КультураВтрата

Померла легенда європейського кіно і класик французької «нової хвилі»

23:20 29 бер 2019.  2776Читайте на: УКРРУС

Аньєс Варда була однією з кращих жінок-режисерів в історії кінематографа.

Класик європейського кінематографа і одна із засновників знаменитої французької «нової хвилі», найголовнішої революції в світовому кіно середини минулого століття, Аньєс Варда прожила 90 років, а працювати в кіно як режисер почала в 25. За цей час вона зняла безліч фільмів, отримала головні нагороди найпрестижніших світових кінофестивалів, включаючи канську «Золоту пальмову гілку».

Однак, як це бувало з представниками «нової хвилі», наприклад, с Жаном-Люком Годаром, найкращим її фільмом вважається перший - «Клео від 5 до 7», знятий в 1962-му році (фактично він другий, але перший досвід ще 1954-го року можна проігнорувати). Ця півторагодинна стрічка майже в режимі реального часу показує дві години життя молодої паризької красуні-співачки Клео, яка в очікуванні візиту до лікаря (у неї підозра на рак) відвідує ворожку, зустрічається з друзями і просто гуляє по Парижу. У фіналі картини, коли вона зустрічається з лікарем, з'ясовується, що вона таки хвора, але лікар не говорить, чим, і обіцяє одужання.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

"Клео від 5 до 7": цей кадр є майже у всіх підручниках з історії кіно. Фото: Twitter

Зрозуміло, що в такій ситуації почуття героїні загострені, і саме так вона сприймає навколишнє життя, помічаючи всі його деталі. Власне кажучи, Париж 1962-го року є другим головним героєм фільму, і його вулиці, кафе, будинки, квартири і городяни зняті з такою віртуозністю і чарівною легкістю, які сьогодні не під силу навіть великим майстрам. До того ж Аньєс Варда, саме як жінка (хоча вона вже тоді була феміністкою і з роками ці її переконання тільки посилювалися), помічає такі психологічні деталі, повз яких режисер-чоловік просто б пройшов.

Аньєс Варда в 50-і роки минулого століття. Фото: Twitter

І ось коли сьогодні, 57 років по тому після прем'єри, дивишся «Клео від 5 до 7», то в черговий раз переконуєшся, що ніякого прогресу в мистецтві не буває - ні в цілому, ні іноді навіть в житті і кар'єрі самого художника. Однак в цьому немає нічого страшного - вже з 50-х років Варда не тільки знімала кіно, але й була членом кола видатних особистостей тих років, коли Франція переживала гуманітарний інтелектуальний зліт. І незважаючи на те, що героїня її кращого фільму виявилася в такій ситуації, сама Варда прожила довге і щасливе життя. Так буває, коли художник переживає і тим знищує свої страхи в своїх же творах.

Аліса Куницина, Lenta.UA

Заставне фото: cineuropa.org

Сергій Семенов

Найпопулярніше