Осінній НАТО-акорд: що відбувається навколо України та Альянсу

Частиною плану перемоги, який незабаром представить у Вашингтоні президент Володимир Зеленський, є пункт про євроатлантичні устремління офіційного Києва. Зокрема, видання Le Monde повідомляє, що нинішній господар Банкової «в надії прискорити закінчення війни прагне переконати Байдена вжити рішучих заходів та дати Україні можливість почати переговори з позиції сили».

«Президент України не хоче, щоб йому нав'язували якісь примусові рішення. Тому він розробив «мирний план» та «план перемоги», які збирається представити не лише Байдену, а й двом кандидатам у президенти США Дональду Трампу та Камалі Гарріс, а також американському Конгресу. За словами інформованого джерела, мирний план має призвести до відновлення миру. А другий план покликаний зробити Україну сильнішою після досягнення мирної угоди. Оскільки Путін не виявляє схильності до реальних переговорів, мета встановлення миру залишається дуже умоглядною», - зазначає видання.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Le Monde також наголошує на тому, що Банкова хоче отримати від Байдена до того, як він залишить Білий дім у січні 2025-го запрошення для України на вступ до НАТО після закінчення війни. При цьому наголошується, що це один із ключових пунктів плану перемоги.

«Але є проблема. Байден – людина часів холодної війни, зосереджена на ідеї, що членство України в НАТО призведе до Третьої світової війни. Тому його план полягає у допомозі Києву в помірному режимі, щоб уникнути ескалації», - зазначає газета і наводить коментар, який дав з цього приводу президент Зеленський: «Все залежить від рішення Байдена».

У цьому контексті слід зазначити, що буквально днями радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван заявив про те, що Джо Байден «повний рішучості використати чотири місяці, що залишилися до закінчення терміну його повноважень, щоб поставити Україну в найкраще можливе становище для перемоги».

Очевидно, що туман навколо рішучості Джо Байдена, який незабаром йде на політичну пенсію, розвіється наступного тижня під час його зустрічі з Володимиром Зеленським на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. У політкулуарах подейкують, що пункт із «плану перемоги», який стосується Північноатлантичного Альянсу, «гаряче підтримав» генсек НАТО Єнс Столтенберг. Проблема лише в тому, що пан Столтенберг вже 1 жовтня залишає цю посаду після десяти років на посаді. У четвер, 19 вересня, він виступив на прощальній прес-конференції у статусі глави НАТО.

Нагадаємо, що норвезький політик очолив Альянс саме після анексії Криму. До речі, до питання півострова повернемося дещо пізніше, оскільки навкруги нього вибухнув міжнародний скандал. Повертаючись до Столтенберга, зазначимо, що за його правління Альянс поповнився чотирма новими членами – Чорногорією, Північною Македонією, Фінляндією та Швецією, а країни-учасниці НАТО взяли на себе зобов'язання довести оборонні витрати до 2% ВВП. Довгий час прихильникам нарощування військових витрат, серед яких головною особою був сам Єнс Столтенберг, не вдавалося спонукати більшість союзників виконати обіцяне. Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року керівництву Альянсу вдалося переламати цей тренд. У результаті, за словами поки що чинного генсека, до кінця 2024-го норматив 2% ВВП виконають 23 з 32 держав Північноатлантичного Альянсу.

Так чи інакше, у випадку Йєнса Столтенберга можна говорити про цілу епоху в історії НАТО. Він мав залишити посаду ще восени 2018 року, проте тоді його повноваження було продовжено до вересня 2020-го. Потім союзники вирішили знову залишити його на посаді до 2022 року. А після введення путінських «визволителів» на територію України повноваження ще раз продовжили. 2024 року пану Столтенбергу нарешті знайшли заміну в особі екс-прем'єра Нідерландів Марка Рютте. Таким чином, пану Столтенбергу вдалося опинитися на другому місці серед генсеків НАТО за тривалістю перебування на посаді. Столтенберг тут поступився лише голландцю Йозефу Лунсу, який очолював військовий блок із 1971 по 1984 рік.

На прощальній прес-конференції Єнс Столтенберг наголосив, що Альянсу необхідно дотримуватися «п'яти уроків», які він сам для себе вивчив і порадив до них уважно прислухатися.

