Нападе чи блефує: наскільки реальною є загроза путінського вторгнення в Україну

Співробітники американської розвідки вважають, що Росія закладає основу для широкомасштабного військового наступу на Україну, який може статися вже на початку 2022 року. Таку інформацію з посиланням на чиновників та розвідку США оприлюднила на вихідних газета Washington Post, а потім Forbes та німецька Bild. За даними видань, у планах Росії імовірно залучити до наступу 175 тисяч військовослужбовців, а також бронетехніку та артилерію. За словами джерел з Адміністрації Байдена, близько половини цієї кількості військ уже розгорнуто поблизу українсько-російського кордону, куди їх перемістили протягом жовтня.

Згідно з опублікованими даними, плани Кремля включають широке пересування 100 батальйонних тактичних груп, а також бронетехніку, артилерію та техніку. Зараз у наших кордонів, за даними Washington Post, лише 70 тисяч військових, але їхню кількість мають намір нарощувати, оскільки найближчими тижнями нібито готується наступ.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Газета публікує карту скупчення та супутникові знімки військ Росії на окремих ділянках.

Перша точка – місто Єльня в Смоленській області, розташоване за 200 км від українського кордону. Влітку, судячи з знімків із супутника, які наводить The Washington Post, там не було накопичення військ – а на початку листопада вже зафіксували п'ять нових батальйонних тактичних груп (БТГ).

Друга передбачувана локація – село Боєво під Воронежем, від якого до найближчої точки на Харківщині також – понад двісті кілометрів. Там, за даними західних медіа, під кінець листопада сформували дві нові БТГ.

Ну, і, нарешті, третій пункт – Новоозерне на північному заході Криму, куди прибули нові танки, а також артилерія.

Німецьке видання Bild, яке на минулих вихідних також вивело тему ймовірного вторгнення РФ до нашої країни на передовицю, стверджує, що напад Росії може статися за допомогою кількох одночасних ударів з півдня, сходу та півночі.

Якщо говорити про півночі, то танкові удари нібито можуть наслідувати з Брянської області Росії та Гомельської області Білорусі. Мета – оточення Києва та створення загороджувальної лінії по території Житомирської, Вінницької та Черкаської областей.

На південному сході танкова атака через Луганськ на Сєверодонецьк. А через Донецьк - на Запоріжжі, а також на з'єднання з південним угрупуванням, що наступає, і відрізання півдня Донецької області, підконтрольного Україні.

Східний кут «заходу» передбачає кілька танкових ударів із Білгородської області. Один оточує Харків та Полтаву, другий – Дніпро.

Південний вектор наступу, згідно з оприлюдненими картами, передбачає повітряний десант на Херсон, танковий удар з Криму на Нікополь. Морський десант на Одесу та його вихід на кордон із Придністров'ям. Далі – створення загороджувальної лінії приблизно за межами Одеської області, яка з'єднується з аналогічною лінією, що йде з боку півночі та захоплює частину Вінницької області. Таким чином приблизно дві третини української території опиняються під контролем росіян.

Зазначимо, що раніше Кремль послідовно заперечував схожі за смисловим наповненням повідомлення. Російські чиновники наполягали: подібні обвинувачення Заходу – це спроба приховати власні агресивні плани на кордонах РФ. Але наприкінці листопада Путін та товариші значно посилили відповідь на американську риторику про загрозу війни. Понад те, служба зовнішньої розвідки РФ порівняла ситуацію зі стартом російсько-грузинської війни 2008 року.

«Ми давно знаємо про дії та плани Росії, і я сподіваюся, що у нас буде тривала дискусія з Путіним», - заявив днями президент США Байден, наголосивши, що всіляко спробує зупинити головного мешканця Кремля від реалізації своїх войовничих планів щодо України.

У свою чергу держсекретар США Ентоні Блінкен, який, як повідомляла Lenta.UA, наприкінці весни побував з офіційним візитом в Україні, заявив журналістам, що поки що не зрозуміло, чи вирішив президент Росії остаточно вторгнутися в Україну чи ні, «але ми знаємо, що він готує серйозний ґрунт для того, щоб зробити це за короткий термін».

Про таймінг можливого вторгнення РФ говорив днями, відповідаючи на питання вітчизняних парламентаріїв і новий міністр оборони Олексій Рєзніков. Глава МОУ назвав кінець січня найімовірнішим часом воєнного загострення. При цьому профільний міністр наголосив, що «ескалація є ймовірним сценарієм, але не є обов'язковим».

«Наше завдання – звести нанівець такий розвиток подій. Чим краще ми спрацюємо – самі і разом із партнерами – тим меншою буде загроза ескалації», - зазначив Резніков. Він також повідомив, що чисельність військ РФ біля російсько-українського кордону та на Донбасі налічує 94,3 тис. осіб. Міністр додав: щоб підірвати обороноздатність нашої країни, «противник використовує серію невійськових заходів» – інформаційних, економічних та енергетичних.

