НАТО наближається: чи справді Байден дасть добро на запрошення Києва

Про те, що у разі перемоги на президентських виборах Камали Гарріс, президент Джо Байден перед звільненням може включити Києву зелене світло на шляху до НАТО, повідомила минулого вікенду, посилаючись на джерела в євродипломатії французька Le Mondе. За даними видання, США «більше немає принципових заперечень проти вступу України до військового блоку, хоча Німеччина все ще заперечує». Також повідомляється, що пан Байден зможе діяти більш рішуче у цьому напрямі у свій перехідний період – після визначення переможця у виборах до його інавгурації у січні 2025 року. Джерело газети окремо наголосило, що у разі перемоги на виборах Трампа нічого не вийде і «найменша ініціатива Байдена ризикує лише погіршити ситуацію». При цьому рішення США по лінії Україна-НАТО може допомогти переконати уряд Німеччини, підсумував співрозмовник Le Monde. Як відомо, запрошення України до НАТО є першим із п'яти пунктів «плану перемоги», представленого недавно президентом Зеленським у Верховній Раді.

Важливо наголосити, що появі публікацій у західній пресі, що свідчать про ймовірну «відлигу» Вашингтона щодо євроатлантичних перспектив України, передував візит Байдена до Європи. Зокрема президент США відвідав Німеччину, ймовірно, з останнім для себе візитом у нинішній ролі.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Чинний господар Білого дому прибув до столиці Німеччини пізно увечері 17 жовтня. Спочатку поїздка мала відбутися тижнем раніше, і як центральна подія планувався саміт контактної групи з надання військової допомоги Україні (формат «Рамштайн»). Проте ураган «Мілтон», який загрожував Флориді серйозними руйнуваннями, сплутав усі плани: Байден вирішив залишитися у Вашингтоні, внаслідок чого саміт перенесли. Захід відбудеться у листопаді, причому у віртуальному, а не реальному форматі.

Повернімося, до євровояжу американського лідера, який пройшов у турборежимі. Власне, через стислість візиту пана Байдена до Берліна – менше доби – багато, включаючи офіційний державний обід, довелося скасувати. Тим часом німецька влада таки знайшла спосіб висловити високого гостя зі США свою повагу. Зокрема, президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр прийняв його у своїй резиденції у палаці Бельвю. Там 46-му президенту Сполучених Штатів урочисто вручили Великий хрест особливою мірою ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина». Зазначимо, що Джо Байден став другим президентом США після Джорджа Буша-старшого, хто був удостоєний цієї найвищої нагороди ФРН. «Влада Німеччини вдячна Джо Байдену за його зусилля щодо відновлення альянсу, який постраждав у ході чотирьох років правління республіканця Дональда Трампа (2017-2021 роки). Лише кілька років тому відстань між США та Європою стала настільки великою, що ми майже втратили один одного. Коли вас обрали президентом, ви буквально за одну ніч повернули Європі надію на трансатлантичний альянс», - наголосив Штайнмаєр, звертаючись до Джо Байдена. І додав: «Дружба зі США життєво важлива для Німеччини. Ми партнери та друзі». У свою чергу, німецький канцлер також не скупився на подяку на адресу нинішнього мешканця Овального кабінету. Так, Олаф Шольц заявив, що Джо Байден досяг «неймовірного покращення кооперації за останні роки».

Не секрет, що партнерство Вашингтона та Берліна відіграє важливу роль у контексті підтримки України. І саме цей кейс став ключовим у ході зустрічей Джо Байдена в німецькій столиці. «Америка та Німеччина – це два найбільші помічники України у її боротьбі за виживання», - заявив пан Байден журналістам перед початком переговорів з канцлером Шольцем. Він визнав, що на нашу з вами країну чекає «важка зима», тому Вашингтон з Берліном зобов'язані продовжувати надання допомоги Києву. "Сьогодні канцлер і я обговорили розширення підтримки українських військових, захист енергетичної інфраструктури, а також те, як сприяти відновленню України за рахунок заморожених російських активів", - повідомив голова Білого дому. Обговоривши зазначені теми у двосторонньому форматі, Джо Байден та Олаф Шольц потім провели зустріч на чотирьох - із президентом Франції Емманюелем Макроном та прем'єром Великобританії Кіром Стармером. Серед іншого союзники обговорили згаданий вище план перемоги Зеленського. Публічно цю тему учасники ситуативного політичного квартету не коментували, проігнорувавши питання, які вигукували журналісти на прес-підході Джо Байдена та Олафа Шольца. Останній лише дав зрозуміти, що НАТО не є і не має бути стороною конфлікту – інакше «ця війна призведе до ще більшої катастрофи».

Дуже показово, що, розмовляючи з журналістами на борту президентського літака на шляху до Берліна, радник голови Білого дому з нацбезпеки Джейк Салліван відкинув ідею того, що Джо Байден своїм візитом прагнув «захистити» зовнішню політику США від можливого негативного впливу Дональда Трампа. Він також зазначив: «Президент намагається зробити наші зобов’язання перед Україною стійкими, інституціоналізованими та націленими на довгострокову перспективу».

Тим часом у Брюсселі нещодавно відбулася зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО, де українське питання також проходило червоною лінією. У рандеву вперше взяли участь Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея та Японія. На трьох попередніх самітах представники цих держав були лише як гості. Politico повідомляє, що Альянс прагне зміцнення відносин з країнами-однодумцями в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Причина цього – зростаюча загроза з боку Китаю, Росії, Ірану та КНДР, чия співпраця стає щільнішою. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав співпрацю з новими учасниками саміту позитивною і висловив упевненість, що Альянс не втратить своєї єдності, коли справа дійде до допомоги Києву. Однак план Євросоюзу та G7 щодо забезпечення довгострокового фінансування українських військових та робіт з відновлення залишається підвішеним, акцентує CNN. Ініціатива НАТО щодо сприяння Україні в галузі безпеки та навчання також не до кінця дієздатна. Про причини телеканал не повідомляє, лише прогнозує, що проблему навряд чи вдасться вирішити до кінця 2024 року.

Учасники міністерської зустрічі в рамках НАТО також стверджували, що хочуть бачити більше активності в українському напрямку з боку Європи у питаннях надання допомоги та виступають проти того, щоб тягар лягав на США. На «план перемоги» Володимира Зеленського, який, як ми вже зазначали вище, включає вступ України до НАТО, міністри оборони країн Альянсу «відреагували дуже насторожено», повідомляє The Washington Post.

Сьогодні Заходу дуже важливо продемонструвати, що НАТО – альянс рішучих, а не зляканих, переконана голова комітету із закордонних справ Верховної Ради попереднього скликання Ганна Гопко.

«Зараз насправді відбувається дуже багато непублічної роботи. І розмови про те, щоб як вікно можливостей перед тим, як Байден завершить каденцію, дати Україні це запрошення (в НАТО – ред.), вони дійсно відбуваються. Тому, хоч би які песимістичні заяви не звучали, розмови продовжуються, і дуже багато залежить від позиції Білого дому. Нам на закритих зустрічах у НАТО сказали прямо: якщо буде рішення президента Байдена, тоді й інші країни підтримають це і навіть знайдуть аргументи для тих, хто завжди виступає проти України», - зазначає пані Гопко, яка щойно повернулася з робочої поїздки до Брюсселя.