«По-перше, ми маємо бути готовими платити ціну за мир. Чим більше грошей, тим сильніша наша оборона», - наголосив генсек НАТО. Другий урок, на думку Йєнса Столтенберга, полягає в тому, що «свобода важливіша за вільну торгівлю». На його думку, багато членів Альянсу купували російський газ через «комерційний інтерес, що було неправильно». Він запевнив, що Кремль «використовував газ як зброю», і закликав «не повторювати таку саму помилку з Китаєм».

«Третій урок: військова допомога – необхідна умова діалогу», – продовжив генсек НАТО. За його словами, такого висновку його наштовхнула розв'язана путінською Росією війна проти України. «Діалог ефективний лише тоді, коли він підкріплений надійною обороною», - сказав Єнс Столтенберг, закликавши союзників наростити постачання зброї нашій з вами країні. На його думку, «парадокс у тому», що чим більше Україна має зброї, тим «імовірнішим є кінець війни».

Ну, і, нарешті, п'ятий урок полягав у тому, що «ніколи не можна сприймати зв'язок між Європою та Північною Америкою як щось зрозуміле». Генсек зазначив, що «ізоляціонізм не принесе нікому безпеки», а інвестиції у трансатлантичні відносини – «єдиний шлях до успіху».

«Я сумуватиму за НАТО, Брюсселем, людьми», - зізнався Єнс Столтенберг, який тепер стане керівником Мюнхенської конференції з безпеки.

На болотах уже відреагували на прощальну репліку Столтенберга. За словами путінського спікера Пєскова, генсек НАТО здійснював «недалекоглядні і непрофесійні» кроки, займаючи «надзвичайно провокаційну і небезпечну» позицію.

Реально надзвичайно провокаційну і небезпечну позицію зайняли тим часом окремі представники сусідньої Польщі. Зокрема, глава МЗС республіки запропонував передати Крим під мандат ООН – тобто ні Україні, ні Росії – і за 20 років провести референдум про його статус. «Крим символічно важливий для Росії та особливо для Путіна, але стратегічно важливий для України. Тому я не бачу, як вони зможуть домовитись без демілітаризації Криму. Ми могли б передати його під мандат ООН із місією з підготовки чесного референдуму після перевірки того, хто є законними жителями тощо... І ми могли б відкласти це на 20 років», - сказав Сікорський на нещодавній зустрічі YES у Києві.

«Крим – це Україна. Росія порушила міжнародне право і повинна відповідати за це», - відреагував на заяву Сікорського голова ОП Єрмак.

Слід зазначити, що останнім часом в українсько-польських відносинах дедалі більше ліній розколу. Нещодавно стало відомо про те, що зустріч Зеленського з тим же Сікорським у Києві відбулася на підвищених тонах. Основні питання, що спричинили розбіжності – це небажання Польщі передавати Україні радянські літаки без компенсації з боку НАТО, відмову Варшави збивати російські ракети над територією України та вимоги Польщі щодо ексгумації жертв Волинської трагедії.

Польське видання Onet пише, що Варшава має намір використати своє майбутнє головування в Євросоюзі для тиску на Україну щодо ексгумації. Причому, уточнює видання, «після сварки Сікорського та Зеленського поляки вирішили діяти жорсткіше». Важелем тиску стане роль Польщі як голови Євросоюзу у переговорах щодо вступу України до ЄС. У МЗС Польщі кажуть, що волинське питання зараз є для них головною і, по суті, єдиною вимогою.

Тим часом одну з надзвичайно важливих вимог офіційного Києва почули в Європарламенті, де недавно ухвалили резолюцію із закликом до країн ЄС негайно дозволити Україні далекобійні удари територією країни-агресора. За проголосували 425 депутатів, проти – 131, 63 утрималися.

На болотах, незважаючи на те, що резолюція Європарламенту має виключно рекомендаційний характер, все одно піднялося виття. Зокрема, речник Держдуми Володін заявив, що «заклик Європарламенту веде до світової війни з використанням ядерної зброї».

Зазначимо, що зараз далекобійні ракети Україні постачають США, Франція та Великобританія. Наразі жодна з цих країн своєї згоди на удари територією країни-агресора не давала. Цілком можливо, що рішення з цього приводу буде ухвалено наступного тижня, де, як ми вже зазначали вище, у кулуарах Генасамблеї ООН Володимир Зеленський зустрінеться з Джо Байденом та іншими західними лідерами.

Читайте також: МАГАТЕ вимагає від РФ вивести війська з ЗАЕС

Читайте також: Зеленський провів максимально змістовні переговори з президентом Єврокомісії