На Полтавщині увічнили пам'ять земляка – першого глави МЗС УНР

Майбутній дипломат походив із козацького старшинського роду, спорідненого з Полуботками та Скоропадськими. Закінчивши з медаллю Першу київську гімназію, 1908-го юнак вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету, але згодом перейшов на історико-філологічний факультет. 1915-го був залишений при університеті для підготовки до професорського звання, брав активну участь у діяльності українського земляцтва, у 1917-му увійшов до ЦК Української партії соціалістів-федералістів.

Після Лютневої революції Шульгін повернувся до Києва, став членом Центральної Ради, а у липні 1917-го — Малої ради. Того ж року Шульгін став першим главою зовнішньополітичного відомства незалежної України, у січні-лютому 1918-го входив до складу української делегації на переговорах у Брест-Литовську. У період його керівництва зовнішньою політикою УНР була визнана де-юре Центральними державами та де-факто країнами Антанти.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

За гетьмана Скоропадського дипломат був посланцем України в Болгарії, 1919-го входив до складу делегації УНР та ЗУНР на Паризькій мирній конференції. 1920 року Шульгін очолив українську делегацію на першій асамблеї Ліги Націй у Женеві. У роки еміграції тричі очолював МЗС України у вигнанні, а у 1939-1940 рр. обіймав посаду голови уряду УНР.

У 1923-1927 рр. Олександр Якович був професором Українського вільного університету та Українського вищого педагогічного інституту у Празі, викладав загальну історію та філософію історії. 1927 року виступив одним зі співзасновників Української бібліотеки ім. Симона Петлюри.

З 1920-х років Шульгін неодноразово намагався привернути увагу Європи до проблеми голоду в Україні, брав активну участь у житті української еміграції у Парижі. Під час німецької окупації був ненадовго заарештований, після війни віддався науковій роботі, заснував Українське академічне товариство у Парижі, у 1952-1960 рр. був віцепрезидентом Міжнародної Вільної академії у Парижі.

У 1948-1952 рр. Шульгін представляв українців у Міжнародній організації біженців (ІРО), пізніше співпрацював із департаментом захисту біженців при Міністерстві закордонних справ Франції.

У Києві, на будівлі, де у 1917-1918 рр. розташовувався генеральний секретаріат міжнаціональних справ, було відкрито меморіальну дошку з портретом Шульгіна. Декілька днів тому у День дипломата це сталося і на його малій батьківщині — на фасаді школи у селі Андріївка Хорольського району урочисто відкрили пам'ятну дошку першому голові МЗС УНР. Меценатом виступив голова правління Всеукраїнської організації «Українська ініціатива» Юрій Косенко.

Раніше ми повідомляли, що на Донбасі увічнили пам'ять земляка – голови МВС УНР.

У Польщі відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР у вигнанні.

На ілюстрації: меморіальна дошка Олександру Шульгіну. Фото: Історична Правда