Пас Кремлю: чому Amnesty International «наїхала» на ЗСУ

Тактика українських військ розміщувати свою зброю та бази у житлових кварталах порушує міжнародне гуманітарне право, тому що перетворює цивільні об'єкти на військові цілі, заявили недавно в Amnesty. У період із квітня по липень експерти організації кілька тижнів аналізували російські удари у Харківській та Миколаївській областях, а також на Донбасі. Вони оглядали місця ударів, опитали тих, хто вижив, свідків та родичів жертв атак, вивчали супутникові знімки. У ході розслідування Amnesty виявила докази того, що українські війська завдавали ударів із житлових кварталів, а також базувалися у цивільних об'єктах у 19-ти містах та селах цих регіонів. Більшість житлових районів, де розташовувалися війська, знаходилися далеко від лінії фронту, і у військових були альтернативи, які не наражали б на небезпеку цивільне населення, йдеться в доповіді. "Знаходження в оборонній позиції не звільняє українських військових від дотримання міжнародного гуманітарного права", - заявила глава Amnesty International Агнес Калламар. "Український уряд має негайно забезпечити розміщення своїх сил подалі від населених пунктів або евакуювати цивільне населення з районів, де діють військові", - додала вона.

Звіт Amnesty International викликав обурення в соцмережах. Причому епітети, якими пересічні українці «нагороджують» західних правозахисників часто містять абсценну лексику.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Прокоментував ситуацію і президент Володимир Зеленський. Він, засудивши вибірковість Amnesty International, підкреслив, що організація намагається амністувати державу-терориста і перекласти відповідальність з агресора на жертву. Крім цього, нинішній господар Банкової додав: «Немає і не може бути – навіть гіпотетично – жодної умови, за якої будь-який російський удар по Україні стає виправданим. Агресія проти нашої держави нічим не спровокована, загарбницька та відверто терористична. І якщо хтось робить звіт, в якому жертва та агресор начебто в чомусь однакові, якщо аналізуються якісь дані про жертву, а що робив агресор у цей час – ігнорується, то з цим не можна миритися. Російська армія не зупинилася перед ударами навіть по меморіалах жертвам Голокосту, по кладовищах... Табором з військовополоненими в Оленівці. І звітів про це чомусь немає. Ось така аморальна вибірковість. Кожен, хто амністує Росію та штучно створює такий інформаційний контекст, що якісь удари терористів нібито виправдані чи нібито зрозумілі, не може не усвідомлювати, що цим допомагає терористам. А якщо такі маніпулятивні звіти, то відповідальність за загибель людей розділяєте з ними».

Обурилися звітом і у МЗС. «Така поведінка Amnesty – це не про пошук та розповідь світові правди. Це про те, щоб створити фальшивий баланс між злочинцем та жертвою. Припиніть займатися створенням фальшивої реальності, де у вас усі дещо винні. Займіться повідомленням системної масштабної правди про те, що таке сьогоднішня Росія», - звернувся міністр закордонних справ Дмитро Кулеба до Amnesty International.

Свою оцінку дав також нещодавно призначений омбудсмен Дмитро Лубинець: «Під загрозу громадянське населення потрапило виключно через необґрунтовану збройну агресію Російської Федерації і припиниться ця загроза відразу, як тільки російські військовослужбовці покинуть межі України, а російське військове командування перестане віддавати злочини. міст та селищ. Як уповноважений Верховної Ради України з прав людини, вважаю, що звіт Amnesty International є маніпулятивним і віддає перевагу діям країни-агресора та її пропагандистам реальному контексту подій в Україні – країні, яка веде оборонну війну, захищаючи власне населення та власний суверенітет».

Лубинець окремо наголосив, що urban warfare (війна в умовах міста – ред.) не заборонена міжнародним правом, і не є порушенням лише за фактом: «Ми підписали Декларацію про безпеку шкіл саме тому, що разом із цивілізованим світом дотримуємося стандартів. Збройні сили України вживають максимум можливих заходів щодо захисту цивільного населення. Уряд у місцях активних бойових дій зупинив навчальний процес, проводив та проводить евакуацію, надає підтримку як внутрішньо переміщеним особам, так і тим громадянам, які опинилися за межами України, рятуючи своє життя. Даючи рекомендації, Amnesty International ніби перебуває у середньовіччі, де бої велися у відкритому полі за межами фортеці. Ми тримаємо оборону від нападу країни, яка порушує всі можливі норми міжнародного права. Насильницька країна катує та вбиває громадянське населення. Тому саме залишення населених пунктів віч-на-віч із військовослужбовцями Російської Федерації несе найбільшу загрозу правам людини».

