На Вінниччині реконструюють могилу «першого козака після Хмельницького»

Нечай народився, згідно з деякими даними, в подільському містечку Бар і походив зі старовинного українського шляхетського роду. Про його молодість мало що відомо — ряд істориків стверджує, що майбутній полковник закінчив Києво-Могилянську академію, інші приписують йому оволодіння військовою майстерністю на Запорізькій Січі.

«Зоряним» для Нечая став 1648 рік, коли він брав участь у взятті козаками фортеці Кодак, битвах під Жовтими Водами і під Корсунем. У тому ж році він сформував Брацлавський полк, який проіснує до 1712 року. Влітку 1648 року під загальним командуванням Максима Кривоноса, загони Нечая в битві під Старокостянтиновом здолали магнатське військо.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Потім був похід козацької армії в Галичину, коли, за наказом Хмельницького полковник взяв замок в Бродах, брав участь в облозі Львова та Замостя.

У лютому 1651-го польське військо рушило на Брацлавщину. Назустріч йому виступив Нечай зі своїм полком (близько 3000 осіб). У містечку Красне козаки вирішили зробити привал і відсвяткувати Масницю. Тут їх і застали зненацька передові загони коронного гетьмана Калиновського.

Козаки прийняли нерівний бій, під час якого брацлавський полковник був важко поранений, узятий в полон і в той же день убитий поляками. Як свідчить польський учасник тих подій: «Нечай, полковник брацлавський, один з головних серед повстанців бунтівник, якого самі козаки називали першим після Хмельницького, скочив на коня і ...жезлом закликав козаків до оборони. Але, не маючи можливості організувати належний опір, мужньо обороняючись, поліг».

За тіло полководця його соратники пропонували великий викуп, але, згідно з переказами, «поляки порубали його і кинули в річку Краснянка». Правда, українці врятували від наруги голову полковника, поховавши її між селами Черемошне і Червоне. Козаки несли в своїх шапках землю, щоб вшанувати героя. Землі було так багато, що на місці поховання виріс великий курган.

Два з половиною століття на ймовірній могилі Нечая (згідно з іншими даними, його тіло привезли до Києва і там поховали) стояв лише дерев'яний хрест. У 1925 році тут з'явився пам'ятний знак, а в 1954-му — до 300-річчя Переяславської ради — на кургані встановили чотиригранний гранітний обеліск, поруч з яким в 1996-му поставили козацький хрест.

Могила є пам'ятником історії, тому днями адміністрація Тиврівського району виділила три мільйони гривень на її реконструкцію, благоустрій прилеглої території та створення «Алеї козацької слави». Крім того, стелу, що вінчає курган-могилу полководця, прикрасить новий барельєф із зображенням Данила Нечая.

На ілюстрації: курган, де похований Данило Нечай