Похід на схід: навіщо Тимошенко потрібен політик, що залишив Україну без Донбасу

За два тижні до першого туру президентських виборів відбулося досить дивна, на перший погляд, подія: лідер партії «Основа» Сергій Тарута заявив про те, що він з командою вирішив підтримати кандидата в президенти Юлію Тимошенко. «Ми зараз об'єднуємо наші команди у виборчому процесі... І наша команда буде працювати на те, щоб підтримати Тимошенко і щоб захистити цей вибір», - заявив Тарута. За словами Тарути, його прізвище залишиться в бюлетені, але його команда буде працювати на перемогу Тимошенко. «Ми будемо робити все, щоб Юлія Володимирівна перемогла», - зазначив він.

Навіщо був потрібен такий фінт Таруті, і який бонус отримає Тимошенко від такого об'єднання? З нардепом-позафракційником в принципі все зрозуміло: таким чином він розраховує в разі перемоги лідера «Батьківщини» роздобути тепле місце у владній вертикалі. Зокрема, як розповіли Lenta.UA інформовані джерела, сам Тарута всіляко намагається через ЗМІ донести Тимошенко про свої прем'єрські амбіції, але на Турівській (вулиця, де знаходиться штаб «Батьківщини») до можливості такого кадрового призначення ставляться скептично.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У той же час для Тимошенко дане об'єднання виглядає досить ризикованим. Єдиний очевидний плюс - таким чином Юлія Володимирівна теж змогла продемонструвати, що кандидати в президенти можуть «зливатися» не тільки під Анатолія Гриценка (як у випадку з Андрієм Садовим) або Петра Порошенка (як в ситуації з Сергієм Кривоносом), але і під неї. Але на цьому очевидні плюси закінчуються. Справа в тому, що Тарута, незважаючи на всілякі спроби «відмитися» в ЗМІ, має репутацію відверто проросійського політика. Зокрема, саме під час його губернаторства, яке тривало з березня по жовтень 2014 року, сталася втрата Україною частини Донбасу в результаті гібридної операції з боку Росії. Варто нагадати, що тоді в Києві новоспечене керівництво на чолі з в.о. президента Олександром Турчиновим вирішило збити пиху з сепаратистів за допомогою олігархів, зацікавлених в збереженні бізнесу і мали сильні важелі впливу на місцях. Донецьку ОДА пропонували очолити найбільшому олігархові Ринату Ахметову, але той відмовився. В результаті цю місію на Банковій поклали на Сергія Таруту. Результат - на обличчя. Серед експертів неодноразово звучала думка про те, що провал боротьби з сепаратистами в Донецьку пов'язаний з нерішучістю Тарути, який до останнього моменту намагався вирішити питання «по-мирному» ...

Пізніше з'явилася партія «Основа», кістяк якої, за нашою інформацією, складають люди з орбіти так званих «газовиків» на чолі з Юрієм Бойком і Сергієм Льовочкіним. Зокрема, при формальному лідерові Таруті в партії «Основа» є свій глава - Андрій Ніколаєнко, який свого часу був першим заступником Донецької ОДА у Тарути, але також відомий тим, що до цього, при Януковичі, з 2013 по 2014 рік був головою Кіровоградської ОДА, входячи в команду Сергія Ларіна - колишнього заступника глави АП Сергія Льовочкіна.

Саме тоді Сергій Тарута раптом став продукувати різні «мирні плани», чим закономірно викликав ще більший негатив в свою адресу. У той же час йому не вдалося заробити електоральних «вістів» на сході. Згідно з останніми опитуваннями компанії «Рейтинг», у Тарути не дивлячись на чималі фінансові вливання рівень підтримки знаходиться на рівні 0,5%. Так що союз Тарути і Тимошенко, скоріше, під вибори несе негатив, ніж позитив.

З чуток зі штабу «Батьківщини», рішення про об'єднання прийнято їх лідером не від хорошого життя. Незважаючи на досить високі шанси на вихід у другий тур, її фінансові ресурси фактично відсутні: в результаті недавніх перевірок СБУ, схоже, були серйозно порушені всі виборчі плани. І тут конче виявився потрібен спонсор. У чому-чому, а в грошах команда Тарути практично не обмежена.

Інша справа, що тепер Тимошенко гарантовано нарветься на звинувачення у співпраці з проросійськими силами. За два тижні до виборів у її опонентів з'явилася чудова можливість знову нагадати українцям про «московську зозулю»...

Дмитро Крижак