На вибори - по-новому: чому політтехнологи потирають руки

Процес розгляду у Верховній Раді нових законодавчих правил, що регламентують виборчу гру, тривав кілька років поспіль. І ось в четвер, 11 липня, буквально на фініші своєї пленарному каденції парламент з великими потугами, але все-таки проголосував за виборчий законопроект. Дане голосування потрібно було нинішньому керівництву Верховної Ради для того, щоб перед виборами заробити додаткові електоральні вісти, продемонструвавши електорату - нехай, і з запізненням - свою прихильність реформам...

Як відомо, для того, щоб та чи інша законодавча ініціатива стала повноцінним законом, необхідно, щонайменше, 226 голосів. Зібрати їх виявилося, м'яко кажучи, непросто. Спікер Парубій майже два десятка разів (!) виносив на голосування документ про внесення правок профільного комітету у виборчий Кодекс, без якого неможливо було б прийняти законопроект у другому читанні і в цілому. Глава ВР буквально поіменно звертався до депутатів і благав їх зайняти свої місця і проголосувати.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Після десяти провальних голосувань (примітно, що голоси не давали переважно представники БПП) у Андрія Парубія здавали нерви і він став погрожувати нардепам, що опублікує поіменний список всіх, хто не підтримав «історичні зміни» в парламентському виданні «Голос України». Хто сьогодні читає цю газету - велике питання, але це - окрема тема...

Було видно, що Парубію кров з носу потрібен позитивний результат. Глава ВР кілька разів залишав президію і спускався до сесійної зали, де особисто просив лідерів фракцій негайно «підтягнути» своїх людей.

Складнощі в прийнятті законопроекту були пов'язані з тим, що значна частина депутатів, в основному мажоритарники, в розпал виборчої кампанії сесійної зали воліють їхати у «рідні» округи, де направо-наліво роздають гречку, ремонтують дороги, сподіваючись повернутися в Раду ще на 5 років.

У кінцевому рахунку, своє «так» новому виборчому Кодексу сказали 230 власників мандатів. При цьому, треба зазначити, що якби не голоси «Опозиційного блоку», «Радикальної партії», «Самопомочі», «Батьківщини», гуртів «Відродження» та «Воля народу», а також позафракційних парламентаріїв, новий Кодекс був би просто «чернеткою», до якої Рада майбутнього скликання навряд чи повернулася б.

І це при тому, що проект Кодексу зареєстрували в парламенті ще в жовтні 2015 року, а його схвалення було передбачено в коаліційній угоді БПП, «Народного фронту», «Самопомочі», «Батьківщини» і «Радикальної партії». Восени 2017 року документ схвалили в першому читанні, а останні два місяці Верховна Рада розглядала більше чотирьох тисяч поправок до проекту для остаточного голосування.

Головною метою прийняття виборчого кодексу його прихильники називають боротьбу з політичною корупцією на виборах в Раду, чому має сприяти пропорційна система з відкритими списками.

Як і коли будуть проходити вибори за новими правилами? Кодекс почне діяти з 1 грудня 2023 і буде стосуватися тільки наступних чергових виборів до Ради, які відбудуться в жовтні 2024 року. У разі дострокових парламентських виборів - а на них сподіваються дуже багато депутатів скликання, що минає - все пройде за старим законом.

Зараз вибори до Верховної Ради відбуваються за змішаною системою. Половину депутатів обирають за закритими партійними списками, де прохідні місця визначає партійне керівництво. Часто за прохідне місце в списку, що ні для кого не є секретом, кандидати платять гроші. Інша половина депутатського корпусу обирається за мажоритарними округами. В округах долю виборів часто вирішують гречка та інші «презенти».

Пропорційна партійна система з відкритими списками, за задумом авторів Кодексу покликана нівелювати всі ці ризики. Ключова ідея, закладена у виборчому кодексі, полягає в тому, що самі виборці визначатимуть, хто з партійного списку пройде в парламент. Система - незвичайна і досить складна, і це, до речі, визнають самі автори документа.

Коли виборча кампанія стартує де-юре, партії традиційно проводитимуть з'їзди і формувати загальнодержавний виборчий список кандидатів. Однак на цьому етапі схожість зі старою системою закінчується.

