Місцеві вибори-2020: чому українці неохоче змінюють адресу виборця

Більше 30.000 українців змінили свої «виборчі адреси» до місцевих виборів 2020 року станом на ранок 7 вересня - такі дані наводить Державний реєстр виборців за період з липня по вересень. Для порівняння, перед достроковими парламентськими виборами в липні 2019 року змінили місце свого голосування 280 тисяч 922 українця, таку статистику приводила Центральна виборча комісія. 

Таке різке, майже десятикратне, зменшення охочих голосувати на новому місці відбувається на тлі спрощення всіх необхідних для цього процедур. Більше того, українцям вперше дозволили змінювати місце голосування саме для місцевих виборів: у липні цього року Верховна Рада змінила відповідні норми у Виборчому кодексі. 

Втім, українці ще мають трохи часу для того, щоб змінити «виборчу адресу» - до 10 вересня включно. Самі ж місцеві вибори в містах та селах України відбудуться одночасно - 25 жовтня. 

Зміна «виборчої адреси»: як це правильно зробити

Раніше українці, які хотіли віддати свій голос не за місцем реєстрації, міняли місце голосування тільки на одні вибори. І на кожне наступне голосування були змушені проходити цю процедуру заново, а то і змінювати свою виборчу дільницю через суд. 

Зараз закон дозволяє змінити «виборчу адресу»: тобто перенести місце свого голосування на всі наступні вибори, поки не виникне необхідність змінити місце голосування знову. Однак таку можливість припиняють на період від реєстрації кандидатів і до завершення голосування, щоб люди не міняли «виборчу адресу» масово в інтересах певного кандидата і не їхали голосувати з дому в інше місце як «виборчі туристи». 

Для зміни «виборчої адреси» є дві процедури:

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

• Онлайн.d/strong> Вона значно швидше і простіше за наявності у виборця «цифрового підпису». Якщо його немає - його можна оформити, не виходячи з дому, через сервіс «Приват24». Якщо це неможливо, то доведеться зібрати пакет документів і принести його до одного з українських центрів сертифікації.

Потім на сайті Державного реєстру виборців треба знайти «Особистий кабінет» (правий верхній кут), а в ньому вибрати «Заяви і запити», а вже в них - «Звернення про зміну виборчої адреси». 

Сайт запропонує заповнити анкету, яку треба буде завізувати цифровим підписом. 

На електронну пошту, вказану в анкеті, щонайменше через добу прийде лист-підтвердження про те, що ваш «виборча адреса» змінився. Або ж можна час від часу заходити на сайт Держреєстру виборців і дивитися на зміну «виборчої адреси» в «Особистому кабінеті».

• У місцевому відділенні реєстру виборців. Потрібно прийти до такого відділення (найчастіше воно розташоване в райдержадміністрації або у неї) з паспортом, написати заяву про зміну «виборчої адреси» і додати до неї копію документа, що підтверджує реальне місце проживання (не за місцем реєстрації). Таким чином можуть знайти для себе постійне місце голосування і ті громадяни України, які ніде не зареєстровані, пояснюють в Держреєстрі виборців.

Українці недооцінюють значення місцевих виборів - експерти

В Україні - близько півтора мільйона вимушених переселенців (внутрішньо переміщених осіб), виїхали з окупованої російськими гібридними силами частини Донбасу або з анексованого Росією українського Криму, таку статистику наводить Мінсоцполітики . Крім того, мільйони українських громадян продовжують жити в окупації. 

І ще мільйони є так званими «внутрішніми мігрантами»: українці, зареєстровані в невеликих містах і селах, перебираються в пошуках роботи до Києва, Дніпро, Харків, Львів, Одесу та інші великі міста. 

Усі ці категорії громадян мають право голосувати не за місцем реєстрації, в тому числі і на місцевих виборах, які передбачають зміни до Виборчого кодексу. Однак поки своїм правом змінити «виборчу адресу» скористалося навіть менше однієї сотої від всіх цих категорій, свідчать дані Державного реєстру виборців.

Українці традиційно голосують на місцевих виборах менш охоче, ніж на президентських або парламентських, констатує головний редактор інформаційних ресурсів руху «Чесно» Ірина Федорів. У коментарі Радіо Свобода вона уточнює, що мала активність українців щодо зміни «виборчої адреси» викликана саме тим, що вони значно менше цікавляться місцевими виборами, ніж загальнонаціональними. 

«Ми можемо подивитися на явку на президентських виборах (явка - понад 60%), на парламентських (близько 50%) і на місцевих (близько 46%). Отже, традиційно явка на місцевих виборах менше. Вона показує значно меншу мобілізацію населення, ніж на загальнонаціональних виборах. А коли менше людей йдуть голосувати за місцем реєстрації, то ще меншою буде частка тих, хто готовий змінити місце голосування. Українці не розуміють, що саме цей, місцевий рівень виборів є важливим. Адже саме голосуючи на місцевих виборах, українці вирішують долю своїх садів, шкіл, доріг і того, яка у них буде медицина. Це - не геополітика, національна безпека і оборона, які безумовно важливі. Але саме на місцевому рівні вирішуються майже всі щоденні питання, проте людям важко це донести», - каже представник руху «Чесно». 

