Не словом, а євро: як ЄС підтримає Україну

Нинішня поїздка до Києва стала для Урсули фон дер Ляйєн першою з моменту липневого переобрання головою Єврокомісії та восьмою з початку повномасштабної російсько-української війни. «Я приїхала сюди, щоби обговорити підтримку з боку Європи. Від підготовки до зими до питань оборони, від приєднання України до ЄС до прогресу за кредитами G7», - написала якраз після прибуття в українську столицю глава ЄК у соцмережі X.

Те, що тем для обговорення між Києвом та Брюсселем накопичився віз та маленький візок, підтвердив і президент Зеленський. «Зараз перед зимовим сезоном і взагалі цієї – особливо вагомої осені, у нас багато питань, які критично впливають на Україну, на життя наших людей», – сказав нинішній господар Банкової, анонсуючи «важливі переговори» з пані фон дер Ляйєн.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У низці пріоритетних тем для обговорення чинний гарант української Конституції назвав становище на фронті, питання постачання та спільного виробництва зброї, політичну взаємодію, а також енергетику. Останній кейс, втім, можна виділити як ключову мету візиту глави ЄК до нашої з вами країни.

«За два тижні почнеться опалювальний сезон. Оскільки температура знижується, Євросоюз має намір посилити підтримку України. Готуємося до зими разом», - зазначила Урсула фон дер Ляйєн перед тим, як вирушити в Україну на спільному брифінгу з виконавчим директором Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіхом Біролем. Напередодні МЕА випустило доповідь з цієї теми, з якої випливало: майбутня зима буде «найсуворішим випробуванням» для української енергосистеми.

Тим часом, як запевнила голова Єврокомісії, ЄС має намір допомогти Україні відновити до майбутньої зими енергетичні об'єкти, необхідні для виробництва 15% загального обсягу потреб країни в енергетиці. З цією метою Євросоюз виділить €160 млн. €100 млн направлять на відновлення пошкоджених теплоелектростанцій та встановлення нових сонячних електростанцій, а €60 мільйонів – на облаштування пунктів обігріву та інші гуманітарні потреби. Загалом, як випливає з тематичного прес-релізу ЄК, з лютого 2022-го Євросоюз підтримав енергетичну інфраструктуру України допомогою у розмірі €2 млрд.

Що ж до запланованого фінансування, то воно здебільшого вироблятиметься за рахунок прибутку від заморожених у ЄС російських активів. «Справедливо, що Росія платить за руйнування, в яких вона винна», - наголосила Урсула фон дер Ляйєн після переговорів face to face із Володимиром Зеленським. При цьому вона додала, що ЄС має значно масштабніші плани щодо активів країни-агресора. Зокрема, як з'ясувалося, Євросоюз має намір надати Україні кредит на €35 млрд із погашенням із доходів від заморожених коштів РФ. За словами Володимира Зеленського, кошти спрямують насамперед на енергетику, бомбосховища та закупівлю озброєнь.

Заяви щодо заморожених російських коштів не залишилися непоміченими на болотах. Як заявила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова, «факти масштабної крадіжки російських активів остаточно обнулить авторитет та довіру міжнародної світової спільноти до Євросоюзу». Сам же ЄС, за словами Захарової, «буде таким чином відкинутий на периферію всіх світових процесів». Тут можна хіба констатувати, що видавати бажане за дійсне країні-терористу не звикати.

«Ми хочемо, щоб Росія розвалилася та перестала бути імперією. Для цього нам потрібна громадянська війна у РФ. Поки що, на жаль, базовий сценарій не говорить нам про те, що в найближчому майбутньому це буде. Однак ми сподіваємось. І ключ для цього в економіці. Швидкий шлях – це, звісно, дешева нафта. Тоді все було б просто. Але для цього потрібна світова фінансова криза. Або принаймні криза в Китаї. Це можливо, але поки що не базовий сценарій. Другий сценарій – ефект санкцій та війни. Росія рухається ним, але поки що повільно. Проте рухається. Минулого тижня Центральний банк Росії знову підвищив облікову ставку до 19%. Вони намагаються подолати інфляцію, яка поки що повністю не галопує, але вже починає виходити з-під контролю на тлі гігантських витрат, пов'язаних із війною. Тому Росія рухається у правильному напрямку», - зазначає інвестиційний банкір та блогер Сергій Фурса.

