Перший – крайній: як і чому корупція в оборонці «з'їдає» Зеленського

Під Бахмут, де ЗСУ продовжують проводити невпинний та самовідданий наступ, у понеділок, 14 серпня, приїхав Володимир Зеленський. Зазначимо, що протягом останнього тижня українські військові заявляли, що на північному фланзі Бахмута їх наступ застопорився через рашистів-резервістів, які вступили в бій. Що ж до південного флангу (Кліщіївка та Курдюмівка), то останніми днями російські військові телеграм-канали писали про контратаки армії РФ на цьому напрямі, стверджуючи, що росіяни повернули позиції в Кліщіївці. Тим часом, Генштаб ЗСУ цього не підтверджував.

«Мав честь нагородити найкращих, подякувати всім – кожній бригаді за хоробрість, відвагу, результати заради України. Разом з генералом Богомоловим, командувачем оперативно-тактичного угрупування «Соледар», поспілкувалися з командирами бригад і батальйонів – тими, хто в боях, – про їхні фронтові потреби. Завжди є загальна картина, є звіти щодо кожного напрямку, за кожною бригадою. Але важливо говорити з воїнами безпосередньо про досвід війни на позиціях. Сьогодні це були докладні, відверті розмови. Про наші наступальні дії, про постачання у війська, про можливості командирів, про те, які зараз ці можливості та якими вони мають бути. Дуже важливо, щоб усі чиновники у системі оборони сприймали всі завдання саме так, як про них говорять на передовій. Військові командири повинні займатися війною, а не бюрократією», - наголосив нинішній господар Банкової, який є, як відомо, паралельно і верховним головнокомандувачем ЗСУ. Після цього вже 15 серпня Зеленський поїхав на Запорізький напрямок, де теж поспілкувався з командирами.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

А буквально днями Зе оголосив про те, що на спецзасіданні РНБО в рамках боротьби з корупцією звільнять усіх обласних військових комісарів.

«Керівати цією системою повинні люди, які точно знають, що таке війна і чому цинізм та хабарництво під час війни – це державна зрада. Воїни, які пройшли фронт або які не можуть бути в окопах, бо втратили здоров'я, втратили кінцівки, але зберегли свою честь. Саме їм можна довірити цю систему комплектування», - наголосив глава держави.

За словами Зеленського, всіх кандидатів на звільнені посади військових комісарів перевірятиме Служба безпеки України (СБУ). Президент також принагідно нагадав, що в ході нещодавньої перевірки правоохоронними органами військкоматів по всій країні порушено вже 112 кримінальних справ і 33 фігурантам пред'явлено офіційні звинувачення.

Офіційно колишні військові комісаріати називаються «територіальними центрами комплектування» (ТЦК). Інформація про те, що деякі військкоми, тобто начальники цих ТЦК, за хабарі звільняють від призову до воюючої армії, а також дають «зелений колір» на виїзд за кордон, циркулювала в пресі та соцмережах із самого початку повномасштабної війни. Проте першу резонансну справу проти військкома було порушено у травні цього року: його фігурантом став керівник Одеського ТЦК Євген Борисов. У ЗМІ тоді з'явилися повідомлення про куплену ним за 4 млн євро віллу в Іспанії та про те, що він виписує звільнення від служби за 5 тисяч євро.

Як розповів в одному з нещодавніх інтерв'ю голова Національного агентства із протидії корупції Олександр Новіков, загалом Борисов «нагрівся» на цих довідках на суму 188 мільйонів гривень. Власне, саме після затримання цього персонажа було ухвалено рішення ґрунтовно потрусити з перевірками всі ТЦК і там також виявили досить пишні корупційні «букети».

Підкуп від мобілізації та довідка для виїзду за кордон – дві ключові на сьогодні проблеми, які створюють серйозні корупційні спокуси у роботі територіальних центрів комплектування військовослужбовців, переконаний голова правління громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Міткалік.

