Під контроль: чому Верховній Раді пора загнати Ситника в стійло

Представники різних громадських організацій в соцмережах, а також деякі інформаційні ресурси активно критикують законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині забезпечення реалізації функцій прокуратури», зареєстрований у Верховній Раді в середу, 26 серпня. Претензії зводяться до наступного: згідно з даним проектом, генпрокурор зможе проконтролювати ведення кримінальних проваджень з боку Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої прокуратури (САП). На думку активістів-антикорупціонерів, найвідомішим з яких є глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін, дані наміри авторів законопроекту (зауважимо, що мова йде про 9 нардепів від президентської «Слуги народу» і одного з депутатської групи «Довіра») є тиском на «незалежні» антикорупційні органи.

Про «незалежність» НАБУ і САП можна говорити довго. Згадати хоча б в скандал, в який потрапив Артем Ситник під час президентських виборів в США, коли в 2016 році виявився замішаний у передачі фінансових звітів про співпрацю тодішнього глави кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта з Партією регіонів, що викликало неабиякий скандал за океаном. До речі, про те, що голос на записах, де Ситник розповідав про свої звитяги належить саме директору НАБУ, публічно підтвердив в його «друг», вже колишній глава САП Назар Холодницький. Той, в свою чергу, відзначився тим, що в 2017 році раптом став віце-президентом Федерації футболу України при нардепі від БПП Андрії Павелку. Чи варто говорити, що просто так такі посади в такій закритій «тусовці» як український футбол - не роздають. Ну, а конфлікт інтересів - мати начальником політика з президентської партії - складно було не помітити...

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У цілому, корумпованість керівництва обох антикорупційних відомств (Холодницький «зливав» матеріали справ фігурантам-забудовникам, за що відбувся лише доганою,  а Ситник влаштовував собі відпочинок за рахунок бізнесмена, за що отримав в двох судах офіційний статус корупціонера) і неможливість повноцінно покарати порушників - одне з ключових питань, яке хвилює суспільство. А якщо додати до цього регулярні чутки про «сливи» кримінальних проваджень антикорупціонерами, то висновок напрошується сам: хтось все-таки повинен стежити за самодіяльністю зазначених вище структур, інакше це призведе (або вже призвело?) до повального хабарництва.

І нарешті, найважливіша причина необхідності взяття НАБУ і САП під крило Офісу генпрокурора. Це - абсолютна кричуща неефективність їх діяльності. Не допоміг навіть створений спеціально «під» них Вищий антикорупційний суд. За більш ніж 5 років діяльності цих структур корупція в Україні не тільки не подолана, але навпаки - цвіте і пахне...

Схоже, що ідея про самостійні органи, які самі по собі будуть боротися з корупцією - повна утопія. І зараз у Верховної Ради є шанс виправити помилку, допущену під час створення цих структур. І час для цього - дуже вдалий: в Штатах, які виступали головними лобістами створення НАБУ і САП, зараз повним ходом йде президентська кампанія. А значить, є можливість реалізувати деякі україноцентристські реформи без підказок ззовні.

Іван Сергієнко

Читайте також: Втомився або дістали: чому Холодницький покинув пост голови Спеціальної антикорупційної прокуратури

Читайте також: Стало відомо, хто тимчасово замінить Холодницького