Пандемія стала сприятливим періодом для тіньових гравців фармринку та їхніх політичних лобістів, - Анатолій Новик

У найкращому разі свою «авторитетну думку» транслюють фізики-математики або лікарі спеціальностей, далеких від вірусології, імунології та епідеміології. Про це пише Грип.УА.

Думки людей, які оцінюють ситуацію з позицій професіоналізму і досвіду, розчиняються в істериках так званих «лідерів думок». Яскравий приклад – «страсті» за лікарським препаратом із діючою речовиною Протефлазід. Унікальна ситуація, коли еліту вітчизняної вірусології намагаються вчити репортери, шоумени, блогери… 

Інститут епідеміології та інфекційних захворювань Академії меднаук України досліджував дію противірусного препарату на коронавіруси і заявив про обнадійливий результат, який так роздратував «експертів», що «антипротефлазідна» медіа-кампанія не вщухає вже декілька тижнів. 

Водночас жодне ЗМІ, всупереч «журналістським стандартам», не спробувало поцікавитися позицією НАМН України або розробників діючої речовини Протефлазід (на його основі випускаються різні лікарські препарати). 

Ми прояснюємо деталі цієї історії в інтерв’ю з Анатолієм Новиком – президентом компанії «Екофарм». Як виявилося, щоб зрозуміти причину «протефлазідної» істерії, потрібно пройти експрес-курс на тему вірусних інфекцій і механізмів дії противірусних препаратів. З такого короткого лікнепу починається наша розмова. І ми просимо Анатолія Матвійовича, з мінімальною кількістю специфічних термінів, пояснити читачам тонкощі актуальної вірусології.

– Є дві складові вірусного захворювання. – Розповідає Анатолій Новик. – Перша – «етіотропна»: це безпосередньо процес проникнення і розмноження (реплікації) вірусу в клітинах організму людини. Клітини, в які проник вірус, ушкоджуються, стають генетично невідповідними здоровим клітинам людини (тобто – атиповими, що мають серйозні генетичні ушкодження). Імунна система людини повинна їх знищити і замінити на нові. Тобто запустити «програму смерті» атипових клітин (по-науковому – апоптоз). 

Друга – «патогенетична»: це результат руйнівного впливу вірусів на органи і системи людського організму. Наприклад, вірус із організму вже зник (елімінувався), а людина продовжує кашляти. Тому що в легенях відбулися патогенетичні зміни. Клітини легеневого епітелію, уражені вірусом, загинули. Їх мусять замінити нові, тобто в епітелії легень має відбутися регенерація клітин. Якщо загибель клітин відбувається масово, як при SARS-Cov-2, це викликає гострий респіраторний дистрес-синдром. 

Розповідаю для того, щоб стали зрозумілими методи лікування вірусних інфекцій, які з урахуванням етіотропної та патогенетичної одиниць, складаються з: по-перше, застосування лікарських препаратів із прямою противірусною дією й, по-друге – терапії, здатної боротися з патогенетичними процесами в організмі, викликаними вірусними інфекціями в процесі досягнення максимального вірусного навантаження. 

– Тобто, якщо сказати простіше – противірусні засоби потрібні для того, щоб знизити ризик патогенетичних змін? 

– Головне завдання діючих речовин із прямою противірусною дією – не допустити максимального вірусного навантаження. Наприклад, у процесі розмноження вірусу грипу, протягом двох-трьох діб вірусне навантаження зростає в людському організмі від десяти в четвертому ступені до десяти в двадцять четвертому ступені. Це кількість копій РНК-вірусу в 1 мілілітрі плазми крові. Уявляєте собі швидкість розмноження і ступінь окупації організму? Якщо не протидіяти цьому процесу, при досягненні максимального вірусного навантаження жодна імунна система не може працювати ефективно, вона перенапружена і не справляється з вірусом. 

Тому людство намагається отримати якнайбільше лікарських препаратів, які впливають на механізми реплікації (розмноження) вірусу грипу, щоб мати інструмент стримування агресії вірусної окупації. 

Якщо вчасно зупинити зростання вірусного навантаження, імунна система без перенапруги виконає своє природне завдання – синтезує імуноглобуліни (захисні антитіла до цього вірусу) і впорається з вірусом самотужки. А вірусна інфекція не спровокує появу патогенетичних змін в організмі, не створить загрозу для здоров’я або життя людини. 

Тому дуже важливо застосувати противірусний препарат при перших симптомах захворювання. Тому що противірусна терапія при досягненні максимального вірусного навантаження вже може бути малоефективною. 

– Описана модель при грипі – наскільки вона універсальна? Адже противірусні препарати при пандемії SARS-Cov-2 – майже невивчена тема. 

