Охорона, відміна: чому позачергове засідання Ради перенесли з четверга на суботу і навіщо тут Коломойський

Протягом усього вчорашнього дня ключові спікери пропрезидентської фракції «Слуга народу» публічно підтверджували, що позачергове засідання Ради неодмінно відбудеться в четвер, 26 березня, проте ближче до ночі надійшли дзвіночки про те, що пленарний «свято життя» переноситься на суботу. Сьогодні цю інформацію вже публічно підтвердила низка нардепів від СН.

У політколах тим часом активно обговорюють, з чим можуть бути пов'язані раптові календарно-пленарні кульбіти. Першою, і найбільш поширеною версією є нібито банальна боязнь нардепів збиратися в сесійній залі через коронавірус, який напередодні виявили ще у одного парламентарія - позафракційного Сергія Рудика, який сидить поруч з Сергієм Шаховим, у якого діагноз Covid-19 був підтверджений на минулому тижні.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Другою імовірною причиною перенесення пленарного засідання Верховної Ради є відсутність єдності серед «слуг» щодо законопроекту про заборону повернення колишнім власникам «Приватбанку». На ухваленні даного документа в рамках виділення чергового траншу твердо наполягає Міжнародний валютний фонд (МВФ), який навіть готовий збільшити суму кредиту майже до 10 мільярдів доларів. Однак категорично проти цього виступає один з екс-власників «Привату» Ігор Коломойський, у якого в «Слугу народу», а також в депутатських групах-сателітах є досить потужна група підтримки.

І третій камінь спотикання на шляху до позапланового засідання депутатського корпусу - відсутність консолідованої позиції в питанні доцільності або неконституційності введення через коронавірус режиму надзвичайного стану (НС).

Відносно НС, втім, все більш-менш вже прояснюється - найімовірніше, це питання не буде вноситися до порядку денного. Як кажуть в кулуарах, на Банковій предметно вивчили законодавчу базу і прийшли до висновку, що влада просто не зможуть впоратися з таким вантажем обов'язків, який на них звалиться в режимі «надзвичайного стану» - одна лише підготовка всіх нормативних актів з описом, що кому можна, а чого не можна робити під час режиму надзвичайного стану, виявиться для держапарату непосильним завданням.

До того ж, категорично проти введення на загальнодержавному рівні режиму надзвичайного стану виступив бізнес і економічний блок уряду, так як НС може привести до зупинки низки підприємств, що ще більше дезорганізує економічне життя країни. Ну, і публічно проти НС виступила досить солідна кількість нардепів від СН, що, природно поставило під сумнів наявність голосів за цей законопроект. Підтвердженням того, що від введення надзвичайного стану в країні в Офісі президента (ОП) вирішили відмовитися, може служити і свіжа заява міністра внутрішніх справи Арсена Авакова, який підкреслює наступне: «Для забезпечення карантину нам цілком достатньо оголошення режиму надзвичайної ситуації, який вже зараз діє в Києві та інших містах. А надзвичайний стан зараз не потрібно. Воно передбачає обмеження конституційних прав. Для боротьби з вірусом нам це ні до чого. Введення НС може бути тільки крайнім заходом». Хоча перед цим він наполягав на введенні надзвичайного стану.

В результаті, Кабмін ухвалив рішення про продовження надзвичайної ситуації на місяць. Таким чином питання режиму надзвичайного стану, схоже, було вичерпане.

Під час підготовки даного матеріалу ми зв'язалися з одним з близьких до Банкової нардепів від пропрезидентської фракції, який на умовах анонімності погодився розповісти, що послужило причиною тимчасової відстрочки позачергового засідання Верховної Ради. «Чутки про те, що засідання ВР нібито перенесли через острах депутатів підхопити коронавірус, не мають під собою підстав. Всі колеги, у всякому разі, з нашої фракції, готові приходити, дискутувати і приймати рішення за допомогою голосування. До того ж апарат парламенту вже приготував для кожного нардепа антивірусний захисний комплект, куди входить маска, окуляри, а також антибактеріальні рукавички. Питання по «Привату» тільки ось-ось було внесене урядом і його навіть не розглядав профільний комітет (з питань фінансів, податків та митної політики - Ред.). Тому, не факт, що комітетський вердикт буде готовий до суботи. Питання введення надзвичайного стану в країні дійсно в силу ряду причини деактуалізувалося. Ключовою причиною, по якій пленарне засідання переноситься на суботу, є непідготовлена законодавча база. У Кабміні ще допрацьовують зміни до бюджету, пов'язані з боротьбою з коронавірусів, а також виписують нюанси, пов'язані зі створенням Стабілізаційного фонду з якого будуть виплачувати компенсації бізнесу і людям в зв'язку з простоєм на карантині. Аналогічна робота триває і в комітетах - фінансовому та охорони здоров'я. Ми хочемо на найближчому позачерговому засіданні прийняти максимальну кількість необхідних законів, тому вирішили дочекатися, коли всі документи будуть готові «під ключ», - розповідає наш співрозмовник з «Слуги народу».

