Помер легендарний голлівудський кіноактор 80-х років

Брайан Деннехі мав фактурну зовнішність, яка одночасно була як його конкурентною перевагою, так і акторським прокляттям. Коли преса порівнювала його гру в класичній американській п'єсі Артура Міллера «Смерть комівояжера» з грою в цій же ролі Дастіна Хоффмана, Деннехи, зріст якого був під 190 см, а вага під 100 кг, відповідав: «Я не можу грати як Хоффман, оскільки я вище 160 см і важче 56 кг».

Акторська слава приходила до нього важко. Взагалі-то Деннехи з його типово ірландською зовнішністю - типовий нью-йоркер, як називають в США жителів Нью-Йорка. Він народився в Брукліні, закінчив Колумбійський університет за спеціальністю «історія», п'ять років служив у морській піхоті США. Акторську кар'єру почав дуже пізно - в 39 років, причому грав в серіалах в невеликих ролях.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Долю його вирішив фільм «Рембо: Перша кров», де 41-річний актор зіграв шерифа маленького містечка Уілла Тізла, що протистоїть герою Сильвестра Сталлоне. Тіззл - просто-таки класичний американський типаж провінційного шерифа, який хоче одного - щоб у його містечку все було тихо і спокійно. Коли на самому початку фільму він приймає Рембо за бродягу, то просто вивозить його за межі міста, попереджаючи, щоб той не повертався. І тим самим стає винуватцем і одночасно заручником ситуації, яку сам же створив. При цьому він не класичний «поганий поліцейський», хоча у фільмі є і такий, якого грає інший актор, а просто сумлінний служака. І хоча в «Рембо» виконував сольну партію, звичайно, Сталлоне, Деннехи зіграв настільки переконливо, що пропозиції на ролі поліцейських, габаритних ірландців з блакитними очима, на нього просто посипалися.

Апофеозом цього стала відмінна акторська робота в двох фільмах дилогії «Ілюзія вбивства» у дуеті з Брайаном Брауном, який грав майстра спецефектів. Перший фільм вийшов в 1986-му році, коли застосування спецефектів в кіно вийшло на новий рівень, і тема «як це робиться» дуже цікавила глядачів. Тому обидва фільми дилогії, зняті в жанрі кримінальної комедії, користувалися феноменальним успіхом. Деннехи знову грав поліцейського, тільки на цей раз він не переслідував головного героя, а об'єднувався з ним в боротьбі проти гангстерів і «поганих поліцейських».

А потім, в кінці 90-х і  «нульових» роках, пішли ролі в класичних п'єсах на театральному Бродвеї, за які Деннехи отримав два «Тоні» (театральний аналог «Оскара»). Але запам'ятався він масовому глядачеві все одно фільмами 80-х, які давно вже стали легендою кінематографа.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter