Операція «Ексгумація»: чи вдасться Зеленському вдихнути життя в ГУАМ

Певне пожвавлення на міжнародному напрямку відбулося в середу, 27 травня з подачі президента Володимира Зеленського. Глава держави провів телефонні переговори зі своїм азербайджанським колегою Ільхамом Алієвим, в ході яких запропонував «вдихнути нове життя» в Організацію за демократію та економічний розвиток ГУАМ за участю Грузії, України, Азербайджану і Молдови.

ГУАМ, нагадаємо, була заснована в 1997 році. З 1999 по 2005-й в організацію також входив Узбекистан, і тоді вона називалася ГУУАМ. Але за всі роки існування цього об'єднання так і не стало постійно активною і ефективною міжнародної організацією, переживши кілька сплесків активності і періодів застою.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«ГУАМ можна і потрібно зробити серйозним, потужним союзом, а також об'єднанням для обговорення важливих торгово-економічних питань. Нам необхідно вдихнути нове життя в цю організацію», - цитує Зеленського президентська прес-служба.

На думку експерта Українського інституту майбутнього (UIF) Ігара Тишкевича, активізація ГУАМу покаже результат, тільки якщо діалог в цих чітко визначених міжнародних рамках матиме змістовне наповнення, що включає реальні проекти, а не тільки спільні декларації та заяви. «Якщо ми будемо говорити тільки про те, що це країни, які постраждали від російської агресії - ми будемо говорити ні про що», - говорить експерт.

У свою чергу, експерт-міжнародник Антон Кучухідзе підкреслює: «Україні давно слід було повернутися до ГУАМ особою, розвивати і поглиблювати цей напрям. Якщо ми беремо Грузію, Україну, Молдову, то у нас яскраво виражені показники агресії з боку Росії тому, з цієї точки зору країни об'єднані і намагаються вирішити питання виходячи зі своїх особливостей. Що стосується Азербайджану, у них є проблеми безпеки з Вірменією, яку підтримує в цьому плані російська сторона. Тобто, виклик для всіх держав фактично один і він виходить від Російської Федерації. І, як раз економіка, взаємне наповнення грошима - це можливість посилити свої армії і по-друге це хороша можливість координувати свої дії на міжнародних майданчиках».

У спільній статті для аналітичного центру «Європейська рада міжнародних відносин» (ECFR) екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін та німецький дослідник Андреас Умланд акцентують на тому, що все більша кількість внутрішніх проблем серед членів ЄС і НАТО, а також дедалі більша напруженість всередині міжнародних організацій є поганою новиною для здобувачів, які прагнуть вступити до Євросоюзу, тому Київ, Тбілісі і Кишинів повинні підготуватися до тривалого перебування в сірій зоні - зоні поза західних інтеграційних організацій. А поки, на їхню думку, одна з потенційних стратегій для України полягає в тому, щоб переконати Вашингтон посилити свою підтримку Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ). «Київ і його партнери повинні проявити творчість, рішучість і гнучкість в дослідженні нових шляхів міжнародного співробітництва», - констатує авторський тандем Клімкіна/Умланда.

Чи присутній в дипломатичному арсеналі Банковій набір, що складається з творчості, рішучості і гнучкості, і чи варто Україні на даному етапі ініціювати реанімацію мертвої де-факто структури ГУАМ? Відповідаючи на це питання Lenta.UA політолог Олександр Палій зазначає наступне: «Якщо говорити про окремих членів ГУАМ, то Молдова, наприклад, зараз не готова через позицію свого нинішнього керівництва займати помітну роль в будь-яких організаціях, що не йдуть у фарватері Москви. А ось Грузія та Азербайджан цілком можуть проявляти активність. Так що, за великим рахунком, розмова зводиться до рамкам УАГ - України, Азербайджану та Грузії. Дві останні країни відіграють досить вагому роль на Кавказі, а Україна - в Східній Європі. Тому, в принципі, діалог в такому форматі є досить корисним як з геополітичної, так і з економічної точки зору».

