Не «Паляницею» єдиною: що виробляє Україна і що просить у союзників

Зброя абсолютно нового класу. Так президент Зеленський описав українську ракету-дрон «Паляниця», додавши при цьому, що вона недавно пройшла успішне випробування. За словами нинішнього господаря Банкової, для України це "новий метод відплати агресору".

«Ворог був вражений. Я дякую всім, хто це забезпечив. Всім розробникам, виробникам та нашим воїнам. Пишаюся вами. Росії буде дуже складно, складно навіть сказати, що саме прилетіло. Складно протидіяти, але дуже легко зрозуміти за що», - додав гарант Конституції. У свою чергу, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин розкрив деякі подробиці. Профільний чиновник уточнив, що військовий об'єкт противника був уражений на окупованій території України, а не на території РФ. Крім того, пан Камишин додав, що «Паляниця» має тактико-технічні характеристики (ТТХ) як ракети, так і безпілотника і саме тому «виріб підпадає під обидва визначення». Які саме це ТТХ, міністр не повідомив. Він лише окремо наголосив, що зараз в Україні є дрони для будь-яких завдань, зокрема – для ураження ворога в повітрі, на землі та морі, а також на ближній, середній та дальній дистанції.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Ми маємо mortar drones, artillery drones – і з сьогоднішнього дня ми маємо зовсім новий клас зброї, rocket drones, – зазначив Камишин. – Ракета-дрон – це наступний крок в еволюції українського defense tech (оборонних технологій – ред.)», - підсумував голова профільного міністерства.

Тим часом, держпроект United24 оприлюднив зображення «Паляниці». В описі наголошується, що цей безпілотник розроблено українськими фахівцями за півтора роки. Він запускається з наземної платформи і має дальність до 600 км, оскільки зазначено, що в зоні його поразки знаходяться близько 20 російських військових аеродромів, у тому числі відома «Саваслейка» в Нижегородській області. Яка бойова частина та система наведення має БПЛА – засекречено. Однак зазначено, що він має турбореактивний двигун.

Уже тривалий час військові аналітики звертали увагу на те, що сучасні далекобійні ударні безпілотники наближаються за своїми характеристиками до крилатих ракет. Ще трохи і межа між ними зітреться, прогнозували фахівці. Тим часом, не всіх із них порадувало ракетно-дронове дітище вітчизняного ВПК.

Зокрема, політолог Олександр Кочетков, який є також фахівцем з ракетних технологій, зазначає наступне: «Якщо подивитися на відеоматеріали про ракету-дрону, то бачу конструкцію, переваги якої настільки ж зрозумілі, як і недоліки. Отже, нам демонструють виріб, який потенційно здатний нести десь 20 кг вибухівки на відстань навряд чи більше ніж 300 км зі швидкістю навряд чи більше ніж 300 км/год. Звідки 500 кг вибухівки на відстань 1000 км, про які у захваті почали балакати у телемарафоні «експерти» – питання. Якщо, звичайно, наша Рада не проголосувала таємну ухвалу про відміну законів Ньютона».

«Зрозуміло, що виріб можна масштабувати у напрямі збільшення. Можна додати стартовий прискорювач. Але тоді це буде не революційна ракета-дрон, а щось схоже на дуже непогану крилату ракету Нептуп, дальність останніх модифікацій якої становить близько 400 км. Але головне не в цьому. Наші дрони літакового типу долають великі відстані над Росією тому, що створені із пластику та деревини, там мінімум металевих деталей (майже  лише двигун), вони летять низько і тихенько, тому малопомітні для ППО ворога. «Паляниця» буде значно помітнішою, бо в ній багато металу, до того ж від турбореактивного двигуна залишається яскравий тепловий слід, який зможе засікати будь-яка ракета з інфрачервоною головкою самонаведення. Щоб компенсувати це, потрібно збільшувати швидкість польоту, використовувати високоточну систему керування зі зчитуванням місцевості. Відповідно, знову-таки приходимо до крилатої ракети на кшталт "Нептуна" або "Storm Shadоw". І незрозуміло з головним параметром під час повномасштабної війни – масовістю випуску. Якщо створити виріб з унікальними параметрами, але з можливістю виробництва кілька одиниць на місяць, це ніяк не вплине на перебіг бойових дій. Бо потрібні сотні одиниць, як атакує нас ворог. Тому в мене досить стримана реакція на ракету-дрон: питань набагато більше, ніж відповідей. Давайте дочекаємось реального бойового застосування тієї конструкції, яка піде у серію (якщо вона піде), і тоді повернемось до предметного аналізу», - підсумовує Олександр Кочетков.

