Посли пішли: що означає дипломатична «революція» Зеленського

Якщо говорити про укази глави держави, підписані минулої суботи, 21 грудня, слід зазначити, що йдеться про планові ротації дипломатичного корпусу: ці кадрові рішення анонсувалися нинішнім господарем Банкової близько тижня тому. «Ми готуємо посилення нашої команди – команди України. Зовнішньополітична робота наступного року буде ще більш напруженою, ніж цього, і має бути сильною. Наступний рік має стати часом встановлення миру – надійного світу», - наголосив Зе у своєму традиційному відеозверненні від 16 грудня. Про необхідність проведення великого дипломатичного перезавантаження Зеленський говорив і восени, презентуючи у сесійній залі Верховної Ради свій «план стійкості» для України – внутрішні кроки, покликані посилити позиції держави у різних сферах.

Мабуть, одним із резонансніших суботніх указів глави держави є звільнення постпреда України при ООН Сергія Кислиці. 55-річний Кислиця – кадровий дипломат, який у 2020 році змінив крісло заступника міністра закордонних справ на посаду постпреда України при ООН. З початку повномасштабного вторгнення і досі Кислиця, якого називають важкоатлетом української дипломатії, виступав в Організації Об'єднаних Націй з одного боку, в ролі самовідданого адвоката України, з іншого – надзвичайно жорсткого прокурора для РФ. Як правило, актуальні, глибокі та майже завжди афористичні цитати тепер уже екс-постпреда України при ООН миттєво розліталися шпальтами впливових світових ЗМІ. І в цьому сенсі вага та вплив пана Кислиці на глобальному інформаційному «фронті» важко недооцінити.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

11 липня 2024 року Сергій Кислиця, виступаючи з трибуни ООН невдовзі після обстрілу дитячої клініки «Охматдит», принагідно нагадавши про підготовку до Саміту майбутнього ООН, запланованого на вересень, констатував: «Про яке, даруйте, майбутнє ми з вами говоримо в принципі, коли вбивця сьогодні почувається комфортно, сидячи тут прямо зараз по коліно у дитячій крові у кріслі голови Ради Безпеки!». Головування РФ у Раді безпеки ООН Кислиця характеризував, як ракову хворобу, «але лише гірше». Взагалі, засідання Ради безпеки ООН з української тематики завдяки емоційності пана Кислиці часто сприймаються як своєрідне дербі між ним та його росвізаві Небензею. Відставка Сергія Кислиці, зазначимо, це планова ротація і, як подейкують у кулуарах, незабаром його призначать заступником нового глави вітчизняного МЗС Андрія Сибіги.

Місце ж Кислиці в ООН дістанеться не менш відомому українському дипломату, екс-послу України в Німеччині Андрію Мельнику, який у травні 2022-го назвав канцлера Олафа Шольца «ліверною ковбасою» за його відмову відвідати Київ - цей німецький фразеологізм означає людину, яка прикидається незаслужено скривдженою. Це призначення вже викликало жарти. "Цікаво, як він назве Гутерреша? Нудним свинячим чоризо?", - запитав політолог Олексій Голобуцький.

Найважливішим із указів про призначення послів є, мабуть, закінчення тривалої епопеї Федора Шандора. Етнічний угорець, доктор соціологічних наук, професор Ужгородського університету, він у лютому 2022 року добровільно пішов до ЗСУ, а після нічних чергувань на передовій читав лекції своїм студентам, за що став відомим на всю країну як «професор із окопів». Саме його нинішній господар Банкової вирішив призначити послом України в Угорщині та заявив про це ще понад рік тому. Однак точку в цій кадровій історії Зе поставив тільки зараз, при тому, що відносини офіційних Києва та Будапешта навіть із натяжкою складно назвати безхмарними і посол України в Угорщині як топ-комунікатор мав бути, тим більше, що тамтешня влада давно дала «добро кандидатурі «професора з окопів».

В результаті ще одного суботнього указу Зеленського пост посла України у Словенії залишить генерал, екс-міністр оборони Андрій Таран. Його замінить Петро Бешта, який досі обіймав посаду посла України в Литві.

Ще одне знакове кадрове рішення – звільнення посла України в Китаї. Після смерті посла Сергія Камишева в лютому 2021 року ця посада залишалася вакантною понад два роки, у тому числі понад рік після початку путінської спецоперації. І ось зараз Зе «пішов» призначеного у квітні 2023 року на цю позицію колишнього міністра стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна. При цьому ім'я нового посла України в Піднебесній поки що залишається невідомим (хоча у ЗМІ згадувалося прізвище Олександра Нечитайла – кадрового дипломата та посла України в Малайзії).

Водночас послом України в Туреччині незабаром стане Наріман Джелял – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, який провів майже три роки у російських в'язницях. Натомість головою представництва України при НАТО, як анонсував президент, стане Олена Гетьманчук – один із найавторитетніших експертів євроатлантичного спрямування в Україні.

