Небезпечні маячки: хто і чому «хитає» тему українських військових невдач

Генеральний прокурор США Меррік Гарленд недавно заявив, що за підозрою в причетності до витоку секретних документів Пентагону заарештовано 21-річного співробітника 102-го розвідувального підрозділу військово-повітряних сил Національної гвардії США в Массачусетсі Джека Тейшейра. Він займався невеликою онлайн-групою, що складалася з 20-30 осіб, під назвою Thug Shaker Central, члени якої – переважно молоді люди та підлітки, які об'єдналися на ґрунті загальної любові до зброї, расистських онлайн-мемов та відеоігор.

«Агенти ФБР заарештували Тейшейру без жодних перешкод», - заявив пан Гарленд, додавши при цьому, що затриманий підозрюється в «несанкціонованому виносі, володінні та розповсюдженні засекреченої інформації в галузі оборони». Відзначимо, що безпосередньо процедура затримання була яскравим шоу із застосуванням бронемашини та інших поліцейських спецефектів. Але це, ясна річ, лише форма. А от щодо змісту всієї цієї скандальної історії, то тут жирну точку ставити гранично рано.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Як все тендітно в цьому світі... Понти перед друзями в ігровому чаті позначилися на житті сотень тисяч і мільйонів людей, десятків держав. З іншого боку, це не вперше американці профукали юного московського агента, залученого до найтаємніших розробок: у 1940-х вчасно незадавлений марксистський гурток у Гарварді, курований сином-НКВДистом емігрантів з Росії, забезпечив вербування наймолодшої вченої лабораторії. Нагадаю, Теодор Холл із дев'ятнадцяти років зливав дані з Лос-Аламосу і саме завдяки йому Москва отримала ядерну бомбу 1949 року, а не «не раніше 1953 року», як прогнозувалося. "У 1944 році мене сильно турбувала американська монополія на володіння атомною зброєю на випадок, якщо вибухне післявоєнна депресія", - писав Теодор Холл у газеті New York Times у 1997 році, за два роки до того, як помер від раку нирок. Тобто, Холла навіть не повісили – він благополучно помер аж 1999-го, цілком упевнений, що «змінив на краще хід історії», - зазначає політолог Олексій Голобуцький.

Підтримує думку колеги з експертного цеху відомий військовий аналітик Антон Павлюшко: «Уся ця історія зі зливом документів з війни виглядає так: банальний виконавець-лох, який здуру фоткав, все що бачив і хизувався перед знайомими. Інша річ, із ким він спілкувався і коли помітили, що він поширює інформацію. Адже через нього потім могли спокійно зливати будь-які документи під виглядом секретних, аналізувати зв'язки тощо. Так чи інакше, ключове питання до служби безпеки американців у тому, як такий «лох» міг взагалі десь бачити документи. До речі, дуже цікаво, чому він назвав папку про російсько-українську війну Bear vs Pig - ну росіяни-ведмеді зрозуміло, але це поєднання українців зі свинями та салом – це наша внутрішня з росіянами тема. Жоден американський тінеджейр-тейшейра сам до такої назви не дійде. Тобто очевидно, що або у затриманого було спілкування з росіянами, або він реально активно захоплювався темою».

Політолог Володимир Фесенко, виносячи за рамки ситуативно-процедурні нюанси, ставить більш глобальне питання про те, чи вплине вся ця скандальна історія зі «зливом» на плани контрнаступу Збройних Сил України: «Прямо і суттєво – ні, побічно та частково – так. Насправді жодної дуже секретної інформації про контрнаступ не з'явилося. Найбільш серйозна інформація в цьому контексті стосувалася кількісних даних про навчання українських військових за кордоном та постачання західної зброї, по суті – про резерви, які Україна може застосувати для контрнаступу. Але значна частина такої інформації раніше вже з'являлася у відкритому доступі, особливо з танків та бронетехніки. Однак про дату наступу та можливі напрямки ударів жодної інформації немає. До речі, наголошу, що про це набагато більше говорять у форматі припущень у ЗМІ, і, на жаль, деякі офіційні особи. Збитки саме від цього набагато більші з погляду формування надмірних і затяжних очікувань, ніж від витоків з Пентагону. Чи змінюватимуть плани контрнаступу ЗСУ? Про всяк випадок деякі корективи в ці плани можуть зробити. Ніхто точно не знає, що саме і в яких обсягах «вибігло». Однак припускаю, що плани контрнаступу і без цього вже неодноразово змінювалися через різні об'єктивні та суб'єктивні обставини».

