Нова редакція закону про акціонерні товариства скоротить кількість звернень до судів

Нова редакція закону про акціонерні товариства, запропонована депутатами різних фракцій (законопроект №2493) знизить кількість звернень до судів, проте при цьому звернення будуть по більш серйозним приводам, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи. 

"Щодо судової практики, остаточні висновки можна буде зробити після підписання вже готового закону. Але прогнозовано, що звернень буде менше, ніж в даний час, але вони будуть по більш істотним приводам", - вважає керуючий партнер юридичної компанії "Ревелін Інформейшн" Олександр Кеер. 

При цьому юрист також зазначив, що запропоновані законопроектом посилення вимог до прозорості діяльності наглядових рад АТ звузить коло можливостей "відходу" від закону, що, в свою чергу, позитивно вплине на кількість звернень про порушення. 

Крім того, Кеер вважає, що зміни підходу до розподілу акціонерних товариств на публічні та приватні, а також відмова від фіксації в найменуванні АТ його типу значним чином не вплине на бізнес. 

Разом з тим, він зазначив, що пропонований законопроектом "інститут радника", дійсно, може спростити життя підприємствам, проте цей інститут заробить лише після закінчення певного часу. 

"Позитивним є спрощення процедури злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення суспільства, оскільки це не тільки є кроком до спрощення ведення бізнесу, а й кроком до зниження корупційної складової", - вважає Кеер. 

У свою чергу, партнер юридичної агенції "Абсолют" Ірина Земляна зазначила, що в законопроекті містяться зміни, спрямовані на врегулювання питань злиття, приєднання, виділення та поділу акціонерних товариств відповідно до норм європейських директив щодо деяких аспектів законодавства про компанії. Зокрема, передбачено значне спрощення всіх типів процедур, врегулювання участі експертів. Кожен вид реорганізації товариства буде передбачений окремою статтею закону з детальною послідовністю дій (road map). 

Вона також звернула увагу на те, що законопроект передбачає зміни, реалізація яких дозволить, зокрема, здійснити стягнення з посадової особи збитків, а також достроково припинити повноваження посадової особи в разі заподіяння цією особою збитків акціонерному товариству. 

"На сьогоднішній день питання відповідальності директорів є дуже актуальним", - підкреслила Земляна. 

Юрист відзначила пропонований механізм обліку часток товариств в обліковій системі Центрального депозитарію цінних паперів. Так законопроектом передбачено, що компанія може прийняти рішення про облік часткою в обліковій системі, яка ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів, в той час, як зараз будь-які реєстраційні дії з частками товариства здійснюються державними реєстраторами шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру. 

"Це є додатковим захистом права власності на частки товариства, гарантуванням виконання зобов'язань за угодами відносоно часток, технологічним способом проведення загальних зборів товариства, додатковими можливостями обміну інформацією при проведенні корпоративних подій", - сказав вона. 

Земляна також зазначила, що законопроект пропонує застосування вимог європейських директив MiFID II і Capital Requirements Directive (CRD) в частині корпоративного управління до інвестиційних фірм в Україні. 

Разом з тим, вона вважає, що пропоновані зміни не можуть бути "універсальним інструментом, застосування якого дозволить мінімізувати ризики і запобігти рейдерським атакам бізнесу". 

"Беручи до уваги неоднозначну правову позицію судових інстанцій, необхідно аналізувати тенденції правозастосування, які будуть формуватися на практиці", - резюмувала Земляна. 

Зі свого боку, керуючий партнер адвокатської компанії "Борисенко і партнери" Владислав Борисенко звернув увагу на те, що основна частина акціонерних товариств, які на сьогоднішній день існують в Україні, не є акціонерними товариствами в тому значенні, в якому цей термін розуміють на Заході. 

"Більшість наших АТ утворилося завдяки корпоратизації держпідприємств в 90-і роки, в результаті якої контрольні пакети дісталися заздалегідь визначеним людям, а інша частина акцій була розпорошена між співробітниками підприємств. Тому в нашому випадку типовий міноритарний акціонер - це не свідомий і ініціативний інвестор, як в країнах Заходу, а людина, якій частка в статутному капіталі акціонерного товариства дісталася, по суті, випадково, і він не має ні бажання, ні можливості брати участь в управлінні підприємством", - вважає юрист. 

Борисенко зазначив, що проект нового закону про АТ "покликаний трохи полегшити життя невеликим акціонерним товариствам". При цьому, за оцінкою юриста, позитивним моментом є можливість для АТ вибрати однорівневу структуру управління, в якій не буде такого органу як наглядова рада, його функції фактично будуть покладені на раду директорів в особі "невиконавчих" директорів. 

Він також вважає, що "електронні загальні збори" є прогресивним кроком, проте "акціонерні товариства зі зростанням впливу міноритарних акціонерів будуть застосовувати цей механізм з обережністю, оскільки соціальні психологи давно довели, що результати такого голосування можуть істотно відрізнятися від результатів голосування на класичних загальних зборах". 

"Як юриста, мене дуже радує те, що законопроектом пропонується виключити цілі розділи з цивільного та господарського кодексів, присвячені регулюванню діяльності акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю. Коли є спеціальні закони, таке подвійне або навіть потрійне регулювання не дає нічого, крім юридичних колізій", - сказав він. 

Борисенко впевнений, що "недоліки законопроекту можна буде побачити пізніше, коли почнеться його практичне застосування". 

"З того, що дуже бентежить зараз, так це велика кількість помилок і граматичних помилок у тексті. Сподіваюся, що в процесі доопрацювання вони будуть виправлені", - підкреслив юрист. 

Як повідомлялося, депутати різних фракцій - Роксолана Підласа, Андрій Жупанін (обидва - "Слуга народу") і Ярослав Железняк ( "Голос") зареєстрували проект закону України "Про акціонерні товариства". 

Згідно з повідомленням на сайті Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР), одним із завдань законопроекту є ведення вимог європейських директив MiFID II і Capital Requirements Directive (CRD) в частині корпоративного управління до інвестиційних фірм в Україні. НКЦПФР нагадала, що на даному етапі стандарти корпоративного управління існують тільки в банківському сегменті фінансового сектора.