Крім того, вона не виключає, що українці не надто прагнуть голосувати не за місцем реєстрації ще й через пандемію Covid-19 - тобто фактор, якого не було на всіх попередніх виборчих кампаніях. 

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель теж вважає, що менша увага українців є головною причиною нинішньої тенденції зміни «виборчої адреси». На його думку, максимальна мобілізація на президентських виборах і мінімальна на місцевих стали такою собі національною особливістю українців через низку спотворень в українській політиці. 

«Якщо ми подивимося на активність виборців в світі в цілому, то інтерес до місцевої виборчих перегонах є найбільшим: громадяни більшості країн розуміють, що таким чином вони дбають про свої муніципальні питання про дитсадки, дороги, водопроводи. А в Україні все з точністю до навпаки: місцеві вибори багато ігнорують. Ми спостерігаємо це і щодо явки, і за активністю в питаннях зміни «виборчої адреси», - констатує експерт. - Але в Україні є ще одне: провал інформаційної кампанії про те, що тепер можна змінити «виборчу адресу» на постійній основі. Повинна була бути державна просвітницька програма, телевізійні ролики соціальної реклами тощо. Саме тому ми бачимо, що вкрай мало виборців скористалися правом змінити «виборчу адресу». 

Глава КВУ пояснює: депутати і кандидати в президенти, даючи нереалістичні обіцянки, «засіваючи гречкою» округи і відкриваючи об'єкти місцевої інфраструктури, створюють у українців хибне враження, що за місцеві справи відповідальні саме вони. Тому, власне, місцевими виборами українці цікавляться мало, а свої вимоги за рішенням локальних проблем передають центральній владі, яка не повинна ними займатися, додає він. 

І Олексій Кошель, і інші експерти кажуть про парадоксальну ситуацію: під час децентралізації, коли ростуть і частка місцевих бюджетів і вплив місцевої влади на ситуацію в країні, українці мало цікавляться тим, хто буде на це впливати і розпоряджатися цими коштами платників податків на місцях. 

Право змінити «виборчу адресу»: позитив чи нові проблеми?

Олексій Кошель каже про два ефекти від змін у Виборчому кодексі: про позитивний і негативний. 

«Це прогрес: адже є трудові внутрішні мігранти і вимушені переселенці, які відтепер можуть голосувати і брати участь в житті місцевих громад. Але є й інша сторона. Тепер житель великого міста, наприклад, Києва, може поїхати і обирати владу в туристичному селищі Поляниця в Карпатах або в Затоці поблизу Одеси. Коли місцева влада може вибирати люди, які живуть в іншому місці, - це суперечить самій природі місцевого самоврядування», - попереджає Олексій Кошель.

Вихід він бачить у реформуванні «реєстрації місця проживання», яка в Україні, на його думку, стала рудиментом скасованої радянської «прописки». Експерт пропонує підхід, який діє в Німеччині і в інших країнах Європи: максимально швидка і спрощена процедура реєстрації за місцем реального проживання і голосування на місцевих виборах там, де людина проживає. 

Зі свого боку, виконавчий директор громадського холдингу «Група впливу» Тетяна Дурнєва в ефірі Радіо Свобода уточнює: запобіжником від частини махінацій на виборах є те, що українці відтепер змінюють «виборчу адресу» не на один раз, а на постійній основі. І протягом року вони не зможуть вибрати іншу «виборчу адресу» або повернутися на попередню. 

«Зараз ми говоримо про постійну «виборчу адресу». Дійсно, цією процедурою може скористатися будь-який виборець, якщо він проживає не за місцем реєстрації. Ключове слово тут «проживає». Якщо говорити про всенародні вибори - неважливо, на якій виборчій дільниці голосувала людина. Тепер, коли мова йде про зміну «виборчої адреси», важлива реальна приналежність до територіальної громади. Тобто якщо я надумаю, що 25 жовтня я буду в Харкові і проголосую там, а насправді я живу в Києві, - це не та процедура. Так, в даний час скасовано необхідність надавати документ, який підтверджує місце проживання (у разі зміни «виборчої адреси» онлайн). Однак в заяві, підтвердженій цифровим підписом виборця, вказується його реальна адреса проживання. І це не може бути адреса будинку культури або приміщення магазину. Людина дійсно повинна проживати за цією адресою. При будь-яких сумнівах або ризику зловживань це можна буде перевірити», - запевняє експерт.

При цьому Тетяна Дурнєва і інші експерти визнають, що минула версія Виборчого кодексу дуже обмежувала можливості вимушених переселенців голосувати на українських виборах: не кожен з них міг надати один з документів, які передбачав закон для підтвердження місця проживання. Крім того, в дуже складній ситуації опинялися люди, які поки не мають реєстрації. 

Відтепер вони можуть скористатися своїм виборчим правом, як і інші громадяни України, свідчить порядок зміни «виборчої адреси».

Фото: Радіо Свобода