«Чи вплинуть скандальні витоки на відносини між США та Україною, зокрема, на рівень підтримки України з боку США? Загальна відповідь – ні. По-перше, тому, що потекло не в нас, а в США. По-друге, бо це не на користь ні України, ні США. Ми не можемо відмовитися від американської допомоги, яка є критично важливою для нас. І не на користь США припиняти таку допомогу. Проблема ж у самому факті такої допомоги чи якихось неприйнятних її формах, а витоках інформації. Це внутрішня проблема США, яку доведеться вирішити. Але у зв'язку з цим перевірки та перестороги з обох сторін напевно зростуть. Що зрештою? На даний момент ситуація з витоком секретних документів із Пентагону є проблемною насамперед для США. Проблемною, підкреслю, але не критичною і тим більше для нас. Однак дірки, з яких «тече», необхідно знаходити та закривати», - підбиває підсумок Володимир Фесенко.

Якщо говорити в загальному контексті про діри, з яких «тече», то слід звернути окрему увагу на риторику західних медіа, які останніми днями активно поширюють тезу про безвихідь у російсько-українській війні. Великий матеріал із цього приводу випустила недавно Washington Post. У публікації, серед іншого, наголошується, що війна перейде у 2024 рік, бо жодна сторона не готова ні до переговорів, ні до вирішальної перемоги. Причому акцент у матеріалі WP робиться на тому, що переговорів не відбудеться «навіть у разі значних територіальних успіхів України та великих втрат у росіян».

Дальше більше. Шановне видання пише про те, що війна на виснаження може похитнути ситуацію в Україні та призвести до зміни керівництва. Щоправда, тут робиться застереження, мовляв, невідомо, зміна якогось керівництва може відбутися – військового чи політичного, тобто Зеленського чи Залужного. Втім, для нас, українців, суті це не змінює, бо сьогодні цілком очевидно: будь-які кадрові струси у найвищих владних вертикалях саме зараз апріорі означають реальні і, швидше за все, фатальні, помилки на полі бою.

Як би відповідаючи на песимізм американських видань, спеціальне відеозвернення записав у четвер, 13 квітня, Володимир Зеленський. Зокрема, чинний гарант української Конституції, заявивши, що зібрав у себе військовий кабінет, пообіцяв, що подальші дії ЗСУ «будуть дуже потужними». «Готуємо хлопців. І дуже чекаємо на постачання зброї, обіцяної партнерами. І максимально наближаємо перемогу. По максимуму тримаємо дух єдності. По максимуму – ефективність. Підготовка – теж максимум», - констатував глава держави недвозначно натякаючи, що контрнаступ готується.

При цьому Зе зробив багатозначний акцент на необхідності допомоги Заходу, який, судячи з його риторики, сьогодні надіслав недостатньо озброєнь. При цьому прямо «наїжджати» на західні медіа, що в принципі дуже правильно, Зеленський не став, при тому, що інформація про те, що ЗСУ не «світлять» суттєві перемоги, надто активно розкручується в авторитетних ЗМІ.

У ситуації, що склалася, важливо те, що влада наших іноземних країн-союзників не згортає програми підтримки воюючої України, хоча президент Зеленський і натякає на недостатню на даний конкретний момент допомогу. Ну, а щодо західних медіа та їхньої ситуативної тональності, то тут дуже доречно нагадати, що при всьому своєму авторитеті саме вони в унісон пророкували неминуче падіння Києва та України загалом за вкрай короткі терміни, чого, як ми всі знаємо, не сталося.

Читайте також: Війна в Україні може тривати кілька років, - прем'єр-міністр Польщі

Читайте також: Стало відомо, якими темпами вимирає РФ