Тематика перспектив ГУАМ періодично то загоряється, то затухає в міжнародному порядку денному, проте ідея оживити союз країн, раніше які входять в СРСР, а нині перебувають на периферії Росії, має право на існування, хоча б для того, щоб посилити їх сукупне значення, - переконаний політолог Петро Олещук. «Ініціатива Зеленського досить цікава, але з практичної точки зору там може виникнути цілий ряд проблем. Також вкрай важливо розуміти, що ми ні в якому разі не повинні розглядати ГУАМ як альтернативу ЄС і НАТО. Це - регіональне об'єднання для вирішення знову-таки регіональних завдань», - підкреслює аналітик в бесіді з нашим виданням і особливу увагу звертає на те, що для України дуже корисними в різних аспектах є прагнення міцно зайняти роль регіонального лідера: «Ми завжди були другий за значимістю республікою СРСР і тому цілком логічно, що Україна повинна стати, скажімо так, об'єднавчим центром тих країн колишнього Радянського Союзу, які не хочуть, щоб таким центром була Росія».

Керівник «Фонду громадської дипломатії», кандидат політичних наук Антон Найчук вважає, що перспективи ГУАМ, як регіонального проекту, «однозначно значні», як в контексті розвитку транспортних коридорів, так і в плані налагодження зв'язків на регіональному рівні в багатьох інших сферах, зокрема енергетичної. «Однак проблема полягає в тому, що питання перспектив ГУАМ на рівні наших президентів стає певною традицією, в більшій мірі - демагогічною. Свого часу Ющенко всіляко намагався «розкрутити» цю тему, потім це відбувалося в період правління Порошенко. Тоді, під модеруванням на той момент прем'єра Гройсмана в готелі «Hilton» відбулася масштабна конференція, де був озвучений великий план і шляхи його реалізації в рамках ГУАМ, але на виході, на жаль, ми побачили нуль. Тому, вкрай важливо, щоб досягнуті в рамках ГУАМ домовленості в подальшому не залишалися просто словами, а трансформувалися в конкретні дії», - робить висновок Антон Найчук в коментарі Lenta.UA.

Україна перш за все слід сконцентруватися на виконанні угоди з Європейським Союзом, а форми, засновані в 90-х-2000-х роках як спроби пошуку альтернатив СНД, слід сприймати як другорядні, - підкреслює в розмові з Lenta.UA політолог Олександр Солонтай. Разом з тим, на його думку, плюсом структур типу ГУАМ є те, що участь в них вкорінює України в якості самостійного політичного суб'єкта і незалежної гравця. «Візьмемо Польщу, Словаччину, Угорщину та Чехію. Вони разом дружно вступали до Євросоюзу і, тим не менш, також спільно продовжують вести Вишеградської четвірки. Чому вони це роблять? Тому що розуміють: це додаткова площадка для вирішення їх суб'єктних зовнішньополітичних завдань. Тому, відкидати співпрацю в таких організаціях як ГУАМ нам ні в якому разі не можна. Це однозначно необхідно, але це не повинно бути пріоритетом. Ключова ставка повинна робитися на реалізацію угоди з ЄС, оскільки суб'єктність народжується, перш за все, виходячи з економічних можливостей. А економічні можливості найближчим часом нам може дати підйом економіки тільки за рахунок євроінтеграційного поглиблення», - робить висновок Солонтай.

Тобто, як бачимо, в тому, що Україні слід і далі рухатися в руслі пожвавлення ГУАМу, солідарні практично всі опитані нами експерти. Що ж стосується сфери безпеки, то тут вододіл наступний: всі країни, які надають Україні конкретну військову допомогу і фахівці яких беруть безпосередню участь у всіляких тренуваннях, полігонах, експертизах з нашими ВСУ на війні можуть вважатися стратегічними партнерами, а країни-члени ГУАМ в позначену парадигму ніяк не вписуються. Але деякі з держав ГУАМ порушують кримінальні справи проти своїх громадян, які брали участь у війні на Донбасі на стороні «ЛНР/ДНР», а це вже важливо.

Аналізуючи нинішні геополітичні можливості України, деякі експерти говорять про те, що офіційному Києву зараз варто було б оновити маловідому Хартію про стратегічне партнерство з США від 2008 року з метою підкреслити повагу до кордонів, суверенітету і цілісності України. Зміни цієї хартії могло б встановити гарантії безпеки з боку США для України, оскільки акценти в цьому незаслужено призабутому документі розставлені чіткіше, ніж в тому ж Будапештському меморандумі, який постійно на слуху.

Наталія Ромашова

Читайте також: У Кремлі обурилися непоступливістю України

Читайте також: В уряді РФ прозвучала крамола про «нафтову голку»