«Паляниця», тим часом, не єдина зброя, про яку стало відомо українському суспільству за останні дні. Так, під час прес-конференції, 27 серпня, Володимир Зеленський заявив, що Україна успішно випробувала свою першу балістичну ракету. «Я думав, що рано про це говорити, але вже було випробування – позитивне – першої балістичної української ракети. Я з цим вітаю наш ВПК», - заявив глава держави, не вдаючись більше в жодні деталі. За його словами, створення власної балістичної ракети говорить про високий рівень українських фахівців оборонно-промислового комплексу.

Слід зазначити, що ще в липні президент говорив про «хорошу динаміку» вітчизняної ракетної програми: «Наша ракетна програма має хорошу динаміку, і хоча це – важке завдання, але поступово ми наближаємося до можливості застосовувати власні ракети, а не лише покладатися на постачання від партнерів».

На озброєнні ЗСУ вже є балістичні ракети. Це старі радянські комплекси "Точка-У". Однак вони, по-перше, мають дальність всього 120 км, а по-друге, це «залізо» маємо в дуже обмеженій кількості.

Також ЗСУ мають американські ATACMS, які б'ють на 300 км, проте Вашингтон вперто забороняє застосовувати їх по території країни-агресора.

Важливо, що на відміну від крилатої ракети, балістична на фінальному етапі атакує ціль майже вертикально – і робить це з великою швидкістю, залишаючи вкрай мало шансів протиповітряній обороні перехопити її. Такі ракети можуть запускатися з наземних стаціонарних пускових або пересувних установок, а також з кораблів, підводних човнів та літаків. Ракети можуть нести осколково-фугасну, касетну і навіть ядерну бойову частину.

За дальністю дії балістичні ракети поділяються на малу дальність (250-1000 км), середню (1000-2500-4500 км) та міжконтинентальну (4500-6000 км).

Потужність, швидкість і точність балістичних ракет зробили їх одним із найголовніших видів високоточної зброї для рашистів. Збивати балістичні ракети – одне із найважчих завдань для української ППО. Інформація, яку оприлюднив нещодавно головком ЗСУ Олександр Сирський, свідчить, що з початку повномасштабної війни РФ випустила Україною 1300 балістичних ракет «Іскандер», з яких перехопили лише 56.

Поки що складно оцінювати потенціал балістики made in Ukraine, про яку недавно розповів Зеленський, оскільки про неї невідомо майже нічого, включаючи ступінь готовності та можливості виробництва. Тим часом можна констатувати напевно, що в умовах дуже обмежених західних поставок Київ не сидить, склавши руки, і намагається озброїтися власними силами.

При цьому допомога союзників у війні з рашистами відіграє для України найважливішу роль. Про це, зокрема, йшлося на спецзасіданні ради Україна-НАТО у середу, 28 серпня. Звернення із проханням скликати засідання ради прийшло з Києва наступного дня після найбільшого удару Росії по об'єктах на території України з використанням безпілотників та ракет. Глава Міноборони Рустем Умеров у форматі відеозв'язку особисто ознайомив партнерів по НАТО про ситуацію і, головне, вказав на пріоритетні потреби ЗСУ у озброєнні та боєприпасах.

