Операція - «детінізація»: експерти про засоби і методи Зе-влади в боротьбі з контрабандою

У сесійній залі Верховної Ради, куди у вівторок, 3 листопада, після тривалих непленарних буднів повернулися нардепи, вирують пристрасті. Представники різних фракцій і груп, пропонуючи свої «рецепти», намагаються максимально підключитися до вирішення гострого конфлікту, що розгорнувся між Офісом президента і Конституційним судом. Неспокійно зараз і під стінами єдиного законодавчого органу країни, де проходять акції підприємців. Одні виступають за введення цивілізованих правил гри для всього бізнесу, інші вимагають введення мораторію на перевірки мікробізнесу до закінчення митної та податкової реформ.

Також учасники цього так званого «Податкового майдану» на чолі зі скандальним активістом Сергієм Доротичем, про який ми раніше писали, протестують проти введення з 1 січня 2021 року касових апаратів: мовляв, це завдасть істотного удару по малому бізнесу.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Разом з тим, представники монобільшості стверджують, що, навпаки, система РРО (реєстрації розрахункових операцій - ред.) Дозволить вивести детінізувати ринок контрабанди, який на сьогодні становить ні багато - ні мало - 52% або близько 140 млрд грн на рік. Відповідь на питання про те, хто в ситуації, що склалася прав: влада, яка ратує за введення системи РРО або протестуючі підприємці, які виступають проти повернення касових апаратів, Lenta.UA шукала разом з експертами.

«Питання РРО (реєстратори розрахункових операцій - ред.) давно назріло і перезріло, а тим, хто говорить, що зараз не час це робити, можна сказати одне: говорите відверто, що контрабанда - це нормально і податки повинні платити не всі, а обрані. Треба розуміти, що фіскалізація - це, в тому числі, спосіб боротьби з контрабандою, а як продається будь-якого роду контрабандна продукція? Через ФОПи. Завозиться тисяча предметів, а вони, заявляючи, що товар - один, решта 999 продають без будь-яких чеків. У підсумку маємо «прекрасний» показник контрабанди, що обчислюється мільярдами доларів щорічно. Люди, які контролюють великі ринки, такі як, наприклад «7 кілометр» або «Барабашово», концентрують на себе дуже великі фінансові потоки і всіма можливими і неможливими методами блокували раніше введення касових апаратів. Сподіваюся, що зараз при владі вистачить політичної волі для того, щоб поставити, нарешті, крапку в цьому питанні», - зазначає економічний експерт Сергій Фурса.

«Якщо півтора роки тому в уряді констатували тіньову економіку на рівні 35%, то сьогодні МВФ і Світовий банк називають цифру 50%. Безумовно, це велика проблема, оскільки тіньовий сектор не платить гроші ні в Пенсійний фонд, ні до держбюджету, в наслідок чого рівень пенсійного забезпечення є з одного боку, незадовільним, а з іншого - при владі немає ніякого ресурсу з тим, щоб підвищувати пенсії в доступному для огляду майбутньому. Тому проблема тіньової економіки, так, існує, але на мій погляд, дії влади спрямовані на те, щоб більше бити по легальному бізнесу. Введення РРО - це удар по бізнесу, який працює легально, показує свої доходи і сплачує податки», - каже екс-віце-прем'єр Павло Розенко.

«На сьогодні відповіді на питання про те, як влада бореться саме з тіньовим бізнесом, немає. І, незважаючи на те, що система РРО працює практично в усьому світі, її недоліки, як мені здається, визнає і сама влада. Наскільки я знаю, у Верховній Раді зареєстрований цілий ряд законопроектів, спрямованих на виправлення всіх помилок, пов'язаних з введенням РРО та найцікавіше, що ці документи внесені в значній мірі представниками фракції «Слуга народу». Зараз складається ситуація, коли з першого січня у цілого ряду ФОПів є зобов'язання переходити на обслуговування РРО, але ФОПи до сих пір не знають чітких правил гри, оскільки маса питань до цього часу залишається неврегульованою. При цьому Верховна Рада займається Бог знає чим, але тільки не вирішенням цієї серйозної проблеми. Тому я підтримую стурбованість ФОПів тим, що до 1 січня залишилося мало часу, а влада не збирається виправляти існуючі в чинному законодавстві вади. В умовах, що склалися у підприємців не залишається іншого виходу, крім як домагатися своїх вимог за допомогою пікетів», - резюмує Розенко.

