КультураЛітература

Опублікований фінальний роман з шести, героїнею яких була дівчина з татуюванням дракона

09:00 28 сер 2019.  7405Читайте на: УКРРУС

Лісбет Саландер, можливо, вже ніколи не з'явиться на літературному обрії.

Знаменита детективна трилогія Стіга Ларссона за фактом завершилася ще в листопаді 2004-го року, коли у віці 50 років від обширного інфаркту помер її автор. Випадок рідкісний в історії сучасної літератури - автор цілих трьох детективних бестселерів, які стали на якийсь час чи не найпопулярнішими в світі книгами, не встиг побачити виданами жодного з них.

Перша книга трилогії, спочатку названа «Чоловіки, які ненавидять жінок», вийшла шведською мовою на батьківщині автора через рік після смерті Ларссона - в 2005-му. Популярну назву «Дівчина з татуюванням дракона» книга отримала вже в англійському перекладі, виданому в 2008-му році. Друга книга з'явилася на світ в англійському перекладі (акцентуємо увагу на ньому, так як у книги шведською мовою мало шансів стати світовим бестселером) в 2009-му році, як і третя. Четверту ж книгу написав уже Давид Лагеркранц, а за нею - п'яту та шосту. І схоже, що після того, як його контракт закінчився, він зітхнув з полегшенням, про що розповіла іспанська El Pais

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Але спочатку - про перші три книги. Сьогодні, перечитуючи їх через десять років після оглушливого тріумфу, бачиш, що він був злегка перебільшеним в порівнянні з першопричиною. Як фігура журналіста-розслідувача Мікаела Блумквиста, так і його діяльність економічного оглядача виглядають для професіоналів, м'яко кажучи, дилетантськими.

Стіг Ларссон. Фото: Pinger

Інша справа, що Ларссон був настільки лівим за своїми політичними поглядами, що йому головне було «викрити світ капіталізму». Справжнім його відкриттям став образ Лісбет Саландер, який потім стали копіювати і варіювати в усьому світі. Природно, що продовження трилогії було орієнтоване на неї.

Ми не знаємо, які юридичні відносини були у Ларссона з видавцями. Знаємо лише те, що він, як справжній «лівий» зумів вибудувати свої майнові справи гранично невміло. Так, його громадянська дружина Єва Габріельссон, з якою він прожив тридцять років, ніколи не перебувала з ним в законному шлюбі, в результаті чого доходи від видання 65 млн примірників його книг йшли батькові і брату Ларссона. Це цікаво ще й тому, що Єва свого часу заявила, що має незакінчений Стігом рукопис четвертого роману, і готова його завершити, але в підсумку для цього був обраний вищезгаданий Давид Лагеркранц.

Ми вже двічі згадали про те, що Ларссон був політичним «ліваком», не просто так, а тому, що по забавному збігу обставин Лагеркранц - його повна протилежність в усьому. Так, якщо повернутися до інтерв'ю El Pais, Лагеркранц говорить в ньому, що тільки що повернувся з відпустки, який провів з сім'єю в Фінляндії на їх приватному острові. Ларссон до кінця життя був огрядною і дуже хворою людиною. Настільки хворою, що помер від інфаркту, який отримав тому, що йому довелося через зламаний ліфт піднятися пішки в свій офіс на сьомий поверх. Лагеркранц ж худий, високий і спортивний.

Давид Лагеркранц. Фото: Entettainment Weekly

А, найголовніше, що він дуже радий тому, що його контракт на три книги про Лісбет Саландер, останньою з яких стала «Дівчина, яка жила двічі», що вийшла днями, завершений. Звичайно, зізнається Лагеркранц в інтерв'ю, в процесі роботи над ними Мікаель і Лісбет все більше віддалялися від придуманих Ларссоном персонажів і ставали ближче до нового автору. Так, Лісбет у Лагеркранца має характер, скоріше, не хакера-одинака, а молодого жорсткого керівника фірми. І стає все більш незалежною в особистому плані від Блумквиста.

Але так чи інакше, каже Лагеркранц, йому хочеться писати вже про своїх, с самого початку придуманих їм, героїв. І, зізнається він, у нього вже є підписаний з видавництвом контракт на свою власну трилогію.

Що ж стосується Лісбет Саландер, то ми з нею, швидше за все, попрощаємося назавжди. У всякому разі, видавці поки говорять, що у них немає планів продовження детективної епопеї і перемовин про нього з уже третім за рахунком автором. Згадуючи опубліковані тексти, можна сказати, що Лісбет не отримає третього за рахунком опікуна. Отже, прощавай, дівчина з татуюванням дракона.

Аліса Куніцина, Lenta.UA

Заставочную фото: Руні Мара в фільмі «Дівчина з татуюванням дракона» Twitter

Сергій Семенов

Найпопулярніше