КультураСучасне мистецтво

Netflix, освоюючи нові території, випустив артхаусний фільм жахів

01:00 12 січ 2019.  2308Читайте на: УКРРУС

«Оксамитова бензопила» – не пересічний ужастик, а реакція на нинішній стан справ на світовому арт-ринку.

Іноді для того, щоб двома словами охарактеризувати фільм, досить сказати, на який кінофестиваль його запросили для прем'єри. «Оксамитова бензопила» Дена Гилроя, трейлер якої Netflix виклав вчора в Інтернет, викликавши негайну реакцію у західних ЗМІ, – саме той випадок, оскільки її прем'єра відбудеться наприкінці січня на кінофестивалі Санденс, провідному американському (та й світовому) фесті незалежного кіно. Попадання у програму Санденсу для артхаусної стрічки – це вже знак якості. А якщо врахувати, що головні ролі там грають Джейк Джилленхол і Рене Руссо, а ще з'являється Джон Малкович, стає зрозуміло, що Netflix пропонує глядачам далеко не пересічне кіновидовище.

Зображені на картині потворні мавпи можуть, якщо власник полотна необережний, перейти у реальність. Фото: Today Latest News

Коротенько сюжет «Оксамитової бензопили» виглядає таким чином. Помирає невідомий художник і після себе залишає картини із зображеними на них страшними і потворними персонажами. Жадібний власник картинної галереї разом зі своєю асистенткою їх розпродають – і тут мистецтво починає мстити саме за себе. Пожежа, зображена на картині, перекидається на салон автомобіля, в якому її везе власник, страшні мавпячі руки, що тягнуться з іншого полотна, намагаються задушити чоловіка, котрий безтурботно повісив її над раковиною.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

З одного боку, це просто «страшне кіно». Але, з іншого боку, це ще й метафора сучасного арт-ринку, на якому колекціонери купують за великі гроші картини, де зображені, приміром, деформовані людські тіла, щоб безтурботно повісити їх у себе вдома як якийсь милий пейзаж. І це тим більш ненормально, що художник, котрий написав таку картину, зазвичай ставить своїм завданням викликати у глядача шок і у такий спосіб змусити його відчути несправедливість світобудови, а глядач замість цього дістає чекову книжку, купує полотно і вішає його у себе в спальні.

А це вже справжня реальність. Картина Френсіса Бекона «Портрет Джона Дайвера, що розмовляє» була продана в 2014 році за $69,3 млн. Фото: CTV News

Заголом, ті, хто мав справу з картинами справжніх художників, а не копіями, придбаними на Андріївському узвозі, знають, що місце  для них у себе вдома треба вибирати обережно – занадто потужна у справжнього мистецтва енергетика. Ну а тим, у кого для колекціонування немає грошей або бажання, варто просто подивитися «Оксамитову бензопилу».

Сергій Семенов

Новини

Найпопулярніше