У свою чергу, президент Центру антикризових досліджень, доктор економічних наук Ярослав Жалило робить наступний акцент: «Проблема, як завжди, криється в деталях. Проводити то, що ми називаємо Фіскалізація необхідно, оскільки якщо ми прагнемо до детінізації економіки, ми повинні максимально прозоро демонструвати всі грошові потоки. Сьогодні дрібні підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою, відіграють важливу роль, оскільки через них проходять значні потоки. Тому РРО необхідно з метою детінізації і декриміналізації. Разом з тим, все має відбуватися максимально дружньо по відношенню до підприємців. Вкрай важливо, щоб введення реєстраторів проходило при мінімальних додаткових витратах для бізнесу. Тобто, необхідно знайти такі механізми, щоб мова йшла фактично лише про механізм самої фіксації транзакції, а не супровідних процедурах, які можуть бути занадто обтяжливими, особливо для дрібних підприємців, що мають невеликі обороти». Великою проблемою на сьогодні, на переконання Ярослава Жаліла, є не стільки сама проблема введення нового законодавства, скільки відсутність необхідної комунікації цього законодавства: «Держава з метою «наведення мостів» з бізнесом, по-перше, має чітко опрацювати м'які механізми, які мінімізують додаткові навантаження на підприємців, а по-друге, комунікувати ці напрацювання належним чином. РРО вводити необхідно, але не можна допускати, щоб потоки «подорожували» абсолютно неконтрольовано. В цілому, РРО має використовуватися настільки м'яко і дружньо по відношенню до бізнесу, щоб не створювати йому додаткові проблем. Разом з тим, і бізнес повинен зрозуміти, що відмова від впровадження механізмів протидії тінізації потоків - це дуже великий ризик для самої системи спрощеного ведення обліку підприємницької діяльності. Тому РРО - це спільний інтерес держави і підприємців, які повинні укласти свого роду громадську угоду, де було б зафіксовано, що з одного боку, підприємці працюють прозоро, дотримуючись норм законодавства, з іншого - держава гарантує використання фіскальних важелів максимально м'яко і дружньо».

«Про які касові апарати може йти мова, коли країна розвалюється, економіка знаходиться в піку і люди змушені виїжджати за кордон з тим, щоб мати можливість вирішувати ділові питання і підтримувати хоч якось свій бізнес !? На жаль, нинішня влада, очевидно, бачить свою роль в тому, щоб вичавити якомога більше соків і сил з людей на користь якихось розподільних механізмів: бюджету, боргів, нових кредитів і так далі. Вони кажуть, що борються з тіньовою економікою, але саме тіньова економіка забезпечує те, на що не здатне держава - робочі місця. На мій погляд, спочатку економіці необхідно дати трохи часу для розвитку, а вже потім думати, яким чином все максимально відкрито регулювати. Я думаю, що тільки після того, коли у нас буде правильна податкова система, з невисокими податками і презумпцією невинності для платників податків, можна буде говорити про якісь технічні рішення. Зараз такої системи нас, на жаль, немає», - підкреслює екс-міністр економіки Володимир Лановий.

Менш радикальний в оцінках експерт-економіст Борис Кушнірук: «Питання РРО - досить непросте. З точки зору логіки, система обліку та контролю над операціями підприємців є правильною і необхідною. До того ж, питання РРО - це не питання додаткових витрат, а бажання підприємців уникнути частину оподаткування. У той же час для мене очевидно, що в нинішніх кризових для малого бізнесу умовах, подібні фіскальні заходи для підприємців, як червона ганчірка для бика, що викликає роздратування і обурення. Був і залишаюся прихильником того, щоб для представників малого бізнесу, особливо тих, у яких є наймані працівники, знизити ставку ЄСВ (єдиного соціального внеску - ред.) до мінімуму. В такому випадку у них не буде необхідності шукати методи ухилення від податків і виплачувати зарплату в конвертах». На переконання експерта, шлях до стимулювання бізнесу до детінізації пролягає в зменшенні податкового тиску, а не навпаки.

Наталія Ромашова

Читайте також: Рада відстрочить на рік застосування PPO для «спрощенців»