Піар навколо бюста: як Кернес вирішив повернутися в 2014 рік

Знесення бюста Жукова в Харкові в день проведення з'їзду партії Кернеса/Труханова, орієнтованої на проросійський електорат, показав: через 5 років після Майдану і російської агресії політичні гравці все одно продовжують працювати за старими домайданівськими лекалами, які гальмують розвиток країни і відкочуючись її в зручну для себе схему «русскій мір» vs Україна.

Розставимо всі крапки над «і». Маршал Георгій Жуков, попри радянський міф про «маршала Перемоги» - дійсно та людина, яка заслужила в Червоній армії прізвисько «м'ясник». Він не шкодував радянських солдатів, поклавши сотні тисяч в божевільних, безглуздих лобових атаках на німецькі позиції, він відповідальний за Київсько-Уманський, Брянськ-Вяземський котли, і багато інших «успішних» операцій. Тому вимоги суспільства щодо декомунізації його імені і зносу його пам'ятників і бюстів виглядає абсолютно аргументованими.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Інша справа, що питання навколо перейменування проспекту Жукова в Харкові в проспект Григоренка виник ло не вчора і не минулого тижня. Кернес підняв цю тему ще 9 травня, знаючи, що буде формувати нову проросійську партію, яку поведе до парламенту.

З того моменту минув майже місяць. За весь цей час активісти могли десять разів знести пам'ятник разом з постаментом. Більш того, питання з бюстом «жука» (ще одне прізвисько кривавого «маршала Перемоги») можна було вирішити ще в 2016 році, коли проспект імені маршала був перейменований в проспект Петра Григоренка в рамках виконання закону про декомунізацію.

Але, чомусь, ніхто цим питанням не задався. А задався їм лише в день проведення з'їзду імені Кернеса/Труханова, коли красива картинка знесення монумента лягла на проросійські промови учасників з'їзду нової партії. Можна було б порахувати, що це збіг, але, як вчить українська політична історія таких збігів в нашій країні (майже) не буває.

До речі, активна проросійська частина електорату - так звана креативна частина - не особливо-то повірила у випадковість даних подій. Відразу кілька ЛОМів заявили, що це гра самого Геннадія Кернеса і олігарха Ігоря Коломойського, який публічно не приховує симпатії до політсили «Відродження», яка також відома як «партія мерів». Саме Коломойського в українському політикумі вважають одним з акціонерів даного політпроекту.

Тут варто згадати і про давні, хоч і не явні зв'язки Кернеса і голови Національного корпусу Андрія Білецького ще з часів проживання останнього в Харкові. Нагадаємо, саме Нацкорпус був рушійною силою під час акції зі знесення бюста Жукова.

Зараз, виходить, що обидві сторони виявилися корисними один одному і своєму електорату, показавши своїм виборцям те, що вони хотіли побачити. Наприклад, мало одразу ще один соратник з майбутньої партії Кернеса і давній бізнес-партнер Коломйского в нафтогазовому бізнесі Віталій Хомутинник заявив про те, що відновить бюст поваленого маршала.

Та й сам Кернес не вгамовується і вже сьогодні вибухнув плакатною заявою:

«... Я як харківський міський голова повинен стати арбітром у цьому питанні - повідомляю: 1) бюст маршала Жукова буде відновлений найближчим часом. 2) питання про перейменування проспекту імені генерала Григоренка в проспект імені маршала Жукова буде винесено на найближчу сесію Харківської міської ради, що відповідає українському законодавству».

Ключова проблема полягає в тому, що, пройшовши Майдан, потрапивши під каток агресії з боку Росії, нас знову продовжують повертати в ідеологічно-політичний порядок п'ятирічної давності, в 2014 рік - протистояння «фашистів» і «антифашистів», «бендер» і правильних «жуківців».

Колишня влада Порошенка/Турчинова/Яценюка не зуміла довести до розуму ні декомунізацію, ні дерегіоналізацію України, залишивши при владі та на волі і Кернеса, і Медведчука та інших одіозних «регіоналів». Ті, в свою чергу, займаються не обговореннями нових світових трендів в космосі, цифрових технологіях і боротьби з пластиком, а повертають нас в ту саму архаїку, від якої ми з таким трудом і такою кров'ю намагаємося піти...

Елеонора Шульц

Читайте також: Кінець «фронтовиків»: чому Яценюк не домовився з Гройсманом

Читайте також: Аваков оголосив себе відповідальним за легітимність результатів парламентських виборів