Між Дональдом та Анджеєм: що показав візит Зеленського до Польщі

Володимир Зеленський побував із робочим візитом у Польщі, в якій цього ж дня офіційно стартувала президентська виборча кампанія. Нового лідера поляки, нагадаємо, обиратимуть уже 18 травня, а якщо знадобиться, то 1 червня буде проведено другий раунд голосування. До виборчих розкладів, втім, повернемося дещо пізніше. Поки що ж зупинимося на візиті чинного гаранта української Конституції до Варшави.

З огляду на те, що Польща – парламентсько-президентська республіка спочатку у Варшаві Володимир Зеленський зустрівся з тамтешнім прем'єр-міністром Дональдом Туском. На спільній з українським президентом прес-конференції пан Туск передусім виступив проти використання історичних питань у політичних іграх, наголосивши, що Київ та Варшава знаходять «спільну мову та методи спільних дій, коли йдеться про питання Волинської трагедії та інших чутливих, драматичних питаннях нашої історії».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Нагадаємо, що 10 січня той же Туск повідомив про те, що було ухвалено рішення про перші ексгумації польських жертв Волинської трагедії в Україні, не навівши при цьому жодних деталей. Анджей Дуда, у свою чергу після зустрічі із Зеленським виступив за те, щоб історичні протиріччя, зокрема події на Волині, вирішувалися спокійним та конструктивним способом: «Це не нова тема, про це ми спілкуємось із президентом (Зеленським – ред.) вже давно, і це спокійно та конструктивно. Не секрет, що це важка тема, яку треба спокійно вирішувати».

Сам же Володимир Зеленський заявив, що сподівається на швидке вирішення історичних суперечок із Польщею, оскільки обидві країни мають бути єдиними перед спільним ворогом в особі путінської Росії.

Саме після зустрічі з Зеленським, і Туск, і Дуда прокоментували питання європейської та євроатлантичної інтеграції України, повністю підтримавши прийняття нашої з вами країни до НАТО та ЄС. Більше того, польський президент заявив, що держави-члени Альянсу мають, не зволікаючи, вже зараз запросити Україну до цього військово-політичного клубу: «Після початку повномасштабного російського вторгнення я наполегливо вимагаю, щоб країни НАТО оформили Україні запрошення до членства. Це був би перший крок, пов'язаний із наданням реальних гарантій безпеки країнами Північноатлантичного Альянсу». Окремо пан Дуда підкреслив, що все більше керівників держав НАТО схиляється до необхідності надання запрошення для України.

Водночас кандидат у президенти Польщі з політтабору пана Дуди – Кароль Навроцький зазначив, що досі не бачить Україну в Євросоюзі та НАТО «до вирішення історичних протиріч». А ось мер Варшави та кандидат у президенти Польщі від партії Туска Рафал Тшасковський підтримав членство України в ЄС та НАТО.

Володимир Зеленський уже відреагував на позицію кандидата у Навроцького. «Якщо Україна не буде в ЄС і не буде в НАТО, якщо Україна не має гарантій безпеки, то пану Навроцькому треба вже починати тренуватися, бо може так статися, що йому доведеться разом зі своїми співвітчизниками брати в руки зброю, щоб захищати свою країну», - наголосив Зе під час спілкування з польськими журналістами. Наголосивши, що у разі поразки України ризик війни в Польщі буде вкрай високим, Зеленський підсумував: «Росія відразу після України опиниться на кордоні з Польщею, і тоді він (Навроцький – ред.) не матиме політичної боротьби, а боротиметься за своє життя».

До речі, за інформацією Bloomberg, для Росії однією з головних умов переговорів про припинення війни проти України є остаточна відмова Києва від вступу до НАТО. Зокрема, джерела агентства стверджують, що країна-агресор на можливих переговорах із Дональдом Трампом щодо припинення війни вимагатиме, щоб Україна проголосила нейтралітет та обмежила свою армію.

Повернемося, втім, до сусідів. Як ми вже зазначили вище, у Польщі якраз на день візиту Зеленського офіційно стартувала президентсько-виборча кампанія. Поборотися за пост глави держави вже виявили бажання близько десяти кандидатів, проте основна боротьба має розгорнутися між згаданими раніше кандидатами Рафалом Тшасковським та Каролем Навроцьким.

