Осінній міністропад: навіщо Зеленський перетасував кадри Банкової та Кабміну

Прохання про відставку, подане до Верховної Ради міністром закордонних справ Дмитром Кулебою – одним із старожилів уряду, стало остаточною демонстрацією Офісу президента свого бажання максимально перевантажити Кабмін. Нагадаємо, Кулеба був призначений на свою посаду ще 4 березня 2020 року в один день із чинним прем'єром Денисом Шмигалем. Інша річ, що Шмигаль поки що залишився. Поки що…

Днями Дмитро Кулеба здійснив на дипломатичній арені рух, який, як зазначив у розмові з Lenta.UA один із нардепів від «Слуги народу», і вирішив остаточно його кадрову долю. Зокрема, глава МЗС публічно висловився про операцію «Вісла» 1947 року, яка полягала у насильницькому переселенні етнічних українців у Польщі. Розмірковуючи про цей історичний епізод, дипломат фактично назвав польські території українськими землями, що спричинило великий скандал у відносинах Києва та Варшави. Щоправда, судячи з публічної заяви Зе про те, що рішення про необхідність звільнення Кулеби він ухвалив, оскільки міністру «бракувало енергії для просування питання надання зброї Укрині», польський кейс, ймовірно, зіграв роль лише додаткового тригера, не більше.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

При цьому чутки про плани Володимира Зеленського піти Дмитра Кулебу з посади з'являлися в інфопросторі ще з весни. У кулуарах подейкували, що у нинішнього господаря Банкової до пана Кулеби зібралося чимало претензій щодо діяльності низки посольств України за кордоном, а також кадрового підбору глав дипмісій. Тим не менш, відставка Дмитра Кулеби все одно вийшла досить несподіваною, враховуючи, що через два тижні в Нью-Йорку стартує тиждень високого рівня Генасамблеї ООН, на якому головний український дипломат, який за чотири з половиною роки на посаді встановив контакти з десятками іноземних колег, мав представляти офіційний Київ

Напередодні ймовірної відставки, а саме увечері 3 вересня, Кулеба провів прощальну зустріч face to face з президентом. За чутками, рандеву було досить прохолодним тому, що глава держави і глава МЗС, грубо кажучи, лише обмінялися протокольними люб'язностями.

4 вересня, коли Рада мала розглядати відставку Кулеби, міністр не порахував за необхідне прийти в будівлю під скляним куполом на Грушевського зі звітом про виконану роботу. Натомість, як повідомила у Facebook нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко, він вигулював на вулиці Інститутській одного зі своїх собак. Як би там не було, 4 вересня Кулебу «не пішли» - голосування щодо його кандидатури перенесли наступного дня через ризик дефіциту необхідних голосів. І лише у четвер 43-річний Дмитро Кулеба став міністром закордонних справ із приставкою «екс». За це рішення проголосували 240 парламентарів. Як кажуть у кулуарах, президент пропонував Кулебі залишитися у владній команді на позиції посла України при НАТО, проте той нібито відмовився.

Дуже символічно, що за кілька годин до відставки Кулебі зателефонував Держсекретар США Ентоні Блінкен та подякував йому «за принципове керівництво зовнішньою політикою України». При цьому американський чиновник скромно промовчав про те, що саме відсутність принципової політики США щодо підтримки України, що випливає з риторики Зеленського, і призвела до відставки Кулеби.

Тим часом прохання тепер уже екс-міністра закордонних справ стало лише однією з черг повідомлень про подані урядовими чиновниками прохання про відставки. Таку відповідну заяву написав міністр юстиції Дмитро Малюска. Він залишався одним із двох членів уряду, яких призначали 29 серпня 2019 року ще разом з прем'єром Олексієм Гончаруком. Тепер у Кабміні є лише один такий «довгожитель» – віце-прем'єр із питань цифровізації Михайло Федоров.

Крім того, про відставку попросили міністр зі стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, а також віце-прем'єри Ольга Стефанишина та Ірина Верещук. Також у відставку подав голова Фонду державного майна Віталій Коваль.

Тим часом Володимир Зеленський підписав укази про звільнення з посади заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, а також інших заступників Єрмака – Олексія Кулеби, Миколи Точицького та Юлії Соколовської. І це були єдиними відставками, доля яких не викликала вагань, оскільки решті фігурантів «перезавантаження» для звільнення було потрібне добро депутатського корпусу ВР.

Насамперед було розглянуто заяву Віталія Коваля, і відставку не було прийнято: для рішення про неї не вистачило одного голосу. Не набралося достатньої кількості голосів і для звільнення Ірини Верещук. Втім, уже у четвер, 5 вересня парламентарі таки «пішли» зазначених чиновників із посад. Пані Верещук без роботи не залишиться – вона змінить урядове крісло на ключі від кабінету одного із заступників голови ВП Єрмака.

