NASA виявило найшвидшу планетну систему (Фото)

У центральній частині Чумацького Шляху, приблизно за 24 000 світлових років від Землі, дивна пара об'єктів, мчить у космосі з запаморочливою швидкістю.

Дані свідчать про те, що ці об'єкти є високошвидкісною зіркою та її супроводжуючою екзопланетою, повідомляє нове дослідження, опубліковане в The Astronomical Journal . Якщо це підтвердиться, це встановить новий рекорд як екзопланетна система, що найшвидше рухається, відома науці.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Зірки рухаються по всьому Чумацькому Шляху, зазвичай зі швидкістю кілька сотень тисяч миль на годину. Середня швидкість нашої Сонячної системи через рукав Оріона галактики складає 450 000 миль на годину або 200 кілометрів на секунду.

Ці два об'єкти рухаються вдвічі швидше — зі швидкістю щонайменше 1,2 мільйона миль на годину (540 кілометрів на секунду).

"Ми вважаємо, що це так званий супернептуновий світ, що обертається навколо маломасивної зірки на відстані, яка лежала б між орбітами Венери і Землі, якби він знаходився в нашій Сонячній системі", - каже астроном Шон Террі з Мерілендського університету та Центру космічних польотів імені Годдарда.

"Якщо це так, то це буде перша виявлена планета, що обертається навколо надшвидкісної зірки".

Спочатку ці два об'єкти були виявлені в 2011 році, коли дослідники шукали екзопланети у даних проекту Microlensing Observations in Astrophysics (MOA), що базується в обсерваторії Маунт-Джон при Кентерберійському університеті в Новій Зеландії.

Гравітаційне мікролінзування - це явище, яке виникає, коли масивний небесний об'єкт знаходиться поблизу лінії візування, що проходить між віддаленим спостерігачем з одного боку та віддаленою зіркою з іншого.

Оскільки маса викривляє простір-час, світло зірки викривляється, проходячи через спотворений простір-час об'єкта на своєму шляху до спостерігача. Якщо всі три точки вирівняні досить близько, викривлений простір-час навколо середнього об'єкта діє як лінза для спостерігача, посилюючи світло зірки.

Дослідники, які вивчали дані MOA у 2011 році, визначили відносну масу об'єктів — один з них у 2300 разів масивніший за інший, — але фактична маса обох залишилася неясною.

«Визначити співвідношення мас легко, — каже астроном Девід Беннетт із Мерілендського університету та NASA Goddard, який працював над дослідженнями 2011 та 2025 років. — Набагато важче розрахувати їхні реальні маси».

Щоб визначити дійсну масу об'єкта, необхідно знати відстань до нього, подібно до того, як переміщення збільшувального скла ближче і далі спотворює видимий розмір об'єктів, не змінюючи відмінностей між ними.

У 2011 році Беннетт і його колеги висунули два сценарії щодо цієї пари об'єктів: або це зірка і планета, причому зірка трохи менш масивна, ніж наше Сонце, а планета в 29 разів масивніша за Землю, або це менш далекий блукаючий супер-Юпітер, що буксирує місяць, який менший за Зему.

У новому дослідженні вчені спробували з'ясувати, хто ці двоє і чим вони займаються більше ніж через десять років, використовуючи дані обсерваторії Кека на Гаваях і супутника Gaia Європейського космічного агентства.

Вони зупинилися на зірковій системі, яка знаходиться приблизно за 24 000 світлових років від Землі, як на найбільш ймовірному кандидаті. Вона знаходиться в яскравому, густонаселеному центральному зірковому потовщенні Чумацького Шляху, галактичному центрі нашого далекого заміського сідала.

На підставі відстані до сигналу 2011 року команда розрахувала швидкість руху зірки та виявила, що її швидкість більш ніж удвічі перевищує швидкість нашого Сонця.

Але це пояснює лише його двомірний рух, що спостерігається із Землі. Він також може рухатися до нас або від нас, що складніше виявити з нашого погляду, але це означатиме, що він рухається ще швидше.

Це говорить про те, що ця зірка може бути досить швидкою, щоб перевершити космічну швидкість Чумацького Шляху, яка, як вважають, становить близько 550–600 кілометрів на секунду.

Якщо це так, то він прямує у міжгалактичний простір — хоча це станеться не раніше, ніж через мільйони років, оскільки Чумацький Шлях величезний і все ще перебуває практично у самому центрі.

Хоча ця сонячна система відповідає профілю об'єктів 2011 року, покаже лише час.

«Щоб переконатися, що нещодавно ідентифікована зірка є частиною системи, що викликала сигнал 2011 року, ми хотіли б знову поглянути на неї в інший рік і подивитися, чи вона переміщується на потрібну величину і в правильному напрямку», — каже Беннетт.

Якщо зірка просто залишиться нерухомою, то ми знатимемо, що вона не робить внесок у систему, що генерує сигнал.

«Це означало б, що модель блукаючої планети та екзолуни є кращою», — пояснює астрофізик Апарна Бхаттачарья з Мерілендського університету та Центру імені Годдарда в НАСА.

Фото: NASA/JPL-Caltech/R. Hurt (Caltech-IPAC)

Читайте також: NASA виявило дві нові галактики, які є ключем до походження Всесвіту

Читайте також: Вчені виявили величезну планету, легку та пухнасту, як солодка вата