Що далі? Всіх своїх кандидатів партія відразу ж розбиває на 27 регіональних списків, оскільки Україна на парламентських виборах буде ділитися на 27 виборчих регіонів - переважно вони будуть збігатися з областями, але Київ і Дніпропетровська область ділитимуться на дві частини.

У кожному окремо взятому регіоні партія буде виставляти свій регіональний виборчий список, і саме за нього будуть голосувати виборці. Кандидати в регіональному списку одночасно змагатимуться і з іншими партіями, і зі своїми колегами в списку. Адже буде голосування і за партійний список, і за конкретну людину з нього.

Виборчий бюлетень буде однаковим на всій Україні і не буде залежати від кількості партій або кандидатів. Там буде всього дві порожні графи: одна - номер партії, друга - номер кандидата від цієї партії. Справа в тому, що кожна партія в цілому по Україні та кожен кандидат в регіональному списку матиме свій номер. У кабінці для голосування буде інформація і про номер партії, і по кандидатам.

Вписувати цифру будуть за трафаретом, як індекс на поштовому конверті, щоб всі цифри були однаковими, і по ним не виникало суперечок.

Перше, що зробить Центральна виборча комісія (ЦВК) - рахуватиме, яка партія подолала 5% виборчий бар'єр в загальнонаціональному окрузі, додавши всі голоси за партії в регіонах. Далі рахується виборча квота - ціна одного мандата в перерахунку на голоси виборців. Для цього загальна кількість голосів, віддана за прохідні партії, ділиться на 450 депутатів. При середній явці, аналогічній минулим парламентським виборам, ціна мандату може становити близько 25 тисяч голосів. Маючи цю цифру, ЦВК визначить, хто став депутатами в регіональних списках.

Далі будуть брати загальну кількість поданих за партію в окремо взятому регіоні голосів і ділити на ціну голосу. Наприклад, якщо партія набрала в регіоні сто тисяч голосів, то отримає чотири мандати в цьому регіоні. Лідери партій, як і рядові кандидати включаються в якийсь регіональний список і змагаються за голоси виборців.

Однак вони все ж будуть мати певні преференції. Справа в тому, що при розподілі мандатів в регіонах і розподілі поданих за партії голосів на ціну мандата будуть виникати невеликі залишки. Якщо 105 тис. голосів розділити на 25 тисяч ціни мандата, то виникне «зайвих» 5 тисяч голосів. Ці залишки будуть ділити і партії отримають так звані компенсаційні мандати. Такі мандати отримають лідери загальнодержавного виборчого списку. Таким чином «обличчя» партії, яке працювало на виборах по всій країні, але не знайшло належної підтримки в своєму регіоні, все-таки зможе потрапити в парламент завдяки компенсаційному мандату.

Утім, серед експертів є певний скепсис щодо того, що дане виборче законодавство буде працювати ефективно. «Варто відразу ж позбутися ілюзій. «Гречка» нікуди не дінеться. Можливо, вона буде впливати на вибори в меншій мірі, але все одно за голоси виборців будуть конкурувати багаті і бідні однопартійці. Багаті матимуть більше реклами, «засівати виборців гречкою», а значить, будуть кращі умови для перемоги над біднішими соратниками. Втім, «покупка голосів» - це не так про виборчу систему, як про безкарність за порушення закону», - зазначає політичний експерт Михайло Бассараб.

Потирають руки політтехнологи, які не під запис вельми позитивно оцінюють новий виборчий кодекс з точки зору заробітку. «Якщо раніше половина кандидатів заходила за партійним списком і відверто «забивала» на кампанію, то тепер всім доведеться брати участь у виборчому процесі. Інакше є ризик «пролетіти». І якщо «товстосуми» зараз просто купують місця в прохідній частині списку для себе особисто, або для своїх протеже, то тепер їм знадобляться команди в регіонах, де вони будуть висуватися. А значить, їм доведеться платити технологам», - радісно розповів кореспонденту Lenta.UA один відомий виборчих справ майстер.

Утім, до 2023 року може ще багато чого статися - наприклад, пройти позачергові парламентські вибори - і в такому випадку кампанія проходитиме за старою системою. Або ж закон виявиться невигідним влади - і його «підрихтують» таким чином, що всі нинішні розкладки і прогнози підуть прахом...

Наталія Ромашова

Читайте також: Рада провалила другу спробу відправити главу МЗС на спокій

Читайте також: Парламент проголосував за відкриті списки на виборах