Найдавніші свідчення технологій Homo sapiens знайдені в Аравії

Міжнародна група дослідників під керівництвом Кнута Бретцке з Йенського університету імені Фрідріха Шіллера виявила кам'яні леза віком 80 000 років у скельному притулку Джебель-Файя в еміраті Шарджа.

Відкриття найдавніших свідчень систематичного виробництва кам'яних лез на Аравійському півострові знаменує собою значний прогрес у розумінні доісторичних людських технологій у регіоні. Це відкриття дає нове уявлення про історію людського проживання в Аравії та можливі маршрути, які використовував Homo sapiens у своїй експансії з Африки, підкреслюючи культурні практики, пов'язані з виготовленням інструментів та міграційними шляхами ранніх людей.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У дослідженні, опублікованому в журналі Archaeological and Anthropological Science, наголошується на вирішальній ролі Південної Аравії в культурній еволюції та диверсифікації ранніх людських популяцій у Південно-Західній Азії. При цьому артефакти були датовані приблизно 80 000 років тому за допомогою методів люмінесценції.

Доктор Бретцьке зазначає, що кліматична історія регіону була відзначена різкими змінами, переходячи від періоду сприятливих умов, що характеризується постійними річками та озерами, що розпочався близько 130 000 років тому, до екстремально посушливої фази, яка суттєво вплинула на людські поселення та культурні.

Результати показують, що тоді як північна і південна Аравія пережили різні культурні розвитку під час цього переходу, загальні традиції у виробництві кам'яних знарядь вказують на складну взаємодію людської діяльності на півострові. Ця диференціація має вирішальне значення для розуміння тимчасової шкали та шляхів ранніх людських міграцій з Африки до Азії.

Дослідження показує, що глобальне поширення Homo sapiens відбувалося декількома хвилями, а дані з Джебель-Файї припускають, що одна така міграція вздовж південного Аравійського півострова мала місце близько 80 000 років тому. Однак залишається помітна проблема: відсутність останків палеолітичних людей на півдні Аравії обмежує можливість проведення генетичних аналізів, які могли б дати більш глибоке уявлення про популяції, що колись населяли цей район.

Розкопки в Джебель-Файя виявили свідчення людської діяльності, що охоплює період приблизно від 210 000 до 10 000 років тому, з розкопками, що досягають глибини п'яти метрів. Незважаючи на велику кількість виявлених кам'яних знарядь, відсутність скам'янілих останків ускладнює прямі зв'язки між цими артефактами і конкретними генетичними лініями.

Міждисциплінарний проект, у якому беруть участь дослідники з Єни, Тюбінгена та Фрайбурга в Німеччині, а також Університету Оксфорд-Брукс у Великій Британії, тісно співпрацює з місцевою владою в Шарджі для сприяння поточним розкопкам та аналізам.

Це відкриття не лише поглиблює наше розуміння ранніх людських міграцій, а й вказує на те, що південна Аравія відігравала складнішу і важливу роль у поширенні Homo sapiens, ніж раніше. У міру просування досліджень археологи сподіваються, що з'являться нові докази, що проливають світло на давню історію регіону та інноваційні стратегії, які використовували ранні люди для адаптації до умов навколишнього середовища, що змінюються.

Фото: Археологічна пам'ятка Джебель-Файя на Аравійському півострові.

Читайте також: Найдавніший відомий за межами Африки вид Homo Sapiens знайдений у Греції

Читайте також: Вчені знайшли останки раніше невідомої еволюційної лінії людей