Пандемія COVID-19: дискусія про вакцини, противірусні препарати та підготовку до нових загроз

Напередодні Нового року світлини з Китаю занурили світ у панічне дежавю: люди в масках, переповнені лікарні та пацієнти на ШВЛ надто нагадували те, що розпочалося п’ять років тому приблизно у тій самій локації. Пандемія коронавірусу стала для людства потрясінням, від якого воно досі не оговталось: експерти публічно розмірковують, який вірус стане збудником "хвороби X", що гіпотетично може повторити смертельний тріумф ковіду.

Наразі ВООЗ заспокоює громадськість заявами, що метапневмовірус, який є причиною грудневого спалаху у північному Китаї, не здатний викликати пандемію. Однак масове занепокоєння можна зрозуміти. За час пандемії COVID-19 і міжнародні, і національні органи охорони здоров’я показали, що вони неспроможні впоратися з масовим поширенням вірусу, а баланс користі та шкоди від вжитих ними заходів досі залишається під питанням.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Ревізія пандемії

Офіційним стартом перегляду дій урядових органів під час пандемії можна вважати звіт підкомітету Палати представників США з коронавірусної кризи, оприлюднений на початку грудня 2024 року. Документ не лише містить висновки щодо штучного походження вірусу (який, на думку дослідників, таки був створений в лабораторії Уханя), а й жорстко критикує заходи, до яких вдавався уряд США.

Автори звіту вказують, що суворі вимоги дотримуватися маскового режиму та соціальної дистанції не мали наукового обґрунтування, а тривалі локдауни завдали величезної шкоди не лише економіці, а й фізичному та психічному здоров’ю американців.

Також у звіті зазначається, що, всупереч обіцянкам, вакцини не зупинили поширення вірусу. Крім того, ефективність протикоронавірусних вакцин не була науково підтверджена, внаслідок чого примусова вакцинація завдала більше шкоди, ніж користі.

Хто відповість за кладовища хворих?

Українські експерти, які під час пандемії рухались у загальному мейнстримі, що нав’язувала ВООЗ, також раптово "прозріли" і нині беруть під сумнів доцільність заходів під час пандемії COVID-19. Зокрема, заслужений лікар України, професорка, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету ім. О. О. Богомольця Ольга Голубовська зазначила в ефірі студії "Кабінет експертів", що недолуга політика урядів виявилася небезпечнішою за помилки медицини. Наприклад, вона нагадала, що перший притомний протокол лікування, до якого було нарешті включено противірусні препарати, в Україні з’явився лише через два роки після початку пандемії.

"Це протокол, який розробляли інфекціоністи. Він містить противірусний препарат ремдесивір, який забороняли, казали, що дослідження в ВООЗ, показало, що він не ефективний. А чому? Тому що там його застосовували по дизайну, який я не знаю, хто їм писав. Не треба бути великим лікарем, щоб зрозуміти, що противірусні препарати треба застосовувати з перших днів хвороби, а не в реанімації", – каже Голубовська.

На той момент ремдесивір ще не проходив клінічні випробування щодо його ефективності проти коронавірусу, оскільки такі випробування зазвичай тривають роками і десятиліттями. Однак вже був позитивний досвід його використання при лікуванні COVID-19 в інших країнах.

"Я вам скажу річ, яка для мене страшна: 15 жовтня 2020 року ВООЗ оприлюднює дані цього дослідження і пише, що ремдесивір не впливає ні на яку летальність і його не варто застосовувати для терапії хворих. Через тиждень, 20 жовтня FDA (Управління продовольства та медикаментів США, – ред.) затверджує ремдесивір як перший препарат для лікування коронавірусної хвороби. А далі прийшло дослідження компанії-виробника, коли вони змінили дизайн дослідження і стали застосовувати цей ремдесивір не в реанімації, а як і потрібно – у перші п’ять днів захворювання. Як ви думаєте, наскільки впала вірогідність отримання дихальної недостатності? 87 відсотків", – зазначила Голубовська.

Однак сліпа віра українських чиновників в авторитет ВООЗ ще довго призводила до того, що пацієнти не отримували адекватного противірусного лікування.

МОЗ vsпротивірусні

Ставлення до противірусних препаратів українського МОЗ справді довго було, м’яко кажучи, несхвальним. В офіційних рекомендаціях, опублікованих на сторінці міністерства 2 червня 2021 року, йдеться прямо: "Не витрачайте кошти на противірусні препарати. Вони не запобігають COVID-19". Як зіставити цю позицію із думкою Голубовської, яка стверджує, що, навпаки, противірусні потрібні, причому в перші дні захворювання – це питання і до керівництва міністерства, і до самої Голубовської, яка входила до експертної групи МОЗ, що складала і затверджувала національні протоколи лікування COVID-19.

Водночас будь-яка спроба лікарів і науковців піти проти рекомендацій МОЗ тоді сприймалася як єресь. Багатьом запам’ятався скандал, який спалахнув навесні 2020 року, коли Національна академія медичних наук України звернулася до Кабміну з пропозицією включити до протоколів лікування COVID-19 український противірусний препарат з діючою речовиною протефлазід. У листі президента НАМН Віталія Цимбалюка до прем’єр-міністра вказувалося, що препарат має потенційну ефективність проти SARS-CoV-2 і може бути застосований для лікування відразу після появи перших симптомів.