Задавшись питанням про те, чи зможе російський Центробанк зупинити цей поступ і взяти інфляцію під контроль, експерт констатував: «Парадокс полягає в тому, що їхні дії щодо боротьби з інфляцією не впливають на основну причину інфляції. На військові витрати, які розганяють ціни. Однак це позначається на нормальній економіці, яка не пов'язана з веденням війни. Яка і так потерпає від санкцій. І почала страждати сильніше. Вторинні санкції з 14-го пакета виявилися ефективними та суттєво підкосили економіку Росії. Тому є надія, що Центральний банк Росії не впорається зі своїм завданням. І сповзання РФ до кризи продовжиться. Це буде мотивувати Путіна відмовитися від ультиматумів та погодитись на справжні переговори. Чи встигне Путін зупинити війну до того моменту, поки ситуація в економіці не пройде точку неповернення і не запустить дестабілізуючий сценарій усередині Росії? Ми цього не знаємо і не можемо знати. Як не можемо припустити, чи не посилиться внутрішня криза в Росії якимось чорним лебедем, який прилетить з Китаю і обвалить ціни на нафту. І тоді ні про який контроль вже не йтиметься. У будь-якому разі, саме економіка, яка, до речі, розвалила і СРСР – це єдиний ключ до розпаду Росії».

Про глобальну економіку, зокрема говорили минулого вікенду і за океаном, де з подачі Джо Байдена пройшов саміт QUAD на рівні лідерів чотирьох країн - США, Японії, Індії та Австралії. Нинішня, шоста зустріч «квартету» виявилася для чинного господаря Білого дому, який вирішив не переобиратися на другий термін, свого роду лебединою піснею, втім, так само як і для прем'єра Японії Фуміо Кісіди, який також не став боротися за переобрання головою правлячої партії. До речі, на прощання Байден як господар рандеву вирішив внести у спілкування особисту нотку, організувавши зустріч у школі, до якої він ходив понад 60 років тому.

За підсумками переговорів лідери «четвірки» оголосили, серед іншого, про посилення партнерства в галузі кібербезпеки, а також у сфері мереж 5G та штучного інтелекту та виступили за створення реагування на ризики, пов'язані з непередбаченими обставинами у ланцюжках постачання напівпровідників. Знаком того, що відтепер у фокусі уваги QUAD, окрім традиційних питань, потрапила ще й сфера економічної безпеки, можна вважати і рішення провести в найближчі місяці першу зустріч міністрів торгівлі та промисловості США, Індії, Японії та Австралії.

Висловилися глави чотирьох країн і з приводу російсько-української війни, виступивши на підтримку «необхідності всеосяжного, справедливого і довгострокового миру відповідно до міжнародного права, цілей та принципів Статуту ООН, включаючи повагу суверенітету та територіальної цілісності».

Крім цього, лідери QUAD заявили про негативний вплив розв'язаної путінською Росією війни на продовольчу та енергетичну безпеку у світі та наголосили, що «розділяють позицію, згідно з якою застосування чи загроза застосування ядерної зброї неприйнятні». Дуже примітно, що РФ у цьому контексті не згадали жодного разу. І, як кажуть у дипломатичних кулуарах, така стриманість «четвірки» є результатом позиції Індії та особисто прем’єра Нарендри Моди, якому Володимир Зеленський під час його нещодавнього візиту до Києва запропонував стати господарем другого Саміту миру.

Проте єдиною країною, яку лідери QUAD вирішили прямо назвати, згадавши у вкрай критичному ключі, стала КНДР. При цьому в спільному комюніке її засудили за пуски балістичних ракет і «зловмисну кіберактивність», заявивши при цьому про те, що саме Пхеньян на сьогодні є ключовим збройовим донором путінської Росії.

Читайте також: Скандальний нардеп втік до Румунії

Читайте також: Наступні кілька місяців стануть вирішальними у війні, - Зеленський