Моді вмикається, Байден прощається: які геополітичні ігри відбуваються навколо України

Індія вважає передчасним проведення другого «Саміту миру» по Україні, проте продовжуватиме контакти з обома сторонами конфлікту, а також світовою політелітою у пошуках сценарію врегулювання. Про це заявив 24 вересня перший заступник глави МЗС Індії Вікрам Місрі, коментуючи зустріч, що відбулася в Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН, Володимира Зеленського з прем'єром країни Нарендрою Моді.

«Я думаю, що зараз ми не на тій стадії, коли другий саміт мирного врегулювання можна обговорювати в деталях. До цього ще потрібно зробити багато роботи, тому про це не було особливих дискусій», - вельми стримано оцінив підсумки останньої зустрічі Нарендри Моді та Володимира Зеленського високопоставлений індійський дипломат.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

З окремою заявою за підсумками зустрічі Зеленського та Моді виступило індійське МЗС. «Прем'єр-міністр підтвердив чіткий, послідовний та конструктивний підхід на користь вирішення конфлікту шляхом дипломатії та діалогу, а також взаємодії між усіма зацікавленими сторонами. Лідери двох країн домовилися підтримувати тісний контакт», - наголошується у повідомленні дипломатичного відомства.

Інтерес до нової, вже третьої за останні місяці зустрічі лідерів України та Індії в Нью-Йорку підігріли витоки, що з'явилися після їх спілкування в Києві, про те, що нинішній господар Банкової нібито зробив Нарендрі Моді пропозицію певної дипломатичної угоди. Її зміст, посилаючись на свої джерела в уряді Індії, нещодавно розкрила газета Hindustan Times. За інформацією видання, Зе запропонував провести наступний «Саміт миру» в Індії, але з однією обов'язковою умовою: Нью-Делі має заднім числом погодитися підписати комюніке першого тематичного саміту у Швейцарії, який пройшов без участі путінської Росії. Нагадаємо, що Індія була представлена на конференції у Бюргенштоку, проте приєднуватися до її підсумкового документу не стала. Поки автограф Індії під документом не з'явився, при тому, що Нью-Делі останніми днями помітно активізувався на цьому напрямі.

«Сьогодні ми одна з небагатьох країн, яка може говорити з обома країнами в цей дуже важкий час і подивитися, що ми можемо зробити, щоб упоратися з конфліктом, який триває так довго», - заявив невдовзі в інтерв'ю телеканалу Times Now глава МЗС Індії Субраманіям Джайшанкар.

При цьому, як повідомили у Держдепартаменті США, російсько-українська війна стала одним із питань, яке обговорювалося днями в Нью-Делі восьмого раунду американсько-індійського діалогу у форматі «2+2». Зазначимо, що тема врегулювання та можлива роль у ньому Індії обговорювалися і під час зустрічі радника індійського прем'єра Аджита Довала з Путіним, яка відбулася незадовго до цього в російському Санкт-Петербурзі. Як повідомив за її підсумками путінський спікер Пєсков, Аджит Довал «розповів про основний зміст контактів Моді в Києві та про основу підходу Моді до врегулювання конфлікту».

Сам Путін нещодавно назвав Індію разом із Китаєм та Бразилією можливими посередниками у переговорах щодо України. «Я постійно у контакті з нашими колегами з цього питання. І я не маю сумніву в тому, що керівники цих країн, у нас з ними довірчі відносини, щиро прагнуть до того, щоб допомогти розібратися у всіх деталях цього складного процесу», - акцентував кремлівський диктатор. До речі, його – путінське ім'я – неодноразово звучало в залах і кулуарах Тижня високого рівня Генасамблеї ООН, що стартував офіційно у вівторок, 24 вересня.

Дещо здивувала заява президента Ірану Масуда Пезешкіана, який, перебуваючи в Нью-Йорку, раптово висловив готовність «сісти за стіл переговорів з європейцями та американцями, щоб вести діалог щодо врегулювання конфлікту на сході Європи». "Ми ніколи не схвалювали російську агресію проти української території", - заявив Пезешкіан. Загалом, якщо судити з виступів світових лідерів з трибуни ООН, що почалися 24 вересня, російсько-українська війна в очах більшості міцно пов'язана з глобальною безпекою і викликає все більшу тривогу. Тож спікери недвозначно натякали, що без вагань підтримали б якнайшвидше завершення розв'язаної Путіним війни.

Наприклад, генсек ООН Антоніу Гутерріш, який відкрив дискусії на Тижні високого рівня, зазначив, що «пробив час справедливого миру, заснованого на Статуті ООН, міжнародному праві та резолюціях ООН», оскільки «більше так продовжуватися не може». У цьому ключі виступив і президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва. «Ми бачимо, як в Україні розростається війна без будь-якої перспективи миру. Бразилія рішуче засудила вторгнення на українську територію. Вже ясно, що жодна із сторін не зможе досягти всіх своїх цілей військовими засобами. Тому створення умов для відновлення прямого діалогу між сторонами має вирішальне значення зараз», - сказав він.

