Найкращі фільми Бернардо Бертолуччі

Бернардо Бертолуччі, який помер 26 листопада 2018 року, сьогодні могло б бути 83 роки. У цьому (або майже в цьому) віці Мартін Скорсезе і Рідлі Скотт зараз ще знімають фільми, хоча вже і не такої якості, як раніше, і будують плани на кілька років вперед. Але Бертолуччі це навряд чи "загрожувало" б, оскільки останній фільм "свого рівня", "Мрійники", він зняв у 62 роки, а потім, після довгої перерви, представив стрічку, яку навіть не хочеться згадувати.

Тим не менш, на піку свого творчого розквіту режисером він був, за кіношними мірками, геніальним. Свій перший повнометражний художній фільм Бертолуччі зняв у віці 20 років. «Кістлява кума» була гостросоціальною картиною про життя римських низів у стилі раннього Пазоліні, що не дивно, оскільки роком раніше Бернардо був асистентом цього кінорежисера на зйомках його геніального «Аккатоні». (Вживаємо слово "геніальний" вже вдруге, але що вдієш, якщо італійське кіно давало для цього підстави).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Для того щоб працювати в кіно, юний Бертолуччі покинув римський університет, де навчався на філософському факультеті. Причому до цього віку він ще й встиг здобути Національну літературну премію за свою збірку поезій.

Для когось це стало б початком кар'єри інтелектуала, на яку юний Бернардо за своїм походженням (багата інтелігентна родина, батько – професор історії мистецтв) був просто приречений. Проте Бертолуччі обрав шлях хулігана з лівим ухилом, Апофеоз цього періоду припав на «Конформіста», завдяки якому 29-річний кінорежисер, який зняв його з професійною зрілою майстерністю, став знаменитим на весь світ. До речі, ті, хто дивився цей фільм у радянському прокаті, можуть про нього забути – зі стрічки вирізали все, що пов'язано з гомосексуалізмом головного героя.

Потім було ще більш скандальне, заборонене в Італії та багатьох інших країнах, «Останнє танго в Парижі», через яке Бертолуччі став фігурантом судового процесу про образу суспільної моралі. Насправді, судити його треба було за інше. За легендою, скандальний епізод із анальним сексом відбувався на знімальному майданчику, що називається, «в реалі», причому юна Марія Шнайдер про те, що станеться, не знала. Таку команду 35-річний кінорежисер віддав виконавцеві головної ролі Марлону Брандо і той її виконав.

Зараз вони б за це потрапили за тюремні ґрати або, як мінімум, були б вигнані з професії, але тоді справа закінчилася лише тим, що Шнайдер не розмовляла з обома довгі роки. А Марлону Брандо помстилася тим, що заявила, що в сексі він насправді не такий гарний, як його персонаж.

Наступним етапним фільмом у Бертолуччі стала соціальна історична епопея «Двадцяте століття», на яку глядачі приходили з бутербродами та термосами, оскільки фільм йшов у кінотеатрах близько п'ятої години. Еротичних сцен у ній було мало, проте антибуржуазність читалася чітко. За «Двадцятим століттям» пішов «Місяць», фільм вишуканий, але декадентський за змістом.

Лише к 46 рокам Бертолуччі заспокоївся і зняв два свої видатні фільми – «Останній імператор», що отримав у 1988-му році дев'ять «Оскарів», і The Sheltering Sky, абсолютний шедевр, який не отримав нагород (в історії кіно бувало і так).

Далі його творчий ентузіазм пішов на спад – Io ballo da sola, наприклад, запам'яталася хіба що тим, що в ній дебютувала дочка лідера Aerosmith Стівена Тайлера Лів. Втім, Бертолуччі і тут не втримався від скандалу, заявивши, що шукав для фільму, героїня якого - незаймана «по життю», чому й запросив юну Лів Тайлер. Реакція актриси на цю заяву невідома.

Фільм «Мрійники» про двох юнаків та дівчину в Парижі 1968-го року також не вийшов на рівень найкращих робіт Бертолуччі. Напевно, це сьогодні найпопулярніша його стрічка, а фото з трьома юними оголеними героями в одній ванній пошукова системі на запит «Бертолуччі» видасть серед перших. Хоча насправді фільм цікавий не цим, а тим, що передає атмосферу Парижа часів знаменитої студентської революції.

Як ми вже написали на початку, у 62 роки Бертолуччі як кінорежисер і закінчився. Але й цього вистачає для того, щоб назвати його кінокласиком.

Фото:  Бернардо Бертолуччі Reddit