Першим, чиє прохання Рада таки задовольнила з першого разу, став Олександр Камишин. Не виникло проблем і з відставками Ольги Стефанішиної, Руслана Стрільця та голови Мін'юсту Дениса Малюськи, якого нардепи зустрічали та проводжали оплесками. Аналогічними звуковими ефектами супроводжувалася зустріч Президента Зеленського нардепами від «Слуги народу». Увечері 4 вересня, незважаючи на те, що не всі кадрові рішення вдалося провести, глава держави вирішив у якісь століття провести зустріч з рідною фракцією. У ході «летючки» Зе попросив власників депмандатів підтримати оновлення уряду, «щоб дати новий імпульс» його роботі. За словами чинного гаранта української Конституції, «навіть потужні міністри після кількох років щоденної важкої роботи просто не можуть більше витягувати вал справ, що на них лягає». Також Зе особисто назвав людей, яких бачить у оновленому Кабміні.

Зокрема Ольга Стефанишина стане віце-прем'єр-міністром з питань євроінтеграції – міністром юстиції. Олександр Камишин переходить на Банкову на посаду радника президента зі стратегічних галузей, а його місце в уряді займе Герман Сметанін, чинний керівник «Укроборонпрому». Міністром закордонних справ замість Дмитра Кулеби стане його перший заступник Андрій Сібіга.

Замість Руслана Стрільця міністром захисту довкілля та природних ресурсів буде чинна заступник міністра енергетики Світлана Грінчук.

Матвія Бідного призначать міністром молоді та спорту України. Він у статусі «в.о.» міністра керує Міністерством ще з 9 листопада 2023 року. І хоча має скандальних родичів із російськими паспортами, це йому на Банковій (і відповідно у Верховній Раді) чомусь пробачили.

Водночас Віталій Коваль – з посади голови Фонду держмайна перейде на позицію голови Міністерства аграрної політики.

Микола Точицький стане міністром культури та інформаційної політики. Зазначимо, що він не має абсолютно ніякого відношення до цієї сфери, натомість навчався в одній групі в КІМВ з головою ВП Єрмаком, що багато в чому пояснює.

Міністром у справах ветеранів призначать Наталю Калмикову, яка раніше займала позицію заступника міністра оборони. Вона працює у МОУ з вересня 2023-го, а до цього протягом півтора року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду.

І, нарешті, один із заступників Єрмака Олексій Кулеба буде призначений Міністром розвитку громад, територій та інфраструктури. До речі, однофамілець тепер уже екс-глави МЗС був на Банковій на особливому рахунку. Як кажуть у кулуарах, саме він кермував «кухнею» ОП у той час, коли Єрмак вирушав у тривалі закордонні відрядження, зокрема, за океан. Раніше Єрмак нікому не делегував своїх повноважень, воліючи нехай дистанційне, але все-таки особисте управління. Примітно, що міністерство, яке очолить пан Кулеба, як заявлялося раніше, вирішили не «розчленовувати». Навпаки, у нього увіллють ще й третє міністерство - Мінреінтеграції. Таким чином, відомство Верещука як окрему одиницю відправлять на звалище історії.

Як розповів один з нардепів від СН , під час зустрічі з фракцією президент Зеленський повідомив про намір створити «Міністерство єдності», одним із ключових завдань якого буде повернення українців додому з-за кордону. Тим часом, тимчасові рамки створення цього міністерства Зе не вказав і кандидатів на посаду керівника майбутньої структури також називати не став.

Коментуючи кадровий «землетрус» у Кабміні, Володимир Зеленський наголосив, що, мовляв, це робиться для того, щоб влити в уряд нову енергію. Тим часом, якщо подивитися на наведений вище шорт-лист, то можна побачити, що нових осіб там практично немає. Тобто за фактом має місце лише перетасовування старої кадрової колоди. Звідки у такому разі візьметься нова енергія – питання риторичне.

«Незалежна Україна ще не знала такої управлінської неспроможності, якою є тепер. Ще й під час таких надвипробувань... Нам потрібні ефективні та наділені всіма повноваженнями міністри, але парламентській більшості нема кого запропонувати, а Банкова підкидає таке, що країна щоразу здригається. Єдиним промінцем світла є свіжа соціологія (59% українців, показало спільне опитування центру Разумкова та Демініціатив, вважають, що ОП впливає на ВР та Кабмін, перевищуючи свої повноваження - ред.), що свідчить про постійне збільшення кількості людей, які вважають, що ОП узяв на себе невластиві йому функції у всіх галузях. Все-таки є надія, що з українських громадян населення не сліпиться», - коментує кадрові перестановки у Кабміні нардеп від опозиційної Євролідарності Іванна Клімпуш-Цинцадзе.

Вона, до речі, за часів президентства Порошенка також була членом урядової збірної, граючи на позиції віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Читайте також: Володимир Зеленський звільнив трьох заступників керівника Офісу президента

Читайте також: Кулеба подав у відставку