Згідно з свіжим опитуванням від компанії Opinia24, лідер гонки – кандидат від «Громадянської платформи» Рафал Тшасковський з рівнем підтримки 29,8%. На другому місці – голова Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, підтриманий «Правом і Справедливістю» (ПіС), який набирає 22,6%. На третьому місці йде лідер вкрай консервативної партії «Конфедерація» Славомир Менцен – 13,3%, а на четвертому – речник Сейму Шимон Головня з 7,2%. Замикає п'ятірку фаворитів виборчих перегонів-2025 віце-спікер Сенату Магдалена Беят від партії «Ліві» – рівень її електоральної підтримки становить зараз 3,9%.

Досить показово, що нинішнє рейтингове лідерство пана Тшасковського не принесло особливої радості «Громадянській платформі», оскільки порівняно з попереднім опитуванням, проведеним у грудні 2024 року тією ж компанією, його електоральні позиції буквально впали – з 38,6% підтримки. Підтримка Навроцького також знизилася, проте не так значно – лише на 0,7%.

Падіння рейтингу мера Варшави довелося коментувати напередодні Дональду Туску. За словами польського прем'єра, показники Рафала Тшасковського спочатку були «дуже багатообіцяючими», проте ніхто «не мав ілюзій, що це збережеться до кінця виборів». Загалом пан Туск висловив упевненість, що для визначення нового глави держави буде потрібен другий тур, до якого вийдуть Кароль Навроцький і Рафал Тшасковський. "Лідерство Рафала Тшасковського збережеться, але це аж ніяк не гарантовано, нам доведеться по-справжньому боротися", - підсумував польський прем'єр.

У цьому контексті слід нагадати про те, що чинний президент Польщі Анджей Дуда у 2015 та 2020 роках перемагав саме у другому турі та обидва рази – кандидатів від «Громадянської платформи». Причому, п'ять років тому пан Дуда здолав того ж Рафала Тшасковського. Втім, тоді мер Варшави йшов на другому місці у гонці, а не на першому, як зараз.

Незважаючи на те, що боротьба за ключі від президентського кабінету в Польщі тільки-но стартувала де-юре, топ-кандидати вже заявили про головні страви свого агітаційного меню. І тут однією із ключових тем стала Україна. Наприклад, Кароль Навроцький, як голова Інституту національної пам'яті, максимально напирає на історію. «Країна (Україна - ред.), яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тис. своїх сусідів (мається на увазі Волинська трагедія 1943 року – ред.) не може бути частиною міжнародних спілок», - наче мантру повторює Навроцький, цинічно граючи на історичних струнах без жодних нот.

Зважаючи на важливість цієї теми у польському суспільстві, «Громадянська платформа» також намагається не залишатися осторонь цього тематичного кейсу. Так, під завісу 2024-го між МЗС двох країн було досягнуто домовленості про початок 2025-го процесу з ексгумації тіл жертв Волинської трагедії. Цей момент, вочевидь, засмутив Кароля Навроцького, який назвав домовленості між міністрами закордонних справ Андрієм Сибігою та Радославом Сікорським «дипломатичним трюком». «Україна і раніше обіцяла щось подібне, але так нічого і не зробила!», - обурився ПіС-кандидат.

Тим часом Дональд Туск у соцмережі Х констатував таке: «Нарешті прорив. Прийнято рішення про перші ексгумації польських жертв». На переконання експертів, якщо реальні кроки в цьому напрямку будуть зроблені, то це цілком здатне призвести до перемоги Рафала Тшасковського, оскільки виб'є з рук Кароля Навроцького ключовий історичний козир.

До речі, на спільному із Зеленським брифінгу польський прем'єр Туск (а Варшава з 1 січня головує в Єврораді, перейнявши естафету в Угорщині) заявив таке: «Я не дозволю, щоб хтось використав історичні моменти як розмінну монету у питанні європейського майбутнього України. Це також є інтерес Польщі. Хто цього не розуміє – той чи дурень, чи зрадник».

Цілком очевидно, що ці слова Дональд Туск адресував саме Навроцькому, котрий справді намагається відверто-цинічно спекулювати, кидаючи в один котел сторінки історії та євроатлантичне майбутнє України, яка сьогодні фактично є донором безпеки Східної Європи, і насамперед Польщі.

Читайте також: Чотири країни виступають проти вступу України до НАТО

Читайте також: Стармер хоче, щоб Україна була сильною перед Трампом