У Міноборони у свою чергу заявили, що офіційний Київ відкритий для розслідувань у питанні дотримання законів та звичаїв війни, але міжнародні організації мають насамперед вимагати зупинити збройну агресію Росії. Глава МОУ Олексій Резніков зазначив, що «будь-які спроби навіть побіжно зрівняти нічим не спровокований російський напад та український самозахист, як це зроблено в матеріалі Amnesty International, – це свідчення втрати адекватності та спосіб знищити свій авторитет».

Дуже цікаво, що в той час, коли скандал зі звітом Amnesty набирав захмарних обертів, українське представництво цієї структури закрило доступ до своєї сторінки у Facebook і лише увечорі четверга, розблокувавши обліковий запис, виступило з колективною заявою. «Сьогодні на англомовному сайті Amnesty International вийшов матеріал, де критикувалися дії Збройних сил України. Його створили на основі даних, зібраних іноземними дослідниками та дослідниками Департаменту реагування на кризи глобального офісу нашої організації. Український офіс не був включений до підготовки чи написання тексту публікації. І, на жаль, вже на початковому етапі розробки цієї доповіді ми зайшли в глухий кут, де аргументи нашої команди щодо неприпустимості та неповноти такого матеріалу не були враховані. Зі свого боку, представники та представниці українського офісу зробили все, що могли, щоб цей матеріал не був оприлюднений. Коли на наші неодноразові заперечення ми отримали безкомпромісне «ні», ми також зробили все, що могли, щоб мінімізувати поширення матеріалу. Ми просили у авторів надіслати нам заздалегідь усі версії матеріалу (на жаль, цього не сталося), ми переконали їх попросити офіційний коментар від Міністерства оборони України, але при цьому вони, на жаль, не надали достатньо часу на отримання відповіді та опублікували це дослідження без їхнього коментаря. Нам прикро, що навіть після всіх можливих аргументів проти нас все одно не почули. Кожна людина з українського офісу Amnesty знає, що саме Росія є відповідальною за злочини агресії проти України», - заявила від імені українського офісу Amnesty його голова Оксана Покальчук. Після цього вона пішла зі своєї посади.

Причиною появи явно ангажованої доповіді у київському відділенні AI називають бюрократію, негнучку систему роботи, нерозуміння локального контексту та ігнорування думки позиції правозахисної спільноти в Україні.

Зрозуміло, що український офіс Amnesty змушений виправдовуватись. Але незрозуміло, чому не зіграв на випередження і не заявляв раніше, що подібні «перли» з повним ігнором їхньої позиції побачать світ і стануть справжнім святом для російської пропаганди та незаслуженим репутаційним ударом не лише по ЗСУ, а й по Україні, яка воює.

«Українська організація «Трибунал для Путіна» документує військові злочини, починаючи з 2014 року. І їх уже понад 14 тисяч. Усі вони належать до РФ на українській території. Ми також фіксуємо військові злочини, як і Amnesty, але бачимо ситуацію дещо інакше, ніж це вони бачать. Amnesty International за понад п'ять місяців війни виступила з поодинокими заявами. Чому зараз прозвучала доволі узагальнююча заява про ведення війни? Це їх (Amnesty – ред.) короткозорість у баченні ситуації. Я не думаю, що це було зроблено за гроші РФ. Вони зробили такий матеріал не врахувавши, як він буде використаний і як ляже на чашу російських пропагандистських ваг», - прокоментував скандал директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Олександр Павличенко, що розгорівся скандал.

Незважаючи на найгострішу і цілком аргументовану критику з українського боку на різних рівнях, у головному офісі Amnesty International висновків не зробили і свою явну «лажу» визнавати не збираються. Більше того, генсек цієї структури Агнес Каламар заявила, що критика їхніх звітів «не послабить неупередженість» організації. Вона також додала у своєму Twitter, що зараз натовпи українських та російських тролів атакують у соцмережах Amnesty International. Каламар вважає, що це «пропаганда війни та дезінформація».