«Здатність України підтримувати свою оборону вимагає збільшення поставок і підтримки», - лаконічно заявив за підсумками засідання ради головуючий на зустрічі генсек Альянсу Йєнс Столтенберг.

В останні тижні Київ все активніше звертався до союзників із різноманітними проханнями. Зокрема, у вівторок, повідомивши, що для відбиття російських ракетних ударів під час масованої атаки на Україну використовувалися американські винищувачі F-16, президент Зеленський закликав західних партнерів прискорити їх постачання та підготовку льотчиків для їхнього пілотування. У той же день Зе повідомив, що Київ може виробити до 1,5-2 млн безпілотників у поточному році, але для цього необхідне додаткове фінансування, що стало зрозумілим натяком, спрямованим до західних союзників.

Але головне, чого давно і поки що безуспішно добивається офіційний Київ, - це згода США на удари далекобійною зброєю територією країни-агресора. Нагадаємо, у травні Джо Байден частково зняв заборону на використання Україною американської зброї для ударів по РФ, але лише територією, з якої ведеться наступ на територію самої України, і лише із застосуванням пускових установок HIMARS та керованих ракетних систем залпового вогню GMLRS. Використання далекобійних ракет ATACMS для атак по Росії Вашингтон категорично заборонив.

Тим часом, за даними Politico, вже цього тижня Рустем Умеров та голова ОП Андрій Єрмак приїдуть до Вашингтона. Ключова мета заокеанського вояжу – передати США список потенційних цілей для ударів по території Росії, що буде нездійсненно без використання американської далекобійної зброї, що поставляється ЗСУ. Однак у вівторок, 27 серпня, Вашингтон дав зрозуміти, що позиція-табу залишилася незмінною. «Україна може використовувати військову допомогу США для самооборони від транскордонних атак і для вогню у відповідь. Однак, що стосується ударів на далеку відстань, ударів углиб Росії, то наша політика залишається незмінною», - зазначив на брифінгу представник Пентагону Патрік Райдер.

Країни НАТО скептично ставляться до заклику Зе збивати російські ракети над територією України. Про це заявив керівник Міністерства національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш. «Жодна держава окремо не ухвалить таких рішень. У НАТО немає прихильників ухвалення такого рішення», - наголосив він, хоч і визнав, що з «розумінням ставиться до бажання Зеленського». Примітно, що за кілька днів раніше президент республіки Анджей Дуда заявляв про те, що Польща сама «порушила питання про те, щоб НАТО захищало якимось чином території своїх країн, збиваючи ракети, які летять у бік НАТО над територією України».

Але як би там не було, факт залишається фактом: поки що використання Києвом далекобійних ракет підтримала лише Великобританія та й то негласно. Як повідомила нещодавно газета The Telegraph, Лондон не проти дати добро ЗСУ бити по об'єктах у глибині Росії за допомогою Storm Shadow - британських крилатих ракет з дальністю поразки до 560 км, які Україні поставляють з травня 2023 року, - однак публічно не закликатиме до цього кроку через побоювання зіпсувати відносини зі США. Таку інформацію давало і видання The Times, за даними якого Україна не отримує дозволу на використання цих ракет для ударів углиб території РФ саме через Сполучені Штати.

А на болотах самі лише розмови про можливість України бити далекобійними ракетами по РФ викликають нервовий тик. «Російська сторона давно чує ці спекуляції та вважає їх небезпечними. Ще раз нагадуємо, що гра з вогнем – а вони як діти малі зі свічками бавляться – це дуже небезпечна штука для дорослих дядечків та тітоньок, яким довірена ядерна зброя в тій чи іншій західній країні», - заявив у середу, 28 серпня, глава росМЗСу Сергій Лавров.

Читайте також: Чи будуть українці взимку зі світлом, відповіли в «Укренерго»

Читайте також: Екстрені відключення світла запровадили в Україні