План Маршалла по-українськи: чи вдасться залучити іноземців для відновлення країни

«Своєю агресією Росія хоче довести, що нібито їй підвладна не просто територія, а життя як таке, і що воно може вирішувати за всіх, чи буде у них життя взагалі. Тому ця війна не просто наша, не просто локальна – десь на сході Європи. Це напад Росії на все, що є цінністю для нас із вами. Тому й відновлення України – це не локальний проект, не проект одного народу, а спільне завдання всього демократичного світу – усіх країн, які можуть сказати про себе: ми є цивілізованими. Відбудувати Україну – це відновити принципи життя, відновити простір життя, відновити те, що робить людей людьми», - заявив нещодавно, виступаючи в режимі онлайн перед учасниками конференції в Лугано президент Володимир Зеленський. Аудиторія, слід зазначити, зібралася більш ніж солідна: у заході взяли участь представники 40 країн та 20 авторитетних міжнародних організацій. Крім того, там була керівна «верхівка» Євросоюзу в особі голови ЄК Урсули фон дер Ляйєн.

«На цьому форумі, за великим рахунком, були присутні всі потенційні донори фонду відновлення України і ми дуже сподіваємося на реальне, а не декларативне фінансування плану відновлення. А те, що такий план обговорюється, є свідченням віри Заходу в нашу перемогу», - заявила екс-нардеп Ганна Гопко, яка на конференцію поїхала як громадський активіст.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Презентував план поновлення прем'єр Денис Шмигаль. Власне, план – це документ, який містить понад 120 сторінок. Щодо головних його принципів, то відновлення відбуватиметься у двох напрямках: параметричному, тобто по галузях та регіональному. До речі, акцент на регіонах є досить вдалим, оскільки ще до конференції багато країн висловили обіцянки, що вони допомагатимуть у відновленні окремих областей. Наприклад, Данія зголосилася допомагати Миколаївщині, а Балтійські країни хочуть відбудовувати багатостраждальні Бучу та Ірпінь.

На тематичних панелях у рамках форуму, як розповів off records Lenta.UA один із його учасників, «план відновлення розбирали на атоми, прописуючи всі етапи, окреслюючи напрацювання з конкретних галузей - гуманітарних та економічних, а також фіксували фінансові параметри плану».

Що ж до інституційного оформлення процесу відновлення, тут усе вже цілком ясно — з цією метою буде створено спецфонд. І вкрай важливо, щоб і міжнародне співтовариство, і громадські організації, і відповідні силові структури 24/7 відслідковували раціональність використання майбутніх коштів майбутнього фонду, бо це не той випадок, де є місце корупційним «плюшкам».

Загалом із презентації Шмигаля стало зрозуміло, що пріоритетом України є заміна кредитної допомоги на грантову, тобто безповоротну допомогу. Ця ставка цілком зрозуміла - у нас зараз досить суттєвий зовнішній борг і очевидно, що для післявоєнної країни його збільшення є небажаним сценарієм. Крім того, приклади успішних трансформацій після великих катастроф чи воєн, які ми маємо в минулому, побудовані саме на безоплатній допомозі, а не позиках.

Щодо інвестицій, то у плані відновлення велика увага приділена тому, щоб покращити інвестиційний клімат за допомогою багатьох інструментів, зокрема, «шляхом створення інструментів дерегуляції та покращення податкового навантаження». Тут слід передати привіт нардепу від СН Гетьманцеву, який, фонтануючи «податковими» ініціативами, викликає гостре не сприйняття в бізнес-середовищі. Хочеться вірити, що цього «слугу», законодавчі напрацювання якого справді викликають безліч питань, до фонду відновлення України не підпустять на гарматний постріл.

«Післявоєнна Україна приваблива для інвесторів із багатьох причин. Одна з головних – це географічне розташування. У постковидному світі багато хто замислився над наближенням ланцюжків поставок до споживчих ринків, тому що виявилося, що коли весь світ споживає все, що зроблено в південно-східній Азії, і один контейнеровоз може перекрити Суецький канал і все завмерло, це не вигідно. Тому ми сподіваємося, що багато виробничих підприємств можуть бути перенесені до України. Тут для цього добрі умови. У нас розвинений логістичний зв'язок із Європою, є виробничі бази та кваліфікований персонал. Крім того, з розвитком відновлюваної енергетики та нової промисловості все більшим викликом стає пошук нових корисних копалин та рідкісноземельних металів. Україна дуже багата на поклади деяких із них, і в цьому плані ми є альтернативою деяким країнам південно-східної Азії, з якими не у всіх країн Заходу хороші відносини. Це буде час можливостей, і я думаю, що це буде раціональне рішення будувати бізнес в Україні після війни», - заявив в ефірі загальнонаціонального телемарафону, коментуючи український план Маршалла експерт Офісу реформ при Кабміні Максим Гардус.

