Небезпечні «апетити»: до чого можуть призвести заяви Трампа про приєднання Гренландії

Забігаючи наперед, зазначимо, що акт про «купівлю» США Гренландії ще не отримав достатньої підтримки серед американських законодавців, проте скандальна історія з планами без п'яти хвилин господаря Овального кабінету Дональда Трампа включити найбільший острів у світі до складу США набуває все більш реалістичних контурів.

Reuters вдалося отримати копію законопроекту, розробленого недавно республіканцями в Палаті представників і спрямованого на підтримку зусиль пана Трампа щодо купівлі Гренландії у Данії. Назва для цього акту республіканці обрали вельми і дуже промовисту - "Зробимо Гренландію знову великою" (Make Greenland Great Again), тим самим замінивши лише слово "Америка" у ключовому трампівському гаслі. При цьому соратники старого-нового президента Сполучених Штатів все ще збирають підтримку для даного законопроекту, яким хочуть «уповноважити президента починаючи з 12:01 за східним часом 20 січня 2025 року, вступити в переговори з Королівством Данія з метою забезпечення придбання Гренландії Сполученими Штатами».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тим часом, гренландський прем'єр Муте Егеде заявив: «Нам потрібно зберігати спокій, використовувати ситуацію у своїх інтересах і триматися разом». При цьому Егеде, який на тлі «гренландської» активності Трампа відкрито порушив питання про здобуття незалежності від Данії, наполягає, що мешканці острова не хочуть бути ні данцями, ні американцями.

Тим часом, дебютне соцопитування з цього кейсу демонструє дещо іншу картину. Так, дані організації Patriot Polling, опубліковані 13 січня, свідчать, що 57,3% жителів Гренландії схвалюють входження до складу США. Проти такого кроку виступають 37,4%, а не визначились із думкою 5,3%. Важливо наголосити, що під час дослідження було опитано 416 респондентів, тоді як населення острова становить не менше 57 тис. осіб, із яких майже 20 тис. мешкають у столиці регіону – місті Нуук.

Провідні американські ЗМІ зазначають, що результати опитування до певної міри посилюють позиції Трампа навколо планів отримати Гренландію. Тим часом, як акцентує New York Post, до дослідження Patriot Polling варто ставитися з обережністю: у рейтингу соціологічних компаній, складеному сервісом FiveThirtyEight, дана служба посідає лише 249 місце з 282 ранжованих і до цього моменту Patriot Polling ніколи не проводила опитувань за межами США.

Для розуміння загальної картини відзначимо, що Гренландія - найбільший у світі острів на півночі Атлантики біля узбережжя Північної Америки. Омивається Атлантичним та Північним Льодовитим океанами. Його площа становить 2,1 млн. кв. км, що приблизно в 50 разів більше за площу Данії (близько 43 тис. кв. км). На острові є великі запаси золота, алмазів, урану та рідкісноземельних металів, що використовуються в електронних пристроях. За останніми даними Світового банку, ВВП Гренландії у 2021 році становив $3,24 млрд. Водночас ВВП на душу населення сягає $57 116 – приблизно на рівні Франції, Великобританії та Італії. Проте нижче, ніж у Данії ($77 953).

З 1953 року Гренландія має статус автономної території у складі Данії, але при цьому має власний уряд та інші органи влади. Данія здійснює контроль над зовнішньою політикою та обороною, данська крона є офіційною валютою. Гренландія не входить до ЄС, але має статус асоційованого члена спільноти з деякими митними привілеями. У квітні 1941-го датський уряд у вигнанні уклав із США договір про оборону острова, відповідно до якого в Гренландії було розміщено американські радіостанції, радари, злітно-посадкові майданчики та інші об'єкти для захисту конвоїв у Північній Атлантиці. У квітні 1951 року було укладено нову угоду, за якою в 1951-1952 роках було побудовано американську авіабазу Туле (нині – космічна база Пітуффік). Це північна військова база США, на якій, зокрема, розташована 12-а космічна ескадрилья оповіщення, що управляє системою раннього виявлення балістичних ракет.

