Невловимий льодоруб. Поставлена остання крапка у справі про вбивство Троцького

Один з організаторів Жовтневого перевороту і творець Червоної армії, член Виконкому Комінтерну Лев Троцький ще 1927 року був знятий з усіх посад, а в 1929-му висланий з СРСР. Кілька років він провів в Туреччині, в 1933-му переїхав до Франції, потім до Норвегії, а в 1936-му осів у Мексиці, де на перших порах жив в будинку видатних художників Фріди Кало і Дієго Рівери.

У травні 1940-го вже в іншому будинку головний ворог Сталіна пережив невдалий замах на своє життя. Групою ліквідаторів, переодягнених в мексиканських поліцейських, керував один з найбільш відомих художників XX століття Давид Сікейрос. Попри 200 куль, випущених рано вранці по спальні жертви, Троцький не постраждав. Після цього поліція посилила заходи безпеки, перетворивши будинок політемігранта на неприступну фортецю. Не допомогло. Чекісти задіяли план Б, головна роль в якому була відведена іспанському комуністу Рамону Меркадеру, завербованому НКВС у 1937-му. Спочатку агентові, який видав себе за канадського бізнесмена Френка Джексона, довелося спокусити в Парижі перекладачку Троцького Сільвію Агелофф. Потім вони вирушили до Мексики, де майбутній вбивця став вхожим до будинку найближчого соратника Леніна.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

20 серпня 1940 року Меркадер приїхав на віллу Троцького — нібито показати свою статтю Льву Давидовичу. Коли господар заглибився в читання, кат дістав захований в складках плаща льодоруб і завдав їм смертельний удар по голові. Знаряддя вбивства було обрано не випадково — постріл привернув би увагу, а Меркадер розраховував залишити будинок непомітно.

Це, втім, не вдалося, — на моторошний крик Троцького (лезо на сім сантиметрів увійшло в потиличну частину) прибігли охоронці, побили нападника і передали його в руки поліції. Троцький помер на наступний день...

Що стосується льодоруба, то він був продемонстрований на поліцейській прес-конференції після вбивства, потім зберігався в поліцейський ділянці, а в 1946-му перекочував в музей криміналістики, відкритий Альфредом Саласом. Після декількох спроб вкрасти експонат, Салас замінив його копією, а оригінал забрав додому.

Американський історик і підприємець Кіт Мелтон шукав артефакт сорок років, поки не вийшов на внучку Саласа — Анну Алісію, якій льодоруб дістався в спадок від діда. Ще три роки пішло на встановлення автентичності знаряддя вбивства, але повний збіг відбитків пальців Меркадера на фотографії 1940 року і відбитків на льодорубі розвіяв всі сумніви. Викупивши речовий доказ, Кіт Мелтон передав його в дар Міжнародному музею шпигунства у Вашингтоні, який днями включив льодоруб у свою експозицію.

Меркадер був засуджений до 20 років тюремного ув'язнення — максимального терміну покарання в Мексиці — і відбув його від дзвінка до дзвінка. Вийшовши на свободу в травні 1960-го він відправився в супроводі чехословацьких дипломатів на Кубу. У Гавані вчорашній зек сів на вантажний теплохід і незабаром з'явився в Москві, де став Рамоном Івановичем Лопесом.

Згідно з новою, фальшивою біографією Рамон втік до СРСР від режиму Франко, бився в роки війни з німцями і був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Зірку Героя вбивці вручав особисто глава КДБ Шелепін. І це не все. Агент отримав величезну чотирикімнатну квартиру неподалік від метро «Сокіл», держдачу у Кратово і особистий автомобіль.

Подальша його кар'єра пов'язана з Інститутом марксизму-ленінізму, де Меркадер брав участь у створенні посібників з історії компартії Іспанії. Поводився скромно, про минуле не розповідав, та й колеги не підозрювали, що мають справу з вбивцею Троцького.

З дружиною — мексиканкою Рокелією Мендоса — він усиновив двох дітей, батьки яких стали жертвами режиму Франко. На початку 1970-х пара переїхала на Кубу нібито на особисте запрошення Фіделя Кастро. На Острові Свободи Меркадер працював радником міністерства закордонних справ і помер в 1978-му від саркоми легені. Кажуть, що його останніми словами стали: «Я постійно чую крик. І знаю, що він чекає мене по ту сторону». Прах вбивці Троцького був перевезений до Москви і похований на Кунцівському кладовищі. На скромному пам'ятнику викарбовано: Рамон Іванович Лопес.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: поліцейські зі знаряддям вбивства, серпень 1940-го