Але чи не є дезінформацією той факт, що на сайті та звітах Amnesty поряд з безпідставними «наїздами» на ЗСУ, ні сном, ні духом, наприклад, не згадується масове вбивство українських військовополонених у Оленівці та логічне засудження дій окупантів, які знищили полонених захисників України ? Питання – риторичне. І тут важливо відзначити навмисну «сліпоту» Amnesty, оскільки загиблі військовополонені, по-перше, перебували під міжнародними конвенціями про захист, а по-друге, це було масове вбивство військовополонених з часів Другої світової війни. Про яку «неупередженість» Amnesty після цього може йтися?

Подальші виправдання цієї організації також не витримують критики.

«Amnesty International глибоко шкодує про страждання та гнів, які викликав наш прес-реліз про тактику ведення бойових дій українськими військовими. Пріоритетом Amnesty International у цьому та будь-якому іншому конфлікті є забезпечення захисту цивільних осіб. Це було єдиною метою при публікації даного дослідження. Хоча ми повністю дотримуємося своїх висновків, ми шкодуємо завданий біль», - заявили там. Чомусь забувши і про Бучу, і про Ірпінь. І про знищений півмільйонний Маріуполь…

Цілком очевидно, що сам факт появи публікації – важливіший, ніж те, що там у деталях написано. Адже одна публікація, точніше маленький її епізод із критикою ЗСУ, фактично відбілює п'ять місяців злочинів «визволителів» в очах західних громадян. А їм, на відміну від українців, складно зрозуміти, що це все по суті необґрунтована нічим нісенітниця, що нагадує ситуацію про те, коли жертву зґвалтування звинуватили у носінні короткої спідниці.

Результат? Роспропаганда тріумфує, оскільки завдяки звіту Amnesty International у скабеєвих-соловйових і з ними з'явився черговий привід розповісти про «нацистів», через які страждає населення України, і виправдати путінську «спецоперацію». І найгірше те, що це виправдання звучатиме 24/7 не лише в російській «скринці», а й у всьому світі. Зрозуміло, що не всі повірять у наративи придворних кремлівських трубадурів. Однак до висновків шановної міжнародної організації з офісом у Лондоні громадянам країн Євросоюзу та й усього світу повірити набагато легше.

Не можна голослівно стверджувати, що правозахисники Amnesty International якимсь чином співпрацюють із РФ. Принаймні реальних доказів такого ми не маємо. Разом з тим, у своєму нібито бажанні допомогти цивільним українцям відстояти свої права під час війни, Amnesty, на жаль, працює на протилежний ефект.

«Вийшов черговий приклад небезпечної марення, який періодично генерують міжнародні організації з приводу нашої війни. Amnesty International написала, що наші військові своєю тактикою ведення війни створюють небезпеку для цивільних. Наслідуючи логіку AI, наші війська, замість оборони міст, повинні вийти в поле, побудуватися свинею і чекати, поки росіяни перетворять їх на м'ясо. Проблема в тому, що потім росіяни прийдуть до цивільних і влаштують те, що влаштували в Бучі, Макарові та ще десь. Мене взагалі не перестає дивувати каша в головах міжнародників. Росіяни не дотримуються взагалі жодних правил і ігнорують усі конвенції. Обстрілюють Київ, коли у нас із візитом генсек ООН. Обстрілюють із РСЗВ житлові квартали, половину Харкова розбито, там де крім житлової забудови нічого немає. Посилають на три літери всі ці вічно стурбовані організації», - коментує ситуацію політолог Юрій Романенко.

«В результаті виходить, що якась структура ООН або AI готує огляд, але про росіян там практично нічого немає. Зате скрупульозно описані всі наші недоліки. Цю тактику вони застосовують із 2014 року. Росіяни їх не пускають, наші пускають на виході звіт про те, як Україні неправа. Корисні ідіоти у чистому вигляді.

Виходить, що це мало не винні, що йде війна. Самі на себе напали. Тому що роль Росії абсолютно незрозуміла. Хоча всім очевидно – якщо росіяни приберуться, всі небезпеки одразу зникнуть. Але зараз почнеться виття російських викормишів по всьому світу. Хочу подивитись, хто з наших у це впишеться», - резюмує експерт.

Читайте також: У ЗСУ пояснили, які літаки потрібні Україні

Читайте також: Контррозвідники СБУ за допомогою дронів знищили кілька одиниць техніки окупантів