Однак пропозицію НАМН було гучно відкинуто – незважаючи на те, що 13 березня 2020 року в Україні вже було зареєстровано перший смертельний випадок від COVID-19, а до кінця місяця померло ще 16 людей. Далі захворюваність і смертність почали зростати в геометричній прогресії. ЗМІ публікували панічні повідомлення про брак апаратів ШВЛ – і водночас у медіа розгорнулася ціла кампанія проти антивірусних препаратів.

Ексочільниця МОЗ Уляна Супрун звинуватила НАМН у заняттях "псевдонаукою", назвавши протефлазід "сумішшю трав, розчинених у спирті", і заявила, що противірусні засоби взагалі не запобігають коронавірусу. Експертом з вірусології також зненацька виявився відомий викривач корупції Денис Бігус, який назвав керівництво Академії медичних наук України "мерзотниками", що вирішили лікувати народ "фуфломіцином".

Істерія досягла такого рівня, що навіть ті лікарні, які спочатку мали необережність піти проти мейнстриму, поспішили публічно відкараскатися від противірусної терапії. У березні 2020 року КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" звернулася до виробника Протефлазіду – НВК "Екофарм" – з проханням виділити 3 500 флаконів препарату як гуманітарну допомогу. Препарат було надано, однак мер Львова Андрій Садовий після розмови з Уляною Супрун влаштував у ЗМІ справжню істерику, публічно заявивши, що місто повертає виробникові препарат, оскільки він не має підтверджених даних ефективності проти коронавірусу і не включений до протоколів МОЗ.

Дійсно, станом на весну 2020 року до протоколів лікування COVID-19 взагалі не входили противірусні препарати, включаючи, зокрема, ухвалені пізніше ремдесивір і тоцилізумаб. Проте публічні заяви Садового виявились брехнею – Львів так і не повернув "непідтверджений" препарат: коли виробник звернувся до Львівської лікарні швидкої допомоги, виявилося, що весь Протефлазід вже використано.

Скандал з вакцинами

На відміну від противірусних препаратів, антиковідні вакцини, які так само на той час не мали клінічних підтверджень ефективності, одразу отримали "зелене світло" – як від ВООЗ, так і від державних урядів, включаючи Україну. Поодинокі застереження експертів щодо невизначеності можливих побічних ефектів наштовхувалися на звинувачення в антивакцинаторській пропаганді. Однак майбутнє показало, що до експертів було варто прислухатися.

З цього боку вельми показовою виявилася історія з вакциною Covishield від британсько-шведської компанії AstraZeneca. Після декількох випадків розвитку тромбозів після щеплення, навесні 2021 року понад 10 країн Євросоюзу вирішили тимчасово призупинити використання цієї вакцини. Однак в Україні цю інформацію було оголошено неправдивою, причому на офіційному рівні! "Чутки про те, що нібито європейські країни відмовляються від цієї вакцини, – не більше, ніж черговий фейк", – йшлося у заяві МОЗ від 15 березня 2021 року.

Кількома днями пізніше член оперативного штабу МОЗ, імунолог Федір Лапій (також активний учасник "антипротефлазідної" кампанії) заявив у коментарі РБК-Україна, що країни ЄС ухвалили рішення про призупинення використання вакцини від AstraZeneca через політичні причини – тиск з боку популістських партій або втручання росії. "Не секрет, що одна доза AstraZeneca в рази дешевша, ніж вакцина Pfizer-BioNTech. Якщо казати про російську вакцину від Інституту Гамалеї "Спутник V", то її ціна більше 10 доларів за дозу. Тоді як AstraZeneca коштує близько 3 доларів за дозу", – сказав Лапій.

Однак через три роки виявилося, що справа не в підступах конкурентів і навіть не в країні-агресорі, яких притягнув за вухо промоутер вакцинації Лапій. У лютому 2024 року, відповідаючи на позов, поданий до Високого суду Англії та Уельсу понад 50 жертвами вакцини та їхніми родичами, AstraZeneca документально визнала, що її препарат може спричинити синдром тромбозу з тромбоцитопенією. Вже у травні того ж року компанія остаточно відкликала свою вакцину в усьому світі.

Зворотний бік ізоляції

Як виявилося, масові локдауни, які під час пандемії вважалися трохи не головним спасінням, не лише коштували світовій економіці трильйони доларів, а й значно вплинули на популяційний імунітет. Зокрема, Ольга Голубовська вважає, що саме тривалі карантинні заходи могли стати причиною грудневого спалаху метапневмовірусу на півночі Китаю.

"Ми не контактували один з одним, а імунні реакції починаються із місцевих факторів захисту. Перша хвиля розплати за це почалася позаминулого року із трагічного спалаху респіраторно-синцитіальної інфекції (RSV) в світі, ми про це неодноразово розповідали на своїх заходах. Так, відділення невідкладної допомоги в США сезону 2023–2024 рр. були переповнені хворими дітьми до 1 року на це захворювання, ми також спостерігали його зростання у людей похилого віку. Оскільки метапневмовірус є "братом" респіраторно-синцитіального вірусу, настала його черга. До речі, вітчизняні фахівці, наприклад, професор Волянський (імунолог Андрій Волянський, – ред.) прогнозували спалахи звичайних респіраторних хвороб після завершення обмежувальних заходів. Що ми зараз і спостерігаємо", – пояснила інфекціоністка. І додала в одному із своїх коментарів в соцмережах, що наразі про новий вірус відомо дуже мало, а противірусні препарати широкого спектру дії (такі, що впливають на різні види вірусів, в тому числі РНК- та ДНК-вмісні) залишаються актуальними…

Читайте також: Медичні помилки у лікуванні COVID-19: уроки пандемії

Читайте також: Вчені з'ясували, як різні штами коронавірусу атакують людський організм