Не «кнопкою», то хлібом: як і навіщо Росія шантажує світ зерновою угодою

Отже, чергового продовження зернової угоди вчора не відбулося. Двічі до цього пролонгувавши чорноморську ініціативу на два місяці замість чотирьох, Росія таки вирішила вийти з угод. «На жаль, частину, що стосується Росії у цій чорноморській домовленості, не виконано досі. Тому її дія припиняється», - заявив путінський спікер Дмитро Пєсков.

При цьому він підкреслив, що «зернова угода зупинилася», однак Росія «негайно повернеться» до її реалізації, як тільки буде виконано частину стамбульських угод, що стосується розблокування експорту добрив і сільгосппродукції з РФ на світові ринки. При цьому показово, що в Кремлі не приховують, що нічний наліт дронів на Одесу і спроба завдати удару по портовій інфраструктурі, звідки вирушає зерно до країн Азії та Африки, є банальною помстою з боку рашистів. Власне, про це заявив Пєсков, назвавши це "ударами відплати за Кримський міст".

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Цікаво, що Пєсков також окремо додав, мовляв, вибух на Кримському мосту, що стався вчора рано-вранці, «ніяким чином» не вплинув на рішення Москви щодо зернової угоди.

Таким чином, як випливало зі слів незмінного «голосу» бункерного мешканця, поновлення роботи чорноморських коридорів пов'язане виключно з питанням реалізації російської частини стамбульських угод та ні з чим іншим. Коментувати пісківську ретрансляцію путінського бачення по суті безглуздо. У цьому контексті хіба що доцільно нагадати, що наприкінці жовтня 2022 року, РФ вже припиняла участь в угоді - саме після атаки безпілотників на бухту в Севастополі. Чи це збіг - питання риторичне. Загалом, як бачимо, Кремль, цинічно використовуючи надчутливу для всього світу «хлібну» тему, на повну програму розігрує шантажну карту.

Незабаром після Пєскова докладніше про подальшу долю угоди висловилося МЗС РФ. У відомстві Лаврова запевнили, що підсумки реалізації домовленостей «виглядають невтішно», а вивезення українського продовольства «було практично відразу переведено на суто комерційну основу і до останнього моменту було спрямовано на обслуговування вузькокорисливих інтересів Києва та його західних кураторів». «Щодо меморандуму Росія-ООН, то він насправді так і не запрацював. Під лицемірні розмови про потреби країн Глобального Півдня та про те, що санкції нібито не поширюються на продовольство та добрива, у Вашингтоні, Брюсселі та Лондоні продовжили штампувати свої рестрикції. В результаті російські банківські платежі, страхування та транспортна логістика, постачання запчастин та закордонні активи виявилися повністю заблокованими», - нарікали в росМІДі.

Що маємо сьогодні у знаменнику «зернового» демаршу країни-терориста? Росія відкликала гарантії безпеки судноплавства, згорнула морський гуманітарний коридор, відновила режим тимчасово небезпечного району у північно-західній акваторії Чорного моря та оголосила про розформування спільного координаційного центру в Стамбулі, який займався реєстрацією та інспекцією суден, що вивозили зерно. Розкритикувавши секретаріат ООН та генсека організації Антоніу Гутерріша за недостатні зусилля щодо реалізації російської частини угод, у МЗС РФ заявили: «Якщо в західних столицях реально дорожать чорноморською ініціативою, то нехай серйозно замисляться над виконанням своїх зобов'язань та реальним вилученням з-під санкцій продовольство російських добрив. Тільки при отриманні конкретних результатів, а не обіцянок і запевнень, Росія буде готова розглянути відновлення угоди».

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коментуючи по гарячих слідах дії Москви, констатував, що «Росія повільно вбивала зернову угоду від одного продовження до іншого». «Припиніть грати у «голодні ігри» з людьми по всьому світу, використовуючи голод для шантажу у своїх комерційних інтересах», - підсумував головний український дипломат. Дещо пізніше, проте також вкрай оперативно свою оцінку перипетіям навколо зернової угоди дав і президент Володимир Зеленський. Важливий момент полягає в тому, кому він виклав позицію офіційного Києва. А своє бачення ситуації Зе озвучив в інтерв'ю цілій низці африканських журналістів, і це той самий випадок, коли Офісу президента можна лише поаплодувати за правильний та своєчасний медійний хід.