У Данії за перипетіями навколо Гренландії стежать з погано приховуваною напругою. Зокрема прем'єр-міністр королівства Метте Фредеріксенна днями зазначала, що хотіла б зберегти цілісність держави, але висловила розуміння прагнення Гренландії до незалежності. У свою чергу, глава МЗС Данії Ларс Лекке Расмуссен висловив розуміння певної стурбованості американців ситуацією з безпекою в Арктиці та наголосив на готовності Копенгагена разом з Гренландією вести переговори з Дональдом Трампом для забезпечення «законних американських інтересів».

Раніше Трамп не виключав застосування військової сили для придбання контролю над Гренландією. Втім, серйозно вторгнення армії США, члена НАТО, на острів, що належить іншому члену НАТО, ніхто не вважає реалістичним. До того ж, як зазначив обраний віце-президент Джей Ді Венс, США вже мають «війська в Гренландії» на військовій базі на північному заході острова. Йдеться про вищезгадану космічну базу Пітуффік, завдання якої полягає в управлінні системою раннього виявлення пусків балістичних ракет. Враховуючи, що через Гренландію пролягає найкоротший шлях із Європи до Північної Америки, цей об'єкт становить для США особливу цінність.

«Новий американський президент Трамп відкрито заявляє про свої домагання або зони впливу Америки в Гренландії, Мексиці, Панамі та Канаді. Так чому б йому не почати з вирішення старої американської проблеми, яка так ганьбила США протягом 60 років - Куби Фіделя Кастро. Куба набагато ближче і легше, ніж Гренландія чи Канада. Реально Куба вже дозріла для «перебудови» і вторинної американізації, і сильно не чинитиме опір. Тим більше, що на Кубі Трамп зможе знайти безліч напівпорожніх «концтаборів», які ще півстоліття тому побудував Кастро для супротивників кубинської диктатури, в яких Трамп міг би розмістити величезну кількість нелегальних мігрантів Південної Америки, депортованих зі США», - зазначає політолог Віктор Небоженко.

«Ідея придбання Гренландії виникла не випадково. Острів має стратегічне значення з погляду контролю над Арктикою та важливими природними ресурсами, такими як нафта та газ. Арктичний маршрут, що відкривається через глобальне потепління, має великі економічні перспективи. Військова база в Гренландії може стати важливою ланкою в обороні від Росії та Китаю, особливо в умовах висхідної напруженості у північних широтах. Хоча США мають військову присутність на Гренландії (Thule Air Base), це не постійна база США, а скоріше спільне використання об'єкта для стратегічних цілей у рамках НАТО», - зазначає політолог Ігор Петренко.

Наголосивши, що в даному контексті особливо важливим є те, як заяви Трампа можуть вплинути на відносини США з Євросоюзом, експерт констатував: «Як зазначив міністр закордонних справ Франції, «ЄС не дозволить Трампу увірватися на територію Данії до Гренландії». Це підкреслює, що ЄС та його члени готові рішуче захищати суверенітет країн, які є частиною їхнього стратегічного інтересу. Відновлення американських претензій на Гренландію може бути сприйнято як пряме порушення міжнародних норм, що спричинило жорстку дипломатичну реакцію з боку ЄС, а також підтримку Данії у цьому контексті. Такий розвиток подій може ще більше посилити відносини між США та ЄС, особливо в умовах поточної геополітичної ситуації. Імплементація цих планів може послабити єдність західних союзів. Росія прагне розколу між західними союзниками, і заяви Трампа можуть лише сприяти цьому. Кремль активно використовує будь-яку можливість для того, щоб посіяти недовіру серед лідерів НАТО та ЄС, і маневри, подібні до цих, можуть бути корисними для досягнення цієї мети. Щоб там не було, але все це вкрай погана історія... Бо замість повернення до правил гри Трамп воліє грати в гру тих, хто їх порушив».

При всьому сказаному вище, Ігор Петренко припускає, що пан Трамп, таким чином, намагається актуалізувати своє бачення глобального лідерства «і всі ці заяви можуть бути лише спробою привернути увагу до важливості переосмислення ролі США на світовій арені».

Читайте також: Інавгурація Дональда Трампа буде перенесена до закритого приміщення

Читайте також: Трамп планує підписати рекордну кількість указів