Окремим указом Володимир Зеленський скасував власний лютневий указ про призначення Еміне Джапаровою представницею України при міжнародних організаціях у Відні. Колишня перша заступниця глави МЗС, Джапарова була натхненницею та організатором «Кримської платформи», брала активну участь у поверненні в Україну «скіфського золота», відповідала за співпрацю України з ЮНЕСКО. Тим часом, влітку поточного року пані Джапарова опинилася в епіцентрі гучного медійного скандалу: журналісти-розслідувачі звинуватили її в тому, що вона нібито сприяла незаконному виїзду за кордон своєму чоловікові, колишньому співвласнику «Приватбанку» Геннадію Боголюбову. Відкинувши дані обвинувачення Джапарова, втім, заявила, що залишає дипвідомство на Михайлівській площі.

Зрештою, ще одним указом президент Зеленський призначив В'ячеслава Яцюка, екс-посла України в Норвегії, посланцем до Руанди - раніше в цій країні не було посольства офіційного Києва, і це призначення, на переконання експертів, можна сприймати як підтвердження обіцянок Банкової повсюдно посилювати комунунікацію з так званим Всесвітнім Півднем.

Про те, що найближчим часом буде замінено ще низку послів, говорять одразу кілька джерел Lenta.UA. При цьому один із них стверджує, що чинний гарант української Конституції має намір відмовитися від своєї ідеї про призначення послом до сусідньої Молдови колишнього секретаря Ради нацбезпеки та оборони (РНБОУ) Олексія Данилова. На це місце пророкують Пауна Роговея, який працював і в Румунії, і в Молдові.

Водночас останніми днями у ЗМІ курсує інформація про ймовірне призначення екс-генпрокурора Андрія Костіна послом у Нідерландах.

«Велике дипломатичне перезавантаження», анонсоване президентом Зеленським, закінчилося ще більшою кількістю питань щодо цілей, методів та намірів упорядкування дипломатичної служби. Почати слід з того, що частина анонсованих послів досі не отримали агремани (дозвіл на прийняття) від країни потенційного перебування. Ще частина анонсованих призначенців не пройшла процедури спецперевірок (обов'язкова дія перед затвердженням). Прогнозую, що деякі ці перевірки не пройдуть. По деяких кандидатах є питання у спеціальних служб. Вже замовчу про складання відповідних іспитів, які мають передувати призначенню. Коли мені дзвонили десятки людей із проханням оцінити ті чи інші кандидатури, відповідь була одна: спочатку треба зрозуміти, чи мають новопризначені мандат на реалізацію місій, а вже потім робити узагальнені висновки. Втім, дехто вже очевидний. Чи тішуся я з того, що, наприклад, забрали зі Словенії абсолютно безрезультативного Андрія Тарана? Так, звичайно. Але хто понесе відповідальність за його призначення і за те, що результат був прогнозованим? Людині, яка не годилася для дипломатичної служби та відчувала проблеми з ефективністю на попередньому місці роботи, весь час із держбюджету платили зарплату. І ніхто не несе відповідальності за цей абсолютно невдалий експеримент, бо це – політичне призначення. І чи не є це наступом на ті самі граблі потенційні призначення, які готуються знову?», - запитує керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

«Можливо, у МЗС достатньо професійних кадрів, які б могли посилити наше позиціонування у світі. І це не лише країни Африки та Азії. У виборі кандидатур знову переважає політична доцільність і намір загравання з суспільством. Із цього можна зробити висновок, що Офіс президента змінювати підходи до розуміння важливості та відповідальності дипломатії не має наміру. Ну ок, померла, то померла…», - підсумовує експерт.

До речі, ключова дипломатична інтрига поки що зберігається, і вона стосується крісла посла України у США. Як відомо, чинна посол, 48-річна Оксана Маркарова, яка займала за президента Порошенка посаду голови Мінфіну, опинилася в епіцентрі скандалу, пов'язаного з візитом президента Зеленського на фабрику з виробництва боєприпасів у Скрентоні - рідному місті Джо Байдена в розпал президентської виборчої кампанії-2024.

Тоді найближчі соратники Трампа сприйняли цей захід як передвиборче підігравання офіційного Києва господарю Білого дому. Зокрема, спікер Палати представників, республіканець Майк Джонсон, у відкритому листі вимагав від української влади негайно відправити пані Маркарову у відставку. За «гарячими слідами», втім, цього не сталося, хоча, з огляду на те, що Оксана Маркарова на посаді вже майже чотири роки, цілком імовірно її ротація відбудеться якраз до повернення пана Трампа до Овального кабінету.

Читайте також: Зеленський провів кадрові чистки серед дипломатів

Читайте також: Чи потьмяніє Туск: у якому сенсі візит до України польського прем'єра є вкрай важливим