«Навіть якщо відкриті кримінальні провадження проти військкомів матимуть результат, вони не усувають існуючих корупційних ризиків. Тобто ми можемо замінити людину на посади, але не усунемо саму проблему. При звільненому керівнику завжди є виконуючий обов'язки. Треба розуміти, що ТЦК це не тільки один керівник. На сьогоднішній день в Україні є близько 6 тисяч працівників центрів комплектування і не всі вони кришталево чисті», - наголосив експерт в ефірі телемарафону.

У свою чергу політолог Олександр Кочетков зазначає наступне: «Президент Зеленський розпорядився поміняти всіх (!) керівників облвійськкоматів і призначити бойових офіцерів, які пройшли фронт, але мають поранення, які не дозволяють їм нести службу на передовій. Цілком правильне розпорядження. Так, на жаль, потрібно міняти терміново і майже всіх. Але зазначу, що неофіційна практика призначення військкомами фронтовиків існувала ще з часів АТО. Однак багато воюючих виявилися надто незручними для місцевої влади, зараз – це обласні військові адміністрації. Вони «неслухняні», мають свою точку зору, з ними важко домовитись. Тому на місцях намагалися всіляко уникати таких призначень. Або підшукували тих, хто готовий працювати «у системі» та не створювати проблем для влади».

Як наочний приклад пан Кочетков навів таке: «До скандально відомого Борисова, який став символом військкомівської корупції, одеським військкомом працював фронтовик, колишній афганець. Він не брав хабарів і не розумів натяків. Тому місцева влада спільно з центральною зробила все, щоб вичавити незручну людину та поміняти на того, з ким працювалося у повному взаєморозумінні. І якого намагалися тримати на посаді до останнього, навіть після звинувачення у корупції, аж до безпосереднього втручання президента Зеленського. До речі, цей Борисов, відповідно до заяви його адвоката, має посвідчення учасника бойових дій, довідку про поранення та державні нагороди. Які є запобіжні заходи, що в процесі очищення мобілізаційної вертикалі на посадах не опиняться таки ж «героїчні» борисові, «поранені на колчаківських фронтах»?».

Песимістично налаштований і політолог Олексій Голобуцький: «Це ніколи не закінчиться. Хоч по сто разів міняйте людей, але якщо торгувати довідками вигідніше, ніж наркотиками, спокуса неабияка. Лише системні зміни».

Колега Голобуцького з експертного цеху Віктор Небоженко взагалі вважає, що боротьбу з корупцією треба було розпочинати не з військкомів, оскільки вони не останні у «харчовому ланцюжку» елітної корупції, а з суддів та прокурорів.

Справді, сьогодні очевидно, що корупційними метастазами пронизані буквально всі сфери. Разом з тим, з урахуванням війни з путінською Росією суспільство, яке буквально 24/7 донатить на ЗСУ, надзвичайно чутливо реагує саме на будь-які корупційні прояви в оборонних структурах. Це, до речі, наочно підтверджує нещодавно проведене сумісне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

На запитання «Як часто ви стикаєтеся з повідомленнями чи новинами про проблеми у Збройних силах, які заважають нашим захисникам ефективно воювати з ворогом?», майже 30% респондентів відповіли «дуже часто», ще 31% – «часто». 

«Звичайно, найкраще про проблеми в армії знають самі військові. У нашому опитуванні дійсних військовослужбовців серед усіх опитаних було лише 2,6%. Проте число 61% українців, яких непокоїть здатність армії ефективно давати відсіч ворогові через внутрішні державні проблеми, має привернути увагу всього військово-політичного керівництва країни. Так, Володимир Зеленський заявив про те, що у «військовокоматах мають працювати люди, які бачили війну». Ці слова підсумували зливу повідомлень про затримання співробітників ТЦК за зловживання повноваженнями та незаконне збагачення за рахунок чоловіків, які бажали ухилитися від служби. Але дуже важливо, щоб рішучість верховного головнокомандувача не зводилася до випуску пари народного гніву. Оскільки дослідження громадської думки показують, що це не вирішить ні комунікаційних, ні репутаційних, ні тим більше реальних проблем у секторі безпеки та оборони», - акцентує виконавчий директор Демініціатив Петр Бурковський.