У високих владних кабінетах також побоюються гібридної атаки з боку Білорусі, зброєю в ході якої виступатимуть мігранти. «Після де-факто аншлюсу Білорусі у нас з'явилося додатково понад тисячу кілометрів кордону, які потрібно захищати, особливо у зимовий період», – резюмував Олексій Рєзніков.

Слід зазначити, що Олександр Лукашенко нічого не робить для того, щоби побоювання Києва хоч якось розвіяти. В одному зі своїх недавніх інтерв'ю він запевнив: якщо «Росія опиниться перед агресією з боку України», Мінськ підтримає РФ – економічно, юридично, політично. «Я робитиму все для того, щоб Україна стала нашою», - додав він. Крім цього, «бацька» вказав на «де-юре» належність Криму Росії та заявив про готовність за необхідності звернутися до Москви з пропозицією розмістити в Білорусії ядерну зброю.

Минулими вихідними «останній диктатор Європи» пішов ще далі, доручивши тамтешньому Міноборони вручити військовому аташе України ноту протесту через нібито порушення держкордону Білорусі в повітряному просторі.
У Лукашенка повідомляють, що приводом став український військовий вертоліт Мі-8, який 4 грудня пролітав у районі пункту пропуску Нова Рудня та, як стверджує держкомітет РБ, «залетів на глибину до 1 кілометра на територію Білорусі». На думку білоруської сторони, ці факти можуть свідчити про можливість потенційної небезпеки Білорусі на південному напрямку.

Державна прикордонна служба України, відкинувши звинувачення у порушенні повітряних кордонів Білорусі, констатувала, що «вимушена терміново посилювати охорону через мігрантську кризу на білорусько-польському кордоні».

«Починаючи з 23 листопада, у всіх прикордонних областях України проходить операція «Полісся», яку проводять на випадок потенційної спроби масового нелегального перетину з боку Білорусі. Ми неодноразово зазначали, що в рамках проведення цієї операції активно використовується як авіація, так і безпілотники.

І в ході таких польотів жодних порушень кордонів не було», - наголосили у ДПСУ.

Взагалі, треба зазначити, що на всі істеричні рухи «бацьки», який, схоже, остаточно перетворився на маріонетку Кремля, ніхто у світі вже не звертає уваги. І чим більше він нагнітає, тим тихіше стає реакційна рефлексія.

Українська влада, оцінюючи ймовірність вторгнення РФ, розраховує на допомогу Заходу. Під завісу минулого тижня, беручи участь у засіданні глав МЗС країн-членів ОБСЄ у Стокгольмі, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів про «три напрямки» комплексного пакету стримування Росії, який він активно обговорює з колегами з інших країн. «Перший пункт: чітка комунікація з РФ по всіх каналах – відкритих та закритих – про те, що військова операція на території України матиме для неї непоправні наслідки», – розповів Кулеба.

Другий напрямок передбачає розробку пакету санкцій, який буде «блискавично застосований у разі, якщо Росія вдасться до військової операції». "Це будуть санкції дуже і дуже важкі для неї економічно", - попередив міністр. Третій напрямок полягає у поглибленні військово-технічного співробітництва України з її партнерами.

До речі, днями Рада ЄС виділила Україні €31 млн на зміцнення обороноздатності, а президенти України, Литви та Польщі у спільній заяві закликали міжнародне співтовариство посилити санкції щодо РФ.

«Спілкуючись з нашими іноземними партнерами дипломатичними каналами ми наполягаємо, що потрібно негайно ввести санкції щодо держборгу і держбанків РФ, а також енергетичних, гірничодобувних і металургійних компаній. Крім того, необхідно на стадії сертифікації відмовитися від запуску газопроводу «Північний потік-2», - зазначило у розмові з Lenta.UA джерело у МЗС.

Слід зазначити, деякі кроки Білий дім вже готує. Президент США Джо Байден минулої п'ятниці заявив про розробку «найбільш всеосяжного та значного набору ініціатив», покликаних максимально ускладнити для Росії реалізацію можливого агресивного сценарію дій щодо України. «Ініціативи спрямовані на те, щоб зробити для Путіна дуже, дуже важким те, що він (як побоюються люди) може зробити», — ухильно сказав Байден, який уже завтра через відеозв'язок проведе переговори з Путіним.

У спецзаяві, опублікованій у суботу ввечері, прес-секретар Білого дому Джен Псакі заявила, що Байден під час бесіди «підкреслить занепокоєння США щодо військової діяльності Росії на кордоні з Україною та підтвердить підтримку США суверенітету та територіальної цілісності України». Також у Байдена спрогнозували, що розмова буде «досить довгою».

