Невидатна особистість: чому Путін загострює обстановку в Чорному морі

Недавнє соціологічне дослідження, проведене «Левада-центром», показало, що кількість жителів РФ, які вважають президента цієї держави Володимира Путіна видатною історичною особистістю, за 4 роки скоротилося з 34% до 15%. Найбільше число голосів росіян набрав радянський диктатор Йосип Сталін - 39%, який є беззмінним лідером опитування з 2012 року.

Судячи з останніх дій Кремля, створюється враження, що в команді Путіна вирішили всерйоз поборотися за сталінський «електорат». Це і «суверенна демократія» у всій її красі - з посадками опозиціонерів і потенційних конкурентів нинішньої влади (правда, деяким персонажам все-таки дали втекти за кордон), і остаточне формування синдрому «обложеної фортеці» у жителів Росії.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Втім, крім вирішення внутрішньополітичних проблем - а саме, зачистки поля перед виборами в Держдуму, які пройдуть у вересні - Путін посилює свою присутність на міжнародному полі, активно займаючись зовнішньополітичною грою з Заходом. В якій, щоправда, використовує тільки один маневр - підвищення ставок. Але, схоже, цього достатньо.

Після зустрічі з Байденом, яка відбулася в Женеві 16 червня, господар Кремля знову почав нагнітати ситуацію. Стаття Путіна під промовистою назвою «Бути відкритими, незважаючи на минуле», що вийшла в 80-ту річницю нападу гітлерівської Німеччини на сталінський СРСР в німецькій газеті Die Zeit показала три головні цілі керівництва Росії. Перша мета - домогтися добудови «Північного потоку-2». Для цієї мети він навіть пішов на відверте підлизування німцям.

«У 1970 році між СРСР і ФРН була укладена «угода століття» - про довгострокові поставки природного газу в Європу, що заклала фундамент конструктивної взаємозалежності, що стала початком багатьох наступних грандіозних проектів, в тому числі будівництва газопроводу «Північний потік», - дуже натхненно зазначає Путін в своїй колонці.

Друга мета теж прозоро виписана в колонці Путіна - це під личиною «історичної спільності» Росії і Європи (хоча, відверто кажучи, ця теза - вельми сумнівна) нав'язати Старому Світу ідею про чужість їй заокеанських союзників - США. «Вічний» глава Росії виступив за конструювання безпеки без Вашингтона, закликавши заморозити просування НАТО на схід, а також почати інтеграцію і кооперацію всередині Європи. Пропозиція «заморозити» розширення - сигнал німецьким елітам - а саме на них розрахована писанина Путіна - про те, що Німеччині потрібно «поховати» перспективи України в НАТО.

Власне, третя мета, яка читається між рядків в статті Путіна, зводиться до вирішення «українського питання». Заради дружби з Москвою ЄС повинен забути про Київ. Мовляв, це російська зона інтересів, і боротьба за контроль над нею йде не з Європою, а з США. Тому власне Путін і робить упор на «переворот в Україні», влаштований Вашингтоном.

Найнеприємніше для України те, що Меркель реагує на «наживку», кинуту Путіним. Як повідомила Financial Times з посиланням на дипломатичні джерела, канцлер Німеччини Ангела Меркель запропонувала розглянути питання про запрошення російського президента Володимира Путіна на саміт з лідерами ЄС. «Німеччина і Франція закликали до нової стратегії ЄС по більш тісній взаємодії з Росією для розвитку діалогу з Москвою після саміту президента США Джо Байдена з Володимиром Путіним в Женеві. За словами дипломатів, канцлер Німеччини Ангела Меркель хоче, щоб Євросоюз розглянув питання про запрошення російського президента на саміт з лідерами ЄС, і що цю ініціативу підтримав президент Франції Еммануель Макрон», - пише авторитетне видання.

Фактично дії Меркель свідчать про те, що перед відходом на пенсію вона готова допомогти Путіну вийти з семирічної ізоляції, в якій він перебував після окупації Криму. Плюс, звичайно ж, варто очікувати, що на фініші своєї кар'єри Меркель все-таки дотисне критиків і добудує СП-2.

Таким чином, Кремль домагається свого. Майже. Залишається «українське питання». І новий інцидент в Чорному морі з обстрілом британського есмінця і скиданням авіаційних бомб російськими літаками слід розглядати саме в цьому контексті.

Заява Міноборони РФ про мало не початок бойових дій у кримських берегів, захоплених росіянами в 2014 року, виявилася серйозною несподіванкою для всіх. Британська сторона, втім, продемонструвала витримку, підготувавши заяву, в якій двічі дуже болісно вдарила по самолюбству Кремля. По-перше, зазначивши, що її військовий корабель перебував виключно в українських територіальних водах, що було відсиланням до міжнародного права, яке Росія як країна-агресор не визнає і від чого страждає.