Взагалі треба констатувати, що результати соцдослідження двох шановних компаній повинні змусити владу не просто схопитися за голову, а й шукати в ній – голові – системні, а не ситуативно-точкові розв'язання найскладнішої проблеми, що стосується «святого» питання у військових умовах – оборонної сфери. Чому? Бо цифри просто вражають… Судіть самі. Респондентів із переліку різних проблем попросили обрати ті, які, на їхню думку, «найбільш шкодять здібності України чинити опір і перемагати Росію». В результаті вийшла наступна картина: корупція при закупівлі для потреб армії (61,7%), брак боєприпасів (58,3%), дефіцит критичного обладнання (безпілотників, систем зв'язку) для підрозділів на передовий (54%), корупція та некомпетентність у військкомати (53,8%). На «призових» місцях у переліку глобальних проблем, які не дозволяють перемогти путінських «визволителів», також опинилися такі кейси як некомпетентне керівництво на низовому рівні (27,3%), незадовільний рівень тренування та підготовки мобілізованих (22,1%), некомпетентне керівництво на найвищому рівні (20,6%); незадовільна організація евакуації поранених (20,5 відсотків). У тому, що ЗСУ сьогодні нічого не заважає перемогти рашистів, переконані лише 0,4% українців. Коментарі тут, як кажуть, зайві.

Свіжа соціологія також як лакмус виявляє недовіру пересічних українців до достатності зусиль держави у сфері оборони. Це дуже добре видно на прикладі питання, хто зараз відіграє ключову роль у забезпеченні військових на фронті всім необхідним? 59,8% респондентів відповіли, що великі волонтерські фонди, 53,1% – іноземні держави-союзники України, 48,1% – самі солдати за рахунок власних коштів, 42,8% – уряд та 25% – бізнес. Погодьтеся, дуже і дуже показово, що не лише волонтерські фонди випередили уряд як суб'єкти забезпечення військ усім необхідним. Наші з вами співгромадяни вважають, що вітчизняна влада для Збройних сил робить набагато менше, ніж іноземні уряди і самі солдати, які купують обладнання власним коштом! І показники різко контрастують із 92% відповідей тих, хто вважає, що саме уряд «насамперед має забезпечувати військових на фронті всім необхідним». На думку експертів, це не патерналістські очікування, а жорстка вимога суспільства до чинної влади налагодити ефективну систему управління тилом, оборонною промисловістю, усіма оборонними структурами країни, починаючи з профільного міністерства.

До речі, про МОУ. У своїх останніх відеозверненнях Володимир Зеленський багато говорив про нардепів, що воюють на заморських «фронтах». При цьому гарант, який згідно з Конституцією, подає до Ради кандидатуру міністра оборони, ні сном ні духом не обмовився про скандал навколо МОУ, коли втричі була завищена ціна на літню форму, яку взимку носитимуть наші воїни, бо її закупили як зимову.

Відповідь Офісу президента на цей «зашквар» – повна тиша, бо вкинуті в соцмережі чутки про заміну Резнікова на міністра-жінку – це не реакція, а білий шум. У будь-якому випадку мешканцю головного кабінету на Банковій розслаблятися не слід, оскільки, як показують заміри громадського пульсу, будь-яке зволікання з розв'язаннями різнопланових «оборонних» проблем рейтингово боляче битимк в першу чергу по ньому. Так, на сьогодні 77,6% українців переконані, що саме президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях. У світлі цього цілком очевидно, що оптова «чистка» ТЦК має бути лише стартом відліку, а не фінальною точкою у процесі справді якісних змін у секторі оборони.

Читайте також: У Черкаській області співробітниця військкомату «рятувала» ухилянтів

Читайте також: На Житомирщині голова ВЛК робила «бізнес» на ухилянтах