 квітня, заявила Посол Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс, передає Інтерфакс-Україна.

"Звільнення керівництва Нафтогазу викликає серйозні питання. Щоб переконати потенційних британських інвесторів прийти в Україну, корпоративне управління на державних заходах України має стати більш прозорим і незалежним від політичного впливу", - написала посол Великобританії Сіммонс в своєму акаунті в твіттер в п'ятницю, 30 квітня.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Нагадаємо, 28 квітня Кабмін України на зборах акціонерів НАК "Нафтогаз України" припинив повноваження членів наглядової ради НАК "Нафтогаз України" і глави правління Андрія Коболєва. Крім того, було прийнято рішення про призначення з 29 квітня головою правління НАК "Нафтогаз України" т.в.о. міністра енергетики України Юрія Вітренка.

Згідно розширеному повідомленням на урядовому порталі, КМУ вирішив обійти закріплені в статуті положення про призначення і звільнення голови правління відповідно до пропозицій наглядової ради, призупинивши спочатку повноваження членів НР, потім звільнивши Коболєва і переобравши НС в тому ж складі з посредствующим оголошенням конкурсу.

Замість Вітренко Кабмін призначив т.в.о. Міненерго заступника міністра відомства Юрія Бойка.

У Кабміні наголосили, що на звільнення вплинули незадовільні фінансові показники "Нафтогазу" за 2020 рік: 19 млрд грн чистого консолідованого збитку групи. При цьому запропонований в грудні минулого року керівництвом "Нафтогазу" проект фінплану передбачав отримання чистого прибутку в розмірі 11,5 млрд грн.

Довідка Lenta.UA :

Лібертаріанський підхід до економіки за принципом "все продати"

Як повідомляла Lenta.UA , напередодні зміни влади весною 2019 роки програми кандидатів в президенти не містили ніяких натяків на зміну курсу країни або політекономічної стратегії.

В умовах міжнародного поділу праці та глобальної потокової економіки flow economy, яка забезпечує міжнародні короткострокові спекулятивні операції, високу оборотність капіталів та низьку частку довгострокового інвестування, Україна знаходиться в нерівних умовах для конкуренції і наштовхується на інституційні перешкоди для зміцнення національної економіки.

Реальний сектор економіки. Деіндустріалізація

На ділі за останні 30 років Україна пережила розпад реального сектора економіки . Економічна система, що дісталася Україні після розпаду СРСР в 1991 році, задумана в рамках єдиного народно-господарського організму з 15 республік і країн-сателітів з блоку Східної Європи (Рада економічної взаємодопомоги 1949-1991) була зруйнована, і поглинена технологічними ланцюжками світового індустріального комплексу.

Сучасна економіка України являє тип аграрно-індустріальної сировинної економіки з домінуванням сектора добувної промисловості та виробництвом сировинних напівфабрикатів з орієнтацією на обслуговування компрадорських олігархічних капіталів.

Україна в умовах глобалізації

З другої половини 1990-тих років Україна інтегрується в структури світової економіки, регуляторами якої є МВФ, СБ, СОТ - потужні транснаціональні органи, які формально грають роль регуляторів, а в дійсності є компенсаторними шлюзами, які ледь витримують натиск світових дисбалансів.

Необхідна для потокової економіки уніфікація відбувається відносно країн, що розвиваються в два етапи. Спочатку національне законодавство та виробництво приводиться у відповідність з головними світовими стандартами. Потім місцева економіка, відповідним чином трансформована, "розкривається як провіант", і підключається до одного або декількох глобальних потоків.

Фінансова залежність і слабкість інституцій

Також в 1991 році з розпадом СРСР в незалежній Україні був закріплений принцип currency board і була здійснена передача прав на активи і грошову емісію зовнішньому джерелу і регулятору (ФРС, МВФ, СБ, БМР), в результаті чого Україна так і не одержла фінансовий суверенітет, а з ним і повноцінний політичний суверенітет.

Слід також зазначити, що фінансовий суверенітет (слово іноземного походження «суверенітет» походить від романо-германського фр. souveraine і німий. souverän, що перекладається як «верховний володар, самодержець» - ред. Lenta.UA ) має на увазі суверенітет політичний. Політичний суверенітет - це можливість проводити незалежну внутрішню і зовнішню політику, друкувати гроші, які вільно конвертуються, робити довгострокові внутрішні інвестиції, розвивати інфраструктуру країни, створювати промисловість, фінансувати науку, освіту, охорону здоров'я, культуру.

Трудова міграція з України

Відзначимо, що останні 25 років українці живуть у так званій потоковій економіці (flow economy), що на ділі означає випадання цілих регіонів з сучасності. Цей процес ще називають деіндустріалізацією. В результаті великі території стають економічно відсталими регіонами, а постіндустріальні хаби не справляються з величезним припливом людей в пошуках роботи. Це породжує трудову міграцію за кордон.

Не секрет, що Україна підтримує внутрішню платоспроможність завдяки грошовим переказам заробітчан. В умовах, що склалися це унікальне явище можна назвати аутсорсинговою економікою - продуктивною діяльністю за межами держави.

Як повідомляла Lenta.UA, за 2018 рік працюючі за кордоном українці переказали додому близько 14 мільярдів доларів.

Глобальна економічна нерівність

Для порівняння, економіка американського штату Каліфорнія має ВВП, що дорівнює за часткою ВВП шостої країни світу після Китаю, США, Німеччини, Японії, Великобританії.

У Каліфорнії в Силіконовій долині і Пало-Альто знаходяться наукомісткі підприємства, які готують "революцію" у сфері енергетики, транспорту і відтворення ресурсів.

Витоки глобальної економічної нерівності вивчав Дарон Асемоглу (Daron Acemoğlu), професор економіки Массачусетського технологічного інституту (МIT), доцент кафедри Чарльза Кіндлбергера (Charles P. Kindleberger).

Він є автором статті "Колоніальні витоки незбалансованого розвитку" (The colonial origins of comparative development, 2001). Його авторству також приписують термін "паразитарні інститути" (extractive institutions), який він застосовує по відношенню до нових типів економіки, які виникли після розпаду колоніальної світу - колишні країни СРСР, Індія, Південно-Східна Азія, Африка, Латинська Америка.

Фото: jewish news