По-друге, заява Міноборони Великобританії звелася до того, що ніякого обстрілу могутньої російської армії британські моряки... не помітили. «В британський військовий корабель Defender не стріляли, і ми не визнаємо твердження про те, що по його курсу були скинуті бомби», - підкреслили у відомстві.

Однак пізніше журналіст ВВС Джонатан Біл, який знаходився на британському есмінці HMS Defender, підтвердив факт спроби атаки з боку російських кораблів і літаків. За його словами, команда вже була на бойових місцях, коли корабель наближався до південного мису окупованого Росією Криму. Бойові установки на борту есмінця були заряджені.

«Курс був обраний цілком свідомо. HMS Defender повинен був пройти в територіальних водах в 12 милях (19 км) від узбережжя Криму. Капітан наполягав, щоб корабель ішов виключно з безпечного курсу міжнародно-визнаного маршруту», - розповів журналіст.

Утім, росіяни чомусь були впевнені в тому, що есмінець все-таки потрапив на «їх» територію. Два російських прикордонних кораблі намагалися змусити британський корабель змінити курс, погрожуючи відкрити вогонь. «Ми чули залпи на відстані, але думали, що вони були поза зоною досяжності», - розповів кореспондент ВВС.

Поки HMS Defender йшов своїм курсом, його переслідували і російські винищувачі. Капітан корабля Вінсент Оуен розповів, що він нарахував близько 20 літаків.

В результаті, все обійшлося. Але змусило експертів говорити про серйозні проблеми, пов'язані з посиленням росіян в чорноморському басейні.

«Спроби російських керівників зробити з відкритого Чорного моря своє озеро - наступний крок агресивного наступу, - зазначає екс-посол України в США Валерій Чалий, - Це наступ на право вільного пересування по морях, наступ на міжнародне право, на міжнародні норми і правила. Якщо США, країни НАТО дадуть слабину - наслідки відчують дуже швидко не тільки уздовж прокладеної російської труби Північного потоку-2, а й в Південно-Китайському морі, а згодом - і в Арктиці. А для України, в разі реалізації російського сценарію наслідки будуть взагалі величезні - від втрати статусу морської держави до атаки з моря на південну і південно-східну частину країни. Тому відсіч треба давати зараз. І потужну. Інакше - слабкість сприймуть як запрошення до подальшої російської експансії».

Фахівці не виключають, що можливість для нового удару у росіян з'явиться в самий найближчий час. Уже 28 червня в Чорному морі почнуться традиційні військові навчання «Сі бриз 2021», і Росія вже зараз намагається заблокувати проведення даного заходу.

«Країна-агресор буде вдаватися до будь-яких провокацій, щоб перешкодити навчань« Сі Бриз 2021 », особливо коли в перших числах липня з Чорного моря підуть американський ракетний есмінець USS Laboon (DDG58), ракетної фрегат Королівських ВМС Нідерландів HNLMS Evertsen (F 805) і ракетний есмінець Королівських ВМС Великобританії HMS Defender (D 36)», - зазначає керівник проекту в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.

На його думку, в Чорному морі слід створювати постійний міжнародний патрульний проект НАТО. Інше питання, що ці бажання можуть не збігатися з позицією членів НАТО. У тому числі і з боку Німеччини, яку так активно «підгортає» Путін.

І є ризик того, що Україна в цій ситуації виявиться - як і хоче Кремль - сама.

«Судячи з активності російського посольства в США, повідомленнями ТАСС, іншому росмагітпропу, викликом британського посла в Москві в МЗС РФ, повідомленнями МО РФ, мова йде про комплексну, заздалегідь підготовленої операції, метою якої може бути підготовка до блокади українського узбережжя і видавлювання НАТО з Чорного моря. Ставка робиться на те, що Альянс на загострення з Росією не піде, як це вже було раніше», - вважає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХ» Михайло Гончар.

За його словами, зустріч з Байденом додала Путіну впевненості. «Сюди ж слід додати і невходження в Чорне море в квітні на піку ескалації двох американських бойових кораблів. Це теж було розцінено як прояв слабкості, мовляв, «ворог здригнувся». І ось тепер вирішили дотиснути за допомогою застосування запобіжного вогню проти британського корабля», - зазначив Гончар.

Таким чином, Росія цілком в змозі видавити НАТО з Чорного моря і ізолювати Україну. Обрана Кремлем тактика виглядає вельми небезпечною - і якщо Київ зараз же не почне приймати контрзаходи, це все може закінчитися великими неприємностями.

Читайте також: З чим пов'язані нові хамські витівки Кремля

Читайте також: У Зеленського відреагували на заяву Путіна про організацію США «держперевороту» в Україні