Місяць наш. Півстоліття тому людина вперше ступила на природний супутник Землі

Політ Гагаріна у космос у квітні 1961 року не на жарт стурбував американців — країні загрожувало технологічне відставання у сфері освоєння космосу. Уже у травні президент Кеннеді змалював у Конгресі контури програми «Аполлон», метою якої повинна була стати висадка людини на Місяці до кінця десятиліття.

Про те, що не все йшло гладко, свідчить порядковий номер «Аполлона», який здійснив успішну місію по висадці людини на Місяць. Було багато роботи і багато розчарувань, досить сказати, що 27 січня 1967 року під час підготовки до пілотованого польоту на борту корабля в результаті пожежі загинули всі три астронавти.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Першим пілотованим космічним кораблем, запущеним у рамках програми, став «Аполлон-7», що стартував 11 жовтня 1968 року. Під час 11-денного польоту пройшли випробування командного модуля і інших систем.

Водночас в СРСР «обкатували» двомісний «Союз 7К-Л1», який готували до пілотованого обльоту Місяця. Загроза знову опинитися другими підстьобнула американців і 21 грудня 1968 року «Аполлон-8» здійснив перший в історії людства пілотований обліт Місяця.

На початку березня 1969-го «Аполлон-9» імітував на земній орбіті політ на Місяць у повній конфігурації (командний і місячний модулі), але керівництво НАСА вирішило провести ще один випробувальний політ.

Тим часом на засіданні спеціальної комісії було вирішено, що астронавти розгорнуть на Місяці тільки прапор США, а невеликі прапорці 135 країн-членів ООН знаходитимуться у місячному модулі і повернуться на Землю. Крім того, на Місяці повинні були залишитися кремнієвий диск із заявами президентів США Ейзенхауера, Кеннеді, Джонсона і Ніксона і посланнями лідерів 73 держав, включаючи королеву Єлизавету II, Індіру Ганді і Павла VI.

На екіпаж була покладена розробка дизайну емблеми місії — спочатку нею став орел з оливковою гілкою, який сідає на поверхню Місяця і написом «Аполлон-11» по колу.

Щоправда, у штаб-квартирі НАСА визнали, що кігті орла виглядають занадто загрозливо і оливкову гілку перемістили з дзьоба в лапи. Назва місячного модуля була відповідною  — Eagle, інший варіант складно було уявити.

Ім'я ж командного модуля вибирали до останнього і зупинилися на «Колумбії» — так називають статую на куполі Капітолію у Вашингтоні, водночас це і гігантська гармата з роману Жюля Верна «З гармати на Місяць».

За три дні до старту «Аполлона-11» СРСР в останній раз спробував перехопити ініціативу, запустивши автоматичну станцію «Луна-15», щоб, як вважають, доставити на Землю проби місячного ґрунту до повернення «Аполлона-11». Апарат вийшов на місячну орбіту, але розбився при посадці буквально за кілька годин до зльоту «Аполлона».

За день до старту 15 липня астронавти були запрошені на обід з президентом Річардом Ніксоном, який у НАСА скасували через небезпеку підхопити вірус. До вечора того ж дня пів мільйона людей прибули на мис Канаверал — всі номери в готелях і мотелях у ста кілометрах від місця старту були заброньовані задовго до години Х. Власники закупили розкладачки і лежаки, щоб здавати їх тим, хто зневірився знайти номер — благо у таку погоду можна ночувати на вулиці. Цим, до речі скористалися тисячі людей, що розмістилися прямо на пляжах.

Зрозуміло, VIP-гостей це не стосувалося. Посол СРСР у США Анатолій Добринін отримав запрошення на старт «Аполлона-11», прийняв його і... за три дні до запуску відмовився від відвідин мису Канаверал, пославшись на те, що його не буде в країні. Втім, його з успіхом замінила радянська військово-морська ескадра, яка, за випадковим збігом, вийшла на точку на південь від Маямі, звідки було добре видно запуск корабля.

У Космічному центрі імені Кеннеді за стартом 16 липня 1969 року спостерігали 5000 почесних гостей, серед них екс-президент і чинний віце-президент США, крім того, йшла пряма телетрансляція в 33 країнах світу. В СРСР обмежилися коротким сюжетом у програмі «Час» і опублікованому в «Известиях» заявою Ніксона, мовляв, астронавти залишать на Місяці пам'ятні медалі на честь Юрія Гагаріна і Володимира Комарова.

Увечері 20 липня місячний модуль здійснив посадку у Морі Спокою, а близько третьої години ночі 21-го командир корабля Ніл Армстронг спустився на поверхню Місяця.

Через 15 хвилин з кабіни вибрався і Базз Олдрін, якого Армстронг сфотографував. Астронавти пострибали на місці (командир розповідав, що один раз ледь не впав, ледь не завалившись назад) і встановили прапор США. Потім відбувся сеанс зв'язку з президентом Ніксоном, після чого астронавти зробили кілька знімків і взяли зразки місячного ґрунту.

У ці ж години стали надходити вітальні телеграми від зарубіжних лідерів, серед яких був і формальний прем'єр-міністр СРСР Олексій Косигін. Лише чотири країни зберегли від своїх громадян в таємниці політ «Аполлона-11» — Китай, Північна Корея, Північний В'єтнам і Албанія.

В ході повернення на Землю астронавти провели телетрансляцію, показавши глядачам і Землю, і Місяць з космосу, продукти, які вживають в їжу на борту, а Майкл Коллінз продемонстрував дітям, як поводиться вода в невагомості.

Після приводнення екіпаж підібрав авіаносець «Хорнет» — це транслювалася по радянському телебаченню в прямому ефірі, а значна частина випуску була присвячена завершенню польоту «Аполлона-11».

На першій прес-конференцію після польоту Армстронг заявив, що астронавти зіткнулися з проблемою 5-річного хлопчика у кондитерському магазині — навколо занадто багато цікавого.

Після цього була поїздка по найбільших містах США (в урочистостях у Нью-Йорку взяли участь 4 млн осіб, а у Чикаго — 3,5 млн) і тріумфальне світове турне — астронавти відвідали 22 країни і зустрілися з 20-ю главами держав.

Не минуло й кількох років, як виникла теорія місячної змови, згідно з якою американці ніколи не висаджувалися на Місяці і все це — не більше, ніж фальсифікація НАСА. Теорія вкрай вразлива, враховуючи, що до Місяця в рамках програми «Аполлон» було скоєно шість експедицій і Радянський Союз, що ревниво ставився до американських успіхів, ніколи не ставив під сумнів реальність висадки астронавтів.

І, все ж таки, через 30 років після місії «Аполлона-11», 6% американців сумнівалися у тому, що співвітчизники побували на Місяці. Мають право…

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: Базз Олдрін вітає американський прапор