Пекін спільним голосуванням із РФ у РБ ООН порушує зобов'язання перед Україною - МЗС ФРН

Нейтралітет у ситуації війни Росії проти України не є тим, на що світова спільнота чекала б від Китаю. Про це заявила глава МЗС ФРН Анналена Бербок перед початком другого дня зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, присвяченого відносинам з Азіатсько-Тихоокеанським регіоном (АТР), повідомляє Укрінформ.

"Так званий "нейтралітет" не є тим, що б відповідало ролі Китаю в цій ситуації", - сказала Бербок.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Бербок відзначила, що КНР має «особливі зобов'язання» як члена РБ ООН, а також нагадала, що Пекін ще 2013 року пообіцяв Україні підтримку її безпеки. (5 грудня 2013 року в Пекіні було підписано Спільну декларацію про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства між КНР та Україною, а також Договір про дружбу та співпрацю між двома державами – ред.).

Голосування Китаю у ГА ООН

У 2014 та 2022 роках Китай при голосуванні в ГА ООН утримався і не підтримав резолюцію A/RES/68/262 із засудженням анексії Криму Росією, а також стосовно повномасштабного вторгнення Путіна в Україну.

Утримався і під час голосування резолюції ГА ООН ES-11/4 від 12 жовтня 2022 року із засудженням збройного захоплення (анексії) РФ територій чотирьох українських регіонів — Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які порушують територіальну цілісність та суверенітет України. А також резолюції ES-11/6 від 23 лютого 2023 року, яка закликає РФ вивести з українських територій війська за кордони 1991 року.

Китай у РБ ООН

КНР з 1971 року займає місце постійного члена РБ ООН замість Китайської Республіки (Тайвань) та використовує право вето при ухваленні резолюцій. Зокрема, з 2011 року КНР та РФ регулярно ветують резолюції РБ ООН щодо Сирії.

Наступного дня після вторгнення Путіна в Україну, 25 лютого 2022 року, 15 країн-членів РБ ООН не змогли ухвалити проект резолюції з засудженням агресії РФ (що головувала у лютому 2022 р. в РБ ООН), яка порушує статтю 2.4 9 Статуту ООН (про заборону загрози застосування сили щодо територіальної цілісності чи політичної незалежності держави). За резолюцію проголосували 11 країн. Китай, Індія та ОАЕ утрималися. Росія скористалася правом вето та заблокувала документ.

5 квітня 2023 року посол КНР у ЄС Фу Цун виступив із несподіваною заявою (несподіваною — зважаючи на візит Сі Цзіньпіна до Москви – ред.), що Китай не визнає Крим, Луганську, частини Запорізької, Херсонської, Донецької областей — російськими територіями.

У річницю російського вторгнення Китай представив свою позицію з 12 пунктів щодо конфлікту в Україні. У цьому контексті простежується ортогональність питань щодо долі Криму та Тайваню.

Кримський півострів із 1954 року є Автономною Республікою Крим у складі України. У 1920-1940-х роках кримські території розглядалися як альтернатива Палестині при утворенні національної єврейської держави. Однак Крим є багатонаціональним утворенням, де історично перепліталися шляхи різних народів, і його насильницьке відчуження від України на користь будь-яких імперських (месіанських та інших) проєктів або держав руйнує основи співіснування 2500-річної цивілізації.

Сепаратисти для Пекіна — це демократичний Тайвань та окуповані Кремлем з 2014 року Крим та Донбас. У цьому зв'язку, за словами українського політолога Віктора Небоженка, «США та Китай зараз вирішують долю Росії», руками якої, за влучним висловом глави Ватикану, папи Римського Франциска I, «світові цивілізаційні проекти в Україні переслідують свої інтереси».

Раніше повідомлялося, за якої умови можливе усунення розколу між Тайванем та КНР, який існує з 1911 року.

У цьому контексті у всьому цивілізованому світі, де міжнародний порядок ґрунтується на досягнутих у двох світових війнах правилах, умовою закінчення війни в Україні буде повне виведення Росією військ з усіх українських територій у міжнародно визнаних кордонах 1991 року, притягнення Кремля до відповідальності за військові злочини та відшкодування моральної та матеріальної шкоди українському народу, який зазнав упродовж 2014-2023 років безпідставної агресії РФ.

Фото: Deccan Herald

Читайте також: Війна в Україні: Захід висунув ультиматум Китаю

Читайте також: Посол КНР у Євросоюзі не виключає переговорів між Сі Цзіньпіном та Зеленським