Прем'єр Чехії, яка зараз головує в ЄС, у кулуарах форуму з відновлення України сказав важливу річ. Петро Фіала зокрема зазначив, що «світ не знає, коли буде перший день відновлення після перемоги, тому зараз важливо дати Україні можливість захистити себе, забезпечивши більше зброї».

«Незважаючи на оптимістичні настрої, коли всі говорять про великі інвестиції, репрезентують великі амбітні плани, на фронті українці щодня віддають життя, захищаючи мирне небо світу, зокрема Європи, від тоталітаризму», - наголосив глава чеського уряду.

Це вкрай важливий меседж, оскільки багато наших західних друзів відкрито заявляють, що фінансовим донорством України слід займатися після закінчення війни. Наприклад, днями під час саміту НАТО в Мадриді міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс говорила, що «спочатку Україна має завдати військової поразки Росії, і лише тоді відкриються можливості для переговорів про відновлення».

Наразі є домовленості в рамках ЄС давати Україні гроші для покриття бюджетного дефіциту. Це критично важливо, оскільки для продовження боротьби на полі бою нам потрібно утримувати та забезпечувати армію, здійснювати соціальні виплати.

Також відомо, що у рамках плану Маршалла Європейський Союз планує виділити близько 100 млрд. на відновлення України. Фінансування здійснюватиметься через кредитні підрозділи ЄС: Європейський інвестиційний банк, ЄІБ.

«У Лугано обговорювалися пропозиції уряду України та наших міжнародних партерів, а також окремі проекти повоєнного розвитку нашої країни. Але, як на мене, нам зараз потрібна й інша дискусія про нову модель прискореного розвитку української економіки. Нам потрібне не просто відновлення, ми потребуємо потужного імпульсу для соціально-економічного прискорення розвитку країни. Яким має бути наше місце у міжнародному поділі праці? На яких ринках ми можемо заробляти після війни (крім аграрного та металургійного)? Як розвивати вітчизняну економіку в умовах скорочення трудових ресурсів та їхнього відтоку за кордон? Як нам пристосуватися до нової технологічної революції та кліматичних змін? І це далеко не всі питання, на які потрібно знайти відповідь при розробці нового економічного курсу для України. І це питання не лише для уряду (у широкому сенсі це і Кабмін та Офіс президента), а й для експертної спільноти та українського бізнесу. Незважаючи на драматичні реалії війни, ми маємо вже тут і зараз моделювати наше майбутнє», - зазначає відомий політолог Володимир Фесенко.

Це дійсно важливо, оскільки моделювати хід і тим паче результат війни зараз гранично складно — все змінюється надто динамічно. Як, до речі, й позиція світу. Спроба Кремля переконати Захід, що Росія просто не може програти цю війну, тож треба змусити Україну підписати якийсь «Мінськ-3» чи «Стамбул-1», як відомо, зазнала невдачі. Хоча Москва і витратила на це більше місяця, переконуючи, скажімо так, поміркованих європейців та американців дати Путіну шанс «зберегти обличчя», бо, мовляв, скривджена післявоєнна Росія може бути набагато більшим жахом для світу, ніж програш України.

Проте вже сьогодні серед країн-членів ЄС активно просувається нова ідея: вважати перемогою офіційного Києва саме вихід на «кордони» 24 лютого 2022 року, а потім підписати умовний «Мінськ-3» із новим режимом припинення вогню та нескінченними розмовами про дипломатичне врегулювання війни. Але це не стратегія перемоги і Європі, мабуть, настав час зізнатися самій собі: політика діалогів і кулуарних корупційних профітів зазнала фіаско. Тепер у центрі уваги військова сила, а її можна подолати ще більшою військовою силою, яку нам може, якщо захоче, забезпечити весь цивілізований світ уже сьогодні…

Читайте також: Де відбудеться генеральна битва за Україну - названо ключовий фронт

Читайте також: Названо місто, у якому відбудеться вирішальна битва за Донбас