«Домовленість між Україною, Туреччиною та Організацією Об'єднаних Націй щодо Чорноморської зернової ініціативи залишається чинною, тому наша держава готова до продовження роботи «зернового коридору». У нас було дві угоди: Україна, Туреччина, ООН; інша угода – Росія, Туреччина, ООН. Тому коли Росія каже, що вона зупиняє угоду, вона зриває свої домовленості з Генсеком ООН Гутеррішем і з президентом Ердоганом. Не з нами. У нас з ними не було жодних домовленостей», - наголосив нинішній господар Банкової.

Він також висловив переконання, що навіть без участі РФ слід забезпечити роботу «зернового коридору»: «Необхідно робити все, щоб ми могли використовувати цей коридор далі. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що якщо Україна випустить, а Туреччина пропускатиме, то всі готові продовжувати постачання зерна. Для Росії це формат демпінгу на ринку зерна, агропродукції для того, щоб блокувати Україну та бути єдиним великим експортером із цього регіону. Абсолютно зрозуміло: для того, щоб вирішувати свої політичні та економічні питання використовується тиск на країни Африки, Азії, Європейського континенту. Те саме було в них з енергетикою: з газом, енергетичними ресурсами, нафтою».

Світова спільнота «зерновий» демарш Кремля оцінила здебільшого негативно. Так, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що «рішуче засуджує цинічний крок Росії, незважаючи на зусилля ООН та Туреччини», і пообіцяла допомогу з боку ЄС щодо вивезення українського зерна на світові ринки через так звані маршрути солідарності, тобто в обхід Чорного моря. Тим часом у Раді національної безпеки США закликали «уряд Росії негайно переглянути своє рішення, яке погіршить продовольчу безпеку та завдасть шкоди мільйонам людей».

Не залишилася осторонь і Піднебесна. Так, представник МЗС КНР Мао Нін заявила: «Китай сподівається, що ініціатива про перевезення зерна й надалі здійснюватиметься в повному обсязі, і готовий тісніше взаємодіяти з усіма сторонами для досягнення домовленостей щодо забезпечення світової продовольчої безпеки».

Водночас Туреччина, яка є фактично головним архітектором зернової угоди, відреагувала на новини з Кремля досить стримано. Реджеп Тайіп Ердоган лише висловив сподівання, що чорноморську ініціативу таки буде реанімовано. Коментуючи рішення РФ, він запевнив, що угода вже увійшла в історію як великий дипломатичний успіх і дозволила перевезти понад 33 млн. тонн зернових, запобігши дефіциту продовольства «у багатьох найбідніших країнах». «Я вірю, що Путін хоче, щоб цей гуманітарний коридор продовжував функціонувати», - наголосив пан Ердоган, пообіцявши обговорити проблему з бункерним мешканцем найближчими днями по телефону, а потім «під час особистої зустрічі в серпні».

Що ж до Антоніу Гутерріша, який кілька днів тому відправив Путіну лист із пропозицією варіантів щодо продовження угод, то він також висловив жаль у зв'язку з позицією Москви. За словами генсека ООН, йому вдалося домовитися з Єврокомісією про підключення дочірньої структури Россільгоспбанку до SWIFT, чого вимагала Росія, а своїм виходом РФ фактично припинила реалізацію частини стамбульських угод.

На вечірньому спецзасіданні Ради безпеки ООН, що відбулося в понеділок, представники європейських країн звинуватили Росію в тому, що вона, відмовляючись продовжити зернову угоду, грає життями жителів бідних країн і перетворює голод на політичний інструмент. «Росія додає олії у вогонь глобальної продовольчої кризи. В результаті сім'ї на всіх континентах ледве зводять кінці з кінцями, а діти щовечора лягають спати голодними. Тепер же, оголошуючи про вихід із Чорноморської зернової ініціативи, Росія загрожує голодом ще більшій кількості людей та кількості дітей. Тому я, як і багато інших, закликаю Росію припинити використовувати голод як зброю. Припиніть викрадати дітей. І припиніть нарешті в ім'я людяності свою злочинну війну проти України!», - заявила з оонівської трибуни міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

У свою чергу, постійний представник Євросоюзу в ООН Улоф Скуг наголосив на наступному: «З огляду на наслідки для всього світу, ми засуджуємо рішення Росії в односторонньому порядку припинити дію Чорноморської зернової ініціативи. Призупинення ініціативи створює масштабну невизначеність на світових ринках, ускладнює важку ситуацію в країнах-імпортерах продовольства і найбільше б'є по найбідніших і найзахищеніших. Росія продовжує перетворювати продовольство на зброю та підривати всесвітню продовольчу безпеку в той самий час, коли 258 мільйонам людей загрожує голод. Це вкрай безвідповідально, м'яко кажучи». «Односторонній вихід РФ із зернової угоди в цілому означає одне: Росія вирішила роздмухати полум'я своєї імперіалістичної війни проти України, відновивши економічну агресію проти найбільш вразливих країн і суспільств глобального Півдня», - констатував міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рауміністр.

