ОПЗЖ «здулася»: навіщо Медведчук і компанія вирішили полякати Зеленського імпічментом

У четвер, 4 лютого, головним спікером від влади по темі закриття телеканалів 112, NewsOne і ZIK виступив глава МВС Арсен Аваков. Документальних доказів, на підставі яких заснована резонансне рішення РНБО він не оприлюднив, але запевнив, що це вже «найближчим часом» зробить СБУ. Крім того, міністр, який, до слова, перебуває на своїй посаді ось уже сім років поспіль, чітко заявив, що у попередника чинного президента - Петра Порошенка «банально не вистачило політичної волі зробити такий мужній крок».

Натякнувши, що потрапили під санкцій приціл канали фінансувалися з «ЛДНР», Аваков недвозначно дав зрозуміти, що на ситуацію необхідно дивитися і через призму загострення на Донбасі. «Напередодні що відбувалося? Що обговорювалося на тому ж засіданні РНБО (про санкції, - ред.) в кабінеті президента? Президент був змушений Хомчака (головнокомандувача ЗСУ ред.) Негайно відправити на схід, на лінію фронту. Тому що у нас там відбувається різке загострення ситуації за останній тиждень. Ніякого мирного процесу вже немає. Діють снайперські пари, діють міномети, обстріли. Війна йде». Тобто, Аваков дав чітко зрозуміти, що керівництво другої за чисельністю (!) фракції Верховної Ради має тісні і безпосередні фінансові контакти з сепаратистами, а нардеп від «Слуги народу» і за сумісництвом представник президента в Конституційному суді (КСУ) Федір Верніславскій заявив, що рішення РНБО є «юридично бездоганним і його дуже навряд чи можна буде оскаржити в судовому порядку».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Що стосується саме судової точки зору, то вчора в цій площині вийшов вийшов вельми дивний конфуз. Верховний суд повідомив про двох позовах, якими указ президента оскаржений. Однак телеканали заявляють, що ніякої позов не подавали і що відбувається - технологією з метою зірвати даний розгляд. Тобто, мова йде про те, що хтось подав позов (ймовірно, неправильно складений) нібито від імені телеканалів, щоб ВСУ їх відхилив. Телеканали заявляють, що збираються подавати позов до Верховного суду і коли це станеться, то повідомлять окремо. Тут, до речі, виникає закономірне питання, чому юристи позбавлених ефірного повітря телеканалів, не поспішають з апеляцією до Феміди, адже ситуація дійсно неординарна і критична? Виглядає це досить дивно...

Чи не менше запитань викликає і тактика, яку обрала «скривджена» ОПЗЖ. Якраз після закриття телеканалів медведчуківці погрожували повністю заблокувати роботу парламенту, а в підсумку все завершилося невеликим колективним виступом з трибуни ВР і феєричним співом Рабиновича: «Вставай, страна огромная...!».

Одним з вигодонабувачів від відключення телеканалів Медведчука став телеканал «Наш». Це єдиний залишився проросійський інформаційно-політичний телеканал, і після блокування конкурентів він почав зростати. Інтерес до нього підігрітий ще тим, що біля стін студії сталася акція протесту С-14 на чолі з Євгеном Карасем. Але в підсумку все вимоги щодо закриття каналу завершилися пшиком. Власник телеканалу Євген Мураєв стверджує, що його «кнопку» також розглядали в числі претендентів на припинення мовлення. Однак ситуацію нібито врятувало те, що стосовно екс-нардепа діють санкції, які Росія ввела після його розбіжностей з Медведчуком. «Так що нам в цій історії тихо пощастило», - резюмував Мураєв.

Незвично тихо пройшов вчора і «надзвичайний» з'їзд ОПЗЖ, в якому, як кажуть в кулуарах, загострюється внутрішній розкол по лінії груп Медведчука і Льовочкіна-Бойка. Останній тандем хоч відкрито і не радіє закриття медіа-імперії Медведчука, але явно залишається в інформаційному виграші, оскільки «Інтер» на даному політичному полі залишиться фактично монопольним мовником.

