Названі володарі нобелівської премії з фізіології та медицини

Почався "сезон" присудження Нобелівських премій.

Як повідомляє ВВС, нобелівську премію з фізіології та медицини 2024 року присуджено американським ученим Віктору Амбросу та Гері Рувкуну за їхню роботу в галузі мікроРНК. Переможці розділять призовий фонд у розмірі 11 млн. шведських крон (810 тис. фунтів стерлінгів).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Їхні відкриття допомагають пояснити, наскільки складним було життя на Землі і як людське тіло складається з безлічі різних тканин. МікроРНК впливають на те, як гени – інструкції для життя – контролюються всередині організмів.

Кожна клітина людського тіла містить ту саму необроблену генетичну інформацію, закладену в нашій ДНК. Однак, незважаючи на ідентичну генетичну інформацію, клітини людського організму суттєво різняться за формою та функціями.

Електричні імпульси нервових клітин відрізняються від ритмічних биття клітин серця. Метаболічна електростанція, якою є клітина печінки, відрізняється від клітини нирки, яка відфільтровує сечовину із крові. Світлочутливі здібності клітин сітківки відрізняються набором навичок від білих кров'яних клітин, які виробляють антитіла для боротьби з інфекцією.

З одного й того самого вихідного матеріалу може виникнути така велика різноманітність завдяки експресії генів. Американські вчені першими відкрили мікроРНК і те, як вони контролюють різну експресію генів у різних тканинах.

Лауреати премій з медицини та фізіології обираються Нобелівською асамблеєю Каролінського інституту Швеції. Там заявили: «Їх новаторське відкриття виявило зовсім новий принцип регулювання генів, який виявився необхідним для багатоклітинних організмів, включаючи людину. Тепер відомо, що геном людини кодує понад 1000 мікроРНК».

Без можливості контролювати експресію генів усі клітини організму були б ідентичними, тому мікроРНК сприяли еволюції складних форм життя. Аномальна регуляція мікроРНК може сприяти розвитку раку та деяких захворювань, включаючи вроджену втрату слуху та захворювання кісток.

Професор Амброс, 70 років, працює в Медичній школі Массачусетського університету, а професор Рувкун, 72 роки, є професором Гарвардської медичної школи.

Вони експериментували з мутантною формою черв'яка, у якого не розвивалися деякі типи клітин, і зрештою зупинилися на крихітних фрагментах генетичного матеріалу або мікроРНК, які були необхідні для розвитку черв'яків.

Ось як це працює:

• Ген або генетична інструкція міститься у нашій ДНК.
• Наші клітини створюють копію, яка називається інформаційною РНК або просто мРНК (ви пам'ятаєте її вакцинами від COVID).
• Він виходить з ядра клітини і дає команду білковим фабрикам клітини почати вироблення певного білка.
• Але мікроРНК заважають, прилипаючи до інформаційної РНК та заважаючи їй працювати.
• По суті, mircoRNA запобігла експресії гена в клітині.

Подальші дослідження показали, що цей процес є основним компонентом життя Землі.

Фото: Вікіпедія