Тим часом ключовим моментом першого дня Тижня високого рівня став останній у статусі президента США виступ із трибуни ООН Джо Байдена. На відміну від попередніх ораторів, голова Білого дому почав здалеку і згадав, як півстоліття тому вперше обрався сенатором США в 29-річному віці. Він зазначив, що за цей довгий період США та світ пережили чимало криз, які ставили міжнародне співтовариство на межу катастрофи. За словами глави Білого дому, який скоро йде з посади, на пост президента він прийшов з думкою покласти край епосі воєн і саме тому прийняв «складне, але вірне рішення» вивести американські війська з Афганістану.

Повернувшись із екскурсу у минуле в дні сьогодення, Джо Байден наголосив: «Ми захистили Статут ООН та забезпечили виживання України як вільної нації. Росія мала намір знищити Україну та послабити НАТО, однак ці цілі не були досягнуті. Нам усім належить зробити вибір. Чи продовжимо ми підтримувати Україну, щоб допомогти їй виграти цю війну та зберегти свободу, чи відступимо та дозволимо агресії відновитися, а нації – бути знищеною? Я знаю свою відповідь. Ми не можемо втомитись, ми не можемо відвести очі. І ми не послабимо підтримку України, поки вона не досягне справедливого та міцного миру відповідно до Статуту ООН».

Дуже цікавий момент. У момент, коли мешканець Овального кабінету промовляв свій спіч, камера кілька разів вихопила Володимира Зеленського, який сидів у залі і вкрай напружено вслухався в слова американського колеги, від якого, як він сам нещодавно заявив, багато в чому залежить завершення російсько-української війни.

«Дуже здається, що, йдучи з посади президента США Байден, нарешті, дозволить собі ухвалити рішення про використання американських ракет на повну міць у боротьбі в путінській Росією, що відразу ж зробить сміливішим канцлера ФРН Шольца та французів. А після свого відходу Байден дивитиметься як Трамп чи Харріс виплутуватимуться з цієї ситуації. Оскільки Кремлю потрібно буде почекати поки новий президент США, обраний у листопаді 2024 року, виробить свою стратегію щодо російсько-української війни і поки він візьме на себе політичну відповідальність за завдання ударів по території Росії», - зазначає політолог Віктор Небоженко.

«А в цей час американські ракети робитимуть свою справу на давній російській землі разом з німецькими і французькими ракетами, які теж з'являться. І світ знову уникне загрози ядерного конфлікту, бо новий президент США не ухвалював рішення про ракети. Залишилася тільки дрібниця - змусити президента Байдена, який йде, зважитися дати можливість ЗСУ показати американським ракетам свою ефективність. Після цього Байдену з почуттям виконаного обов'язку можна спокійно йти на пенсію і стежити за судомами путінської Росії», - підсумовує експерт.

Тим часом, як пише Washington Post, поки що немає жодних ознак того, що Білий дім змінить свою позицію щодо заборони на удари далекобійною зброєю. Як зазначило джерело видання в Пентагоні, ефект, який дасть дозвіл на удари по РФ, буде невеликим і не вартий ризиків ескалації, до яких воно може призвести. Крім того, судячи з публікації WP, американці вважають, що ракет ATACMS так мало, що дозвіл ударів по РФ вичерпає їхні запаси за кілька тижнів чи навіть днів.

Говорячи про небезпеку ескалації, газета пише, що офіційний Київ хоче бити західними далекобійними ракетами не лише з військових об'єктів на території РФ, а й з енергетичних об'єктів, включаючи нафтосховища. При цьому наголошується, що всередині адміністрації Байдена є розкол з приводу дозволу на удари. «Навіть після того, як міністр оборони США Ллойд Остін ясно дав зрозуміти, що категорично проти ослаблення правил завдання ударів ракетами ATACMS, державний секретар Ентоні Блінкен заявив, що відкритий до українських аргументів. За словами офіційних осіб, ця дискусія все ще триває», - підсумовує Washington Post.

Так чи інакше, туман навколо цієї теми має розвіятись після запланованої на 26 вересня зустрічі у форматі face to face Зеленського та Байдена. На полях ГА ООН нинішній господар Банкової, як повідомляла Lenta.UA, вже зустрівся з двопартійною делегацією Конгресу, якою розповів про ситуацію на фронті, потреби ЗСУ, а також про «план перемоги», який він незабаром презентує Джо Байдену та кандидатам у президенти США. – демократці Камалі Харріс та республіканцю Дональду Трампу. З останнім, щоправда, є чимало питань: досі незрозуміло, чи відбудеться ця зустріч.

Читайте також: Зеленський провів переговори з президентом В'єтнаму

Читайте також: Зеленський зустрівся з головою НАТО