«Медведчук дуже ревно ставився до своїх же колег по фракції в контексті їх присутності на власних каналах. Там практично не був присутній Юрій Бойко, який, між іншим, був нашим кандидатом в президенти на останніх виборах. Та й взагалі, в студії Медведчука пускали тільки тих, хто по двісті разів на хвилину співав осанни Віктору Володимировичу. Тепер все зміниться напевно», - зазначає off-records один з нардепів від ОПЗЖ, що входить в орбіту Бойко-Льовочкіна. Наш співрозмовник підтверджує наявність внутрішньофракційного конфлікту, однак, каже він, «ми - надто досвідчені політики, щоб виносити сварок з хати, бо знаємо, чим це може бути чревате».

Як би там не було, ОПЗЖ зараз зайняла пасивно-постановочну позицію. Як кажуть в кулуарах, там чекають підтримки з Кремля. Але історію з закриттям телеканалів, та й то, видавши щось абстрактно-невиразне, прокоментував лише спікер Путіна Дмитро Пєсков. Це свідчить про те, що кейс Медведчука в Кремлі сьогодні знаходиться в кращому випадку на десятому плані. З огляду на внутрішню кризу, а також загрози введення нових санкцій з боку Заходу, викликаний посадкою Олексія Навального - у Москві зараз думають як вирішити свої особисті проблеми. Тому представникам ОПЗЖ зараз не залишається нічого іншого, як створювати видимість політичної активності. Що вони і роблять.

Під час вчорашнього з'їзду представники даної політсили оголосили про старт збору підписів за імпічмент Зеленського. «Засуджуємо антиконституційні і протиправні дії президента України, який своїм указом ввів персональні санкції проти народного депутата Тараса Козака і заблокував роботу трьох провідних незалежних українських телевізійних каналів. Вважаємо це нападом на демократію, свободу слова і спробою встановлення диктатури. Зеленський взяв на себе роль суду і вийшов за межі своїх конституційних повноважень. Це вже не перший випадок, коли глава держави порушив закон. Його свідомі і систематичні дії, спрямовані на порушення прав українських громадян, втручання в роботу інших гілок влади і засобів масової інформації, мають всі ознаки узурпації влади», - заявили в ОПЗЖ.

Стаття 111-я Конституції України гласить, що Верховна Рада може усунути президента з посади за процедурою імпічменту в разі, якщо він скоїв держзраду або інший злочин. Але ініціювати це питання може більшість від конституційного складу парламенту - 226 власників мандатів. Якщо зібрати необхідну кількість автографів вдалося, то для проведення розслідування ВР створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, а потім - розглядає її висновки. У разі наявності реальних підстав для імпічменту, депутатський корпус приймає рішення про звинувачення глави держави в тих чи інших правопорушеннях. Для цього потрібні голоси щонайменше двох третин від конституційного складу ВР, тобто мінімум 300 голосів. Фінальне рішення про імпічмент приймається 3/4 від складу Ради. Після цього своє слово ще повинні сказати Конституційний і Верховний суди. Тобто, абсолютно очевидно, що ідея ОПЗЖ про імпічмент є апріорі нереалістичною і проблеми можуть виникнути ще на етапі збору голосів. В арсеналі Оппоплатформи зараз 44 «багнети», тоді як в «Слугу народу» - 245, тобто більше необхідних для запуску процесу 226-ти. Але навіть якщо цей етап чудесним чином (наприклад, більше 50-ти нардепів від СН підтримають імпічмент) буде пройдено, то взяти ключову планку в 338 голосів нереально в принципі.

«Історія з імпічментом - чисто політична і не матиме ніяких юридичних наслідків. У ОПЗЖ немає голосів. Більш того, коли почалася історія з санкціями, ОПЗЖ не підтримала жодна партія. Так, вони можуть зареєструвати проект резолюції і якщо спікер Разумков поставить її на голосування, вони отримають кілька десятків голосів», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

Тим часом прес-секретар президента Юлія Мендель назвала ініціативу по імпічменту «риторичним і піар-прикриттям захисту активів керівника цієї політичної структури». Загалом зрозуміло, що історія з імпічментом президента може мати хіба що інформаційний ефект. Представники ОПЗЖ будуть постійно мусувати тему ймовірного дострокового відходу Зеленського з Банкової. Інше питання, що майданчиків для мовлення у Медведчука і співтовариші фактично не залишилося.

Наталія Ромашова

Читайте також: Удар - не означає нокаут: чим закінчиться епопея з відключенням телеканалів Медведчука