Перший міністр юстиції незалежної України закінчив свій життєвий шлях

Помер Віталій Федорович Бойко - голова Верховного Суду України (1994-2002), міністр юстиції України (1990-1992), суддя Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Молдови, Надзвичайний і Повноважний Посол України, повідомляє Sud.ua.

Бойко є знаковою фігурою в історії української правової системи. Зокрема, як голова ЦВК України з виборів народних депутатів мав честь відкривати перше пленарне засідання Верховної Ради України I скликання, входив до складу Ради при Президентові України з питань реформування судової системи України, став одним з організаторів Союзу юристів України та ініціаторів здійснення в державі судово правової реформи.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

З 1990р. по 1992 рр. обіймав посаду Міністра юстиції України. Саме тоді міністерство розробило основні положення, які лягли в основу найважливіших законів «Про власність», «Про економічну самостійність України» та інших нормативних актів. Це було непростим завданням, оскільки вносилися зміни до законодавчих актів у зв'язку з набуттям Україною незалежності, по-новому формулювалися окремі положення закону, починаючи з Кримінального кодексу, були внесені зміни в закон «Про судоустрій України», приймалися нові закони, зокрема, «Про статус суддів».

Очолюючи Мін'юст, паралельно виконував і обов'язки голови Центральної виборчої комісії (1989-1992 рр.). Займався також організацією виборів першого Президента України, проведенням Всеукраїнського референдуму з питань незалежності України. І ця робота була дуже відповідальною, оскільки рішення Центральної виборчої комісії тоді можна було оскаржити до суду - вони були остаточними і оскарженню не підлягали.

З 1992 р по 1993 р працював завідувачем відділом оборони, національної безпеки, правопорядку і надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України.

З березня 1993 - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова.

З 21 грудня 1994 обраний Головою Верховного Суду України і очолював його до виходу в відставку 24 жовтня 2002 Член Вищої ради юстиції за посадою (24.03.1998 - 24.10.2002). Суддя вищого кваліфікаційного класу.

У 2009 році - обраний Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Ініціатор багатьох законопроектів і пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України, здійснення в державі судово-правової реформи. Входив до складу Ради при Президентові України з питань реформування судової системи України та до Вищої ради юстиції. Був одним з організаторів Союзу юристів України.

Нагороджений Почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1987) і Верховної Ради України (2001, 2002), Почесною відзнакою Президента України (1996), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2001), Почесною відзнакою Ради суддів України (2002). Заслужений юрист України (1997).

Ілюстративне фото: SNP