Разом з тим, він не виключив серйозних дебатів навколо проекту по «Приватбанку», який в кулуарах називають не інакше як «антиколомойським» законом. Документ передбачає, що екс-власники банку не можуть домогтися повернення виведеного з ринку в держвласність фінустанови навіть за рішенням суду. У кулуарах говорять, що за допомогою «своїх» нардепів в СН опальний олігарх Коломойський спробує правдами-неправдами зірвати прийняття проекту, що неодмінно розхитає і без того хитку обстановку всередині Зе-команди.

«Так званий «антиколомойський» законопроект - це передумова для подальшого діалогу з МВФ, а це для України зараз дуже важливо. Тому, зараз ключовим питанням є, власне дієздатність парламенту в форс-мажорних обставин. Ініціатива про дистанційне голосування є спірною. Конституція вимагає, щоб голосування були особистими і проходили відкрито. Певною мірою проект Стефанчук надає таку можливість. Але є ще низка нюансів, які, скажімо так, не суперечать Основному закону, але є сумнівними з точки зору конституційності. Віддалена робота парламентаріїв - це аж ніяк не українське ноу-хау. Такі приклади є, наприклад, в Іспанії. Зараз варіанти дистанційної роботи депутатів активно шукають в Польщі, Франції, інших країнах. Якщо правильно прокомунікувати, я думаю, таку ідею підтримають в суспільстві і Рада без проблем буде приймати необхідні закони», - підкреслює в розмові з Lenta.UA керівник «Лабораторії законодавчих ініціатив» Ігор Когут.

У свою чергу, відомий політолог Володимир Фесенко, коментуючи нашому виданню перипетії навколо позачергового засідання Ради, зазначає наступне: «Головне, щоб був кворум. Якщо на позачергове засідання збереться 250, а ще краще - більше парламентаріїв, рішення будуть затверджуватися. Найбільш складна ситуація неодмінно виникне навколо «приватбанківського» закону, тому що частина депутатів, пов'язаних з Коломойським, не буде за нього голосувати. Це - близько двадцяти представників фракції «Слуга народу» і група «За майбутнє». Тим часом, багато хто розуміє, що даний закон є ключем до отримання фінансової допомоги МВФ, тому більшість «слуг» проголосують за. До того ж, до них можуть приєднатися і деякі опозиційні фракції, наприклад, «Голос». Словом, за так званий «антиколомойський» законопроект (хоча він і є найбільш проблемним) голоси будуть. Важливо тільки, щоб був кворум і на пленарне засідання зібралося 250 і більше парламентаріїв».

У тому, що на сьогодні однією з головних проблем для влади є ймовірна відсутність необхідного для проведення позапланового пленарного засідання ВР кворуму, переконаний політолог Тарас Березовець: «Наскільки мені відомо, більше ста депутатів кажуть, що не прийдуть на сесію Ради, тому що у них нібито є підозра на коронавірус, або діагноз Covid-19 вже підтверджено. Зрозуміло, що, на щастя, хворі не всі, але багато хто саме з «Слуги народу» мають намір реально «косити» під приводом коронавірусу, щоб не голосувати за «антиколомойський» закон. Однак Зеленському нікуди відступати - він змушений під впливом МВФ прийняти цей закон». Прогнозуючи для Lenta.UA, скільки «слуг» можуть не підтримати закон, що виключає можливість повернення «Приватбанку» колишнім власникам, Березовець, зазначає: «Мінімум сто членів фракції «Слуга народу» не проголосують за «антиколомойський закон». І якщо так трапиться, це покаже падіння авторитету самого Зеленського. Для нього, по суті, це критичний момент: якщо йому не вдасться подолати опір, це покаже, що він вже не контролює ситуацію і це, грубо кажучи, стане точкою неповернення».

У тому, що необхідний для позачергового засідання єдиного законодавчого органу країни чисельний кворум (мінімум - 226 - Ред.) Буде, не сумнівається керівник «Центру досліджень проблем громадянського суспільства» Віталій Кулик. А на питання Lenta.UA про те, чи внесе сум'яття в роботу монобільшості «антиколомойський закон», експерт відповідає наступним чином: «Звичайно, не всі в «Слугу народу» підтримують «приватівський» проект закону. Однак, я вважаю, що додаткові голоси на підтримку даного документа можуть дати інші фракції, наприклад, «Голос», «Європейська Солідарність» і частково ОПЗЖ. Цього може вистачити для результативного голосування. Але наскільки мені відомо, зараз існує принципова домовленість керівників фракцій і керівництва Верховної Ради про те, що питання, що викликають значні суперечності в залі, не вноситимуться до порядку під час карантину. Якщо це дійсно так, то це правильне або, я б навіть сказав - мудре політичне рішення».

Тим часом, близькі до Офісу президента телеграм-канали повідомляють, що ОП зараз продовжує активно збирати голоси під законопроект про банках, на прийнятті якого наполягає МВФ, і нібито в цьому питанні монобільшість вже погодилися підтримати в «Голосі» і ЄС. Втім, остаточно все стане ясно лише тоді, коли буде офіційно озвучений порядок денний позачергового засідання Ради. Якщо в ній опиниться «антиколомойський» законопроект, тоже Банкова все-таки вирішила піти проти скандального олігарха і буде продавлювати документ, попередньо заручившись необхідною для безпроблемного і результативного голосування підтримкою - як в «Слугу народу», так і за її фракційними межами.

Наталія Ромашова