– Включимо логіку. У зоні ризику, при епідеміях ГРВІ та грипу, люди, які мають хронічні захворювання, викликані різними вірусними інфекціями: герпесвірусами, вірусами гепатитів, вірусом імунодефіциту… Їхня імунна система постійно зайнята цією хронікою і не може ефективно перелаштуватися на екстрений захист організму від проникнення та розмноження вірусу ГРВІ. У цьому випадку відбувається накладання зовнішньої інфекції на хронічну внутрішню. Такий «коктейль» часто і виявляється смертельним: хронічні вірусні та бактеріальні інфекції, які завжди перебувають в організмі, у цей момент можуть «підняти голову» і перейти із дрімаючого (латентного) стану в генералізовану форму, що обов’язково приведе до ускладнень, аж до летального результату. 

Є простий приклад. Скажімо, коли при застуді на губах з’являються пухирці заповнені рідиною, а потім утворюється рана, що довго не гоїться, – це герпес першого типу переходить зі сплячого (латентного) стану в генералізовану (активну) форму. 

За статистикою, найчастіша безпосередня причина смерті під час епідемії коронавірусу SARS-Cov-2 – від ураження серцево-судинної системи, а не легень. Вірусологи знають про вплив герпесвірусів на серцево-судинну систему. Ці віруси потихеньку «точать» її, вчиняють шкоду. Йдеться про досить велику групу людей – і це не завжди залежить від віку. 

Таким чином, ми доходимо висновку – для носіїв хронічних вірусних інфекцій і хронічних захворювань (а їх безліч), дуже важливо не дати вірусу досягти максимального вірусного навантаження, попередити його. 

Виходить, лікарський препарат, що може знизити вірусне навантаження – актуальний і необхідний під час будь-якої епідемії, а пандемії поготів. Нинішнім «горе-експертам» варто нагадати, що сімейство коронавірусів відноситься до ГРВІ, це аксіома. 

– Однак таких препаратів – противірусних, рекомендованих при ГРВІ – на ринку досить багато. У чому ж проблема? Чому вони неефективні сьогодні? 

– Те, що противірусних препаратів прямої дії безліч – спірне твердження через величезну кількість оман і тонкостей у трактуваннях. Є ліки з показанням в інструкції «лікування і профілактика ГРВІ», у яких зазначено єдиний механізм дії – пригнічення ферменту гемаглютиніну. Однак гемаглютинін (буква H у скорочених назвах генотипів вірусу грипу, скажімо, H1N1) – це фермент конкретно вірусу грипу! А грип – окрема від ГРВІ група вірусів, навіщо ж писати «ГРВІ», якщо ці препарати призначені виключно для лікування грипу? 

Скажімо, у відомої діючої речовини осельтамівір (лікарський препарат Таміфлю) і подібних йому, єдиний механізм дії – пригнічення вірусного ферменту нейрамінідази (це буква N у назвах генотипу H1N1) – і цілком природньо, що в показаннях не згадується ГРВІ! 

В Україні, крім АТС-групи G05 (препарати прямої противірусної дії), є ще АТС-група L03 (препарати-імуностимулятори), є препарати гомеопатії, які теж призначені для лікування та профілактики ГРВІ. Близько 15-ти найменувань! Чому ж МОЗ України не знаходить серед них ті, які можуть бути ефективні при лікуванні коронавірусів? Адже коронавіруси входять до складу ГРВІ! І виникає питання – препаратів з показаннями для лікування та профілактики ГРВІ багато, а лікувати коронавірус нічим! Це що – чиїсь маркетингові технології або чиїсь посадові злочини? 

– Але, у такому випадку, якими механізмами і властивостями повинен володіти «противірусний препарат прямої дії»? 

– Придушити вірус можна, частково або повністю,  «вистріливши» у нього не однієї «кулею», а двома, трьома, чотирма. Тобто заблокувавши синтез не одного, а декількох вірусних ферментів. 

Якщо стріляти однієї «кулею», – буде пригнічений синтез лише одного вірусного ферменту. Так, вірус отримає поранення, багато вірусних часток загинуть. Але не всі. І це, у свою чергу… дозволить вірусу вижити й з новою силою атакувати людину в майбутньому! Тому що «поранені», але живі віруси стануть нечутливими (резистентними) до діючої речовини, яка «поранила», але не вбила їх. Нащадки таких «ветеранів» просто будуть ігнорувати цю діючу речовину. 

– У цьому сенс поняття «полімішеневий» препарат, про який говорили вчені НАМН України, представляючи результати своїх недавніх досліджень? 

– Саме так. Діюча речовина Протефлазід – група флавоноїдів, що складаються з «О и С – глікозидів, тріцину, апігеніну, лютеоліну. Вони повністю вивчені в нашій лабораторії, ми представили хімічну структуру діючої речовини. 

Звісно, природа за мільйони років вегетативних процесів, що відбуваються в рослинах, створила таку універсальну противірусну зброю. Як би не намагалися спростувати цей науковий факт «клоуни-вірусологи» із соцмереж та Інтернету, це – вивчений і задокументований науковий факт. 

І скільки б ми не намагалися, малоймовірно, що ми синтезуємо таку діючу речовину, тобто створимо її штучно. Якщо навіть синтезуємо в чистому виді апігенін, лютеолін, тріцин – таку ефективну молекулу, яку створила природа, неможливо сконструювати. Це говорить про те, що природа все-таки мудріша за людину. 