Звертає на себе риторика росЗМІ, які, виводячи тему ймовірного вторгнення РФ на задвірки глобальної політповістки, концентрують увагу на тому, що Донбас Москву хвилює, але не насамперед. Акцент зроблено на тому, щоб зупинити подальше розширення НАТО на схід та співпрацю Альянсу з тими країнами пострадянського простору, з якими блок має зараз найпросунутіші відносини. А це насамперед Україна та Грузія.

До речі, штатні трубадури Кремля вже заявляють, що єдина альтернатива уникнути «великої війни» - це гарантії невступу України до НАТО та «зупинення її мілітаризації», що стане основною темою контактів між президентами США та РФ 7 грудня. У Байдена, щоправда, недвозначно натякнули, що жодних «червоних ліній» не сприймають.

Представник російського МЗС Марія Захарова називає опубліковану недавно західними ЗМІ карту можливого наступу РФ «пропагандою, причетною до ідеології».

Водночас, західні політики на чергові «відмазки» Кремля не звертають уваги і, висловлюючи крайнє занепокоєння ситуацією, констатують: кожна подальша фаза залежатиме від реакції Заходу на загрозу вторгнення.

«Або Путін блефує, або на Україну чекає страшне випробування», - під таким заголовком вийшло видання The Economist. І справді, ключовим питанням на сьогодні залишається те, чи шантажує Путін чи справді готовий до рішучих дій?

«Будь-який компроміс Байдена сприйматиметься Кремлем як ознака слабкості, тому багато залежатиме від тональності американського президента і, безумовно, жорсткості санкцій. Проте факт того, що Путін повісив рушницю на стіну - небезпечний сам по собі, тому що вона – рушниця – стріляє не лише в театрі», - наголосив учора в одному з телеефірів відомий журналіст Віталій Портніков.

У свою чергу, політолог Віктор Небоженко робить наступний акцент: «Нам дуже важливо дивитися не лише в той бік, звідки виходить смертельна загроза для України, а й зрозуміти, як інші геополітичні гравці реагують на ситуацію навколо небезпечного загострення військово-політичного конфлікту Росії та України. Як це не дивно, ймовірно, й інші геополітичні гравці мають свої інтереси в цьому конфлікті. Наприклад, якщо справді могутні США загрожують потужною відповіддю Росії на вторгнення в Україну, то справа не у великій любові до України чи захисту американської зони впливу у Східній Європі. Є й інші резони. Для американців важливо надіслати всьому світу і Кремлю кілька меседжів: реакція США на вторгнення Росії в Україну буде обов'язковою, відповідь США буде асиметричною, а не військовою, що зменшує ризик ядерної війни між великими державами, зрештою, економіка та політика путінської Росії постраждає більше ніж отримає вигоди від вторгнення в Україну. Швидше за все тези цього плану і спробує донести американський президент Байден до російського президента Путіна під час їхнього майбутнього віртуального рандеву».

Експерт переконаний, що Україна є невід'ємною частиною величезної гри, яка зараз розгортається всередині геополітичного трикутника "США-Росія-Китай".

«Найголовніша причина нестабільності сучасного світу – глобальна боротьба США та Китаю. Тому є й інші причини, які збільшують ймовірність російського вторгнення в Україну. Наприклад, якщо Росії дозволено, на очах усього світу, захоплює Крим та Донбас, то чому Китай не може захопити Тайвань. Як це не дивно, США не бояться російського вторгнення в Україну. Незважаючи на долю України, США отримують зиск у будь-якому випадку, як від вторгнення, так і від відкату Росії від України. У разі вторгнення в Україну США отримує привід та можливість покарати Росію потужними «санкціями з пекла»: від арешту мільярдів російських грошей з офшорів до газового та нафтового ембарго та відключення Swift. За задумом американців цей удар різко послабить політику та економіку путінської Росії. Але ціль цього удару не справедлива відсіч США російської авантюри в Україні, а далекий Китай, який після нищівного гібридного удару США по Росії не зможе їй допомогти або відкрито стати на захист путінської Росії. Таким чином, знесилена Росія перестає бути надійним союзником Китаю у боротьбі зі США та рештою світу».

На думку Віктора Небоженка, саме з зазначених причин «Україна, яка сильно страждає від Росії, поза своїм бажанням, перетворюється на тригер сучасної геополітики і тільки від нас багато в чому залежить, чи зуміємо ми використати цю тяжку роль на свою користь або залишимося фігурою у світовій геополітичній Великий грі».

Як би там не було, але на сьогодні багато експертів не виключають, що інформаційний галас навколо ймовірного вторгнення путінських військ в Україну розгорівся заради підняття ставок на майбутніх переговорах господарів Білого дому та Кремля. Відповіді на запитання, чи так насправді чекати залишилося зовсім недовго – розмова Байдена і Путіна відбудеться вже завтра і навіть «гарячими слідами» цілком реально скласти загальний діагноз по палаті…

Читайте також: Байден і Путін обговорять ситуацію на російсько-українському кордоні - Білий дім

Читайте також: Пєсков назвав ймовірну дату перемовин Путіна і Байдена