Дискутуючи про подальшу долю зернової угоди, багато політиків та експертів наголошують на важливості ролі Туреччини в цій історії. «Ердоган справді має серйозний вплив на Путіна, як і Туреччина загалом на Росію. Інша річ - як Анкара використовує ці важелі впливу? Ми бачимо, що Ердоган багато в чому намагається вирішувати не так свої питання, пов'язані з Росією, як питання, пов'язані із Заходом. При цьому Ердоган продовжує називати Путіна "друг", "шановний" і так далі. Тому тут має місце різношарова гра. А те, що Туреччина могла б спонукати Росію до конструктивної поведінки, тут немає сумніву. Це одна нагода. А друга можливість полягає у тому, що Росія для зернових угод не потрібна. Нам не потрібна третя сторона чи навіть четверта, оскільки третьою вважається ООН. Ми чудово розуміємо, що Росія створює загрози систематичному руху зерновозів у напрямку Босфору до Середземного моря і далі через механізм перевірок, узгоджених попередньою зерновою угодою. У принципі, турецька сторона може забезпечувати супровід своїми військово-морськими силами конвоїв з українським зерном. Ця практика не найновіша, наприклад, варто згадати, як на піку піратства в Аденській затоці бойові кораблі низки країн Європейського Союзу та інших держав супроводжували торговельні судна, які йшли через Аденську затоку», - зазначив у ефірі телемарафону президент Центру глобалістики «Стратегія Михайло Гончар.

Зернову угоду, нагадаємо, було укладено у липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН терміном на 120 днів. На той момент, за оцінкою української влади, у нашій з вами країні було заблоковано 22 млн. тонн зерна. Київ і Москва тоді не підписували жодних документів між собою, обидві країни підписали договори з Туреччиною та ООН. У Стамбулі було підписано угоду щодо експорту українського зерна Чорним морем. Після цього з трьох українських портів – Одеси, Чорноморська та Південного почали вивозити зерно «зерновим коридором» завдовжки 310 морських миль і завширшки три морських милі. Суди перевіряли інспектори Спільного координаційного центру у Стамбулі, який діяв на території Національного університету оборони Туреччини за участю представників України, Росії, Туреччини та ООН. Україна неодноразово звинувачувала російських інспекторів у затягуванні перевірки судів, вимогах нерегламентованої документації, що призводило до великих черг судів та затримки постачання.

Зернова угода пролонгувалась кілька разів – у листопаді-2022 на 120 днів і потім ще двічі на 60 днів. У жовтні минулого року, як ми вже зазначали вище, Росія ненадовго призупинила участь в угоді після ударів по російських військових кораблях у Севастополі, але потім повернулася до її виконання. І тоді, що дуже показово, кілька днів експорт зерна благополучно здійснювався незважаючи на демарш Росії завдяки підтримці Туреччини та ООН. Тому, як бачимо, «зерновий» кейс цілком може існувати, незалежно від того, яке шантажне виття стоїть на болотах. А для нас дія зернового коридору справді вкрай важлива. Чому? За даними ООН, зернова угода дала можливість Україні експортувати 32,9 млн. тонн сільськогосподарської продукції, зокрема, 17 млн. тонн кукурудзи, 9 млн. тонн пшениці, а також майже по 2 млн. тонн соняшникового шроту та олії. Відновлення експорту зерна, що цілком закономірно, позитивно вплинуло на українську економіку та дозволило збільшити валютні надходження до нашої країни.

Україна, як вважають експерти, загалом може виконати план експорту зерна цього сезону і без глибоководних терміналів на Чорному морі. Так, країна активно експортує зерно через Дунай і нещодавно відправила через цей маршрут перше судно класу Handymax приблизно з 20 тис. тонн кукурудзи, а також здійснює постачання продовольства через Євросоюз і до самого ЄС. Тобто транспортування зерна Дунаєм – один з альтернативних шляхів експорту, проте його потенціалу, переконані профільні фахівці, не вистачить, щоб замінити собою зерновий коридор. До того ж, вже незабаром Україна може зіткнутися з проблемою, як експортувати десятки мільйонів тонн зерна нового врожаю. Проблему суттєво ускладнюють обмеження на експорт українського зерна, запроваджені Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Болгарією після протестів тамтешніх фермерів. А вони – обмеження – діятимуть щонайменше до вересня.

Читайте також: США відреагували на вихід Росії із зернової угоди

Читайте також: Росія відкликає гарантії безпеки у Чорному морі