Серед доведених механізмів дії згаданих речовин – пригнічення вірусних ферментів РНК-полімерази та ДНК-полімерази. Це означає, що препарат універсальний – він пригнічує реплікацію (розмноження) ДНК-вірусів і РНК-вірусів, інших вірусів немає. 

Оскільки коронавірус SARS-Cov-2 – це РНК-вірус – то не варто зайвий раз доводити, що діюча речовина Протефлазід пригнічує і його розмноження. Проте, ця властивість була ще раз перевірена і підтверджена, конкретно на коронавірусах, про що й заявили у своєму звіті вчені Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського НАМН України… 

Крім того, відома й доведена дія препарату проти інших вірусних ферментів – тимідинкінази, зворотної транскриптази, нейрамінідази та 3 СL-протеази. 

Тобто це «полімішеневий» препарат, що «влучає» у вірус мінімум двома або більше «кулями». Це все, що потрібно знати вірусозанепокоєним журналістам і блогерам… 

– Які, на вашу думку, причини кампанії з дискредитації вашого препарату? 

– Вони на поверхні. Пандемія стала сприятливим періодом для тіньових гравців фармринку. Вона обіцяє прибутки в цьому бізнесі, а бізнес у нас завжди пов’язаний з політикою. Тому «правила гри» у цьому випадку ідентичні із умовами, що панують на «політичному ринку». Конкуренція висока, ставки величезні. І когось дуже спантеличила звістка про існування препарату, що потенційно може бути ефективним при лікуванні коронавірусів. Тим більше, з огляду на перспективу його безкоштовної поставки для лікарів першої лінії боротьби з коронавірусом. Я хочу повторити для «неуважних»: «Екофарм» чітко заявив про готовність безкоштовно забезпечити лікарським препаратом лікарів, які працюють із хворими на коронавірусну інфекцію! 

Читайте також: Як досліджували український препарат проти коронавірусу, – подробиці від учених 

Але ділкам фармринку та їхнім політичним лобістам, абсолютно наплювати і на хворих, і на медперсонал. Для них актуальна тільки небезпека конкуренції, вони активно захищають свої сьогоднішні та майбутні прибутки. 

Ця замовна кампанія, втім, абсолютно безглузда. З нами не ведуть наукової дискусії – є тільки бруд і неправда. Ні фахівцям Академії медичних наук, ні нам, як розробникам, просто нема з ким полемізувати, адже з «того боку» – жодного профільного фахівця! От коли проти діючої речовини Протефлазід знайдуть наукові контраргументи вірусологи – тоді я готовий їх почути. 

Скажімо, Академія Наук у відповідь на образливий виступ Супрун, одразу опублікувала доказову базу стосовно діючої речовини Протефлазід, щоб викликати це «світило» наукової думки на дискусію. І що? А нічого! Ну, не може людина, яка перетворила МОЗ України на «міністерство смерті», вести наукові дискусії – як внаслідок відсутності нормального медичного мислення, так і неприйняття українського наукового співтовариства. Вона і її соратники не можуть собі уявити, що в Україні ще жива наука. 

– У такому випадку – чи не продиктована позиція мера Львова Андрія Садового, який «відрікся» від вашої гуманітарної допомоги, його добрими стосунками із Супрун? 

– Мені нецікаво, хто, з ким і в яких стосунках. Є факти. Садовий зателефонував мені сам. Його номер у мене зафіксований у вхідних дзвінках, за необхідності я це продемонструю. Він попросив: «Будь ласка, дайте нам лікарські засоби, тому що в нас визначені 3-4 лікарські заклади у Львові для лікування людей з Covid-2019; ми хочемо, перш за всі, захистити лікарів». 

Потім подзвонив уповноважений Садовим головлікар Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Попросив 3500 флаконів препарату й вказав цю кількість у листі із проханням про поставку гуманітарної допомоги. 

Усе, що було на той момент на складі – 1500 флаконів, препарат зараз дуже затребуваний… Ми їх моментально відвезли у Львів, передали панові Самчуку. 

І звісно, розіслали прес-реліз, відзвітувавшись про чергову поставку гуманітарної допомоги. Не тому, що хочемо похвалитися, а тому, що знаємо, як з гуманітарною допомогою іноді вчиняють – продають або розкрадають. І щоб відбити бажання погріти руки, ми завжди повідомляємо, скільки препарату передали, кому і для кого. 

Наступного дня зі здивуванням довідалися про заяву пана Садового. Що, мовляв, ми «нав’язали» препарат, що його «не планували використовувати» і «повернуть виробникові». Мене взагалі не цікавлять причини такої цинічної брехні й активної участі цього політичного діяча в кампанії чорного піару. 

Мене цікавлять наслідки. Вони в тому, що, по-перше, львівські медики залишилися без противірусного захисту в умовах постійного контакту із хворими, тобто, як на фронті солдати без бронежилетів і касок. По-друге, мене турбує, що всупереч голосним заявам Садового, препарат дотепер не повернули, а його вже чекають в іншому місці!