Мистецтво можливого: хто, як і чому ситуативно підіграє Україні

З початку повномасштабного вторгнення РФ офіційний Київ отримав із Сербії через посередників озброєнь на €800 млн. Хоча президент Сербії Олександр Вучич і раніше визнавав, що сербська зброя може потрапляти в Україну через треті країни, про обсяг таких поставок вперше стало відомо недавно з публікації Financial Times.

«Так, ми експортуємо нашу зброю. Ми не можемо експортувати до України чи Росії, але у нас багато контрактів з американцями, іспанцями, чехами та іншими. Що вони з цим роблять зрештою – їхня справа», - заявив Вучич FT. Тим самим, як наголошує видання, він припустив, що сербські озброєння можуть поставлятися нашій з вами країні. За словами сербського лідера, навіть якби він і знав напевно, кому, зрештою, потрапляє сербська зброя, «це її не стосується».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Пан Вучич підтвердив оцінки Financial Times, що з початку повномасштабного вторгнення Кремля в Україну Київ отримав із Сербії через посередників озброєнь приблизно на €800 млн. Більше того, він заявив, що перед Сербією сьогодні відкрилися «золоті можливості, оскільки її зброя дешевша за західну» і сербський експорт озброєнь може навіть ще зрости.

Тут слід зазначити, що інформація про постачання сербської зброї воюючій Україні до провідних світових медіа з'являлася й раніше. Так, минулого року Reuters оприлюднило секретний документ Пентагону під назвою «Європа: відповідь на конфлікт Росії та України». З оприлюднених записів випливало, що Белград, хоч і відмовився публічно навчати воїнів ЗСУ, погодився постачати Україні зброю або «вже її поставив».

Оприлюднення документа викликало тоді переполох у Сербії. Мілош Вучевич, який очолював Міноборони країни, який, до речі, нещодавно став сербським прем'єром, запевнив, що «Сербія не продавала і не продаватиме зброю ні українській, ні російській стороні». «Хтось, очевидно, хоче дестабілізувати нашу країну і залучити її до конфлікту, в якому ми не братимемо участі!», - заявив він, не виключивши при цьому, що «якась зброя якимось чарівним шляхом все ж таки виявилася в зоні конфлікту».

Досить показово, що позицію адвокатів сербської влади тоді зайняли і вітчизняна влада, і топ-союзники України в особі Сполучених Штатів. Зокрема, посольство США у Белграді констатувало таке: «За нашою інформацією, Сербія не продає зброю Україні». У цьому ключі висловилося і посольство України в Белграді.

При цьому і тоді, і зараз на болотах від цієї ситуації не просто горить - палає самим синім полум'ям. «Ця сенсаційна інформація (Financial Times – ред.) потребує ретельної перевірки. Якщо серби знали, що навіть через треті країни зброя йде на Київ, це не може розцінюватися як дружній крок», - заявив у понеділок, 24 червня, перший заступник голови комітету Ради федерації РФ у міжнародних справах Володимир Джабаров.

Саме після введення путінських «визволителів» у нашу з вами країну в лютому 2022-го Белград неодноразово заявляв про підтримку територіальної цілісності України і навіть голосував в ООН за кілька резолюцій з «засудженням агресії Росії проти України». Проте до антиросійських санкцій досі Сербія так і не приєдналася. І хоча Захід періодично «мокає» за таку позицію Белград, до будь-яких каральних заходів щодо Сербії це не призводить, що апріорі наштовхує на риторичні висновки.

Тим часом нещодавній візит Путіна до КНДР викликав справжній геополітичний землетрус. Роль детонатора тут зіграв договір між Москвою та Пхеньяном «про всеосяжну стратегічну співпрацю». Документ, зокрема, включає пункт про надання військової допомоги у разі нападу на одну із сторін, готовність спільно протистояти «одностороннім примусовим заходам екстериторіального характеру», а також закріпив серед галузей двосторонньої співпраці науку та технології, космос, мирне використання ядерної енергії та штучний інтелект.

Усе це разом узяте викликало у союзників України підозри у тому, що країна-агресор допоможе Північній Кореї у вдосконаленні ядерної зброї. Однак ще більший резонанс викликала заява Путіна про те, що він не відкидає відправлення до КНДР російської високоточної зброї. На цей сигнал кремлівського диктатора вкрай жорстко відреагували у Вашингтоні та Токіо. Тим часом найбільш жорстка реакція була з Сеула, де заявили, що можуть переглянути свою позицію щодо постачання зброї Україні.

Нагадаємо, раніше Сеул надавав нашій з вами країні лише гуманітарну допомогу та нелетальні види озброєнь, наприклад, обладнання для розмінування, посилаючись на законодавчу заборону на постачання до зони військових дій летальної зброї. Нині ж у Південній Кореї прямо припустили, що Київ може отримати й летальну зброю.

«Якщо це відбуватиметься, то тоді і ми теж ухвалюватимемо відповідні рішення, які навряд чи сподобаються сьогоднішньому керівництву Південної Кореї», - відреагував на ці заяви Путін. Втім, судячи з того, що недавно в Сеулі знову нагадали, що Південна Корея не буде пов'язана жодними зобов'язаннями щодо своєї допомоги Україні, якщо Росія надасть Північній Кореї високоточну зброю, кремлівські заклинання виявилися неодруженими пострілами.

«Зброя Північної Кореї допомагає Росії сяк-так підтримувати війну, але зброя Південної Кореї може змінити весь ландшафт конфлікту. Здатність Південної Кореї виробляти зброю не може зрівнятися зі здатністю Північної Кореї», - наголосив в ефірі радіостанції Voice of America старший науковий співробітник Корейського інституту національного об'єднання Чо Хан Бом.

У цьому контексті зазначимо, що станом зараз Південна Корея посідає дев'яте місце у світі з експорту зброї. При цьому якщо американські та більшість європейських виробників переключилися на стратегічні озброєння, високоточні боєприпаси та інші передові оборонні технології, то Сеул сфокусувався на традиційніших речах на кшталт самохідних гармат, бронемашин і танків.

Результат – в наявності. Лише за останні два роки вже дев'ять країн світу купили у провідного корейського оборонного підрядника Hanwha Aerospace Co самохідні гаубиці K9, які збираються приблизно за 180 днів, у два-три рази швидше за аналогічне озброєння у конкурентів і коштують близько $3,5 млн, що мінімум на третину дешевше, ніж загалом на ринку.

Крім зазначених гаубиць Південна Корея є виробником реактивних систем залпового вогню, які за своїми характеристиками подібні до HIMАRS. Плюс до цього Сеул є великим виробником систем ППО, балістичних ракет малої дальності, протитанкового озброєння, легких бойових реактивних літаків тощо.

Тобто Сеулу, як бачимо, є, що дати Україні і в цьому контексті, переконаний відомий блогер та інвестиційний банкір Сергій Фурса, всілякі поразницькі настрої в соцмережах є, м'яко кажучи, недоречними.

«Багато зараз кажуть, мовляв, ми програємо цю війну. Думка, яка чудово лягає в мозок втомленим українцям, які іноді, здається, навіть радіють цій колективній депресії. Під час літньої спеки зараз плавить не лише асфальт, а й мізки. Мізки, в які будь-що хоче залізти Росія. Посіявши зневіру та розпач. Але що для Росії було б перемогою? Можливо, ми забули, що Росія хотіла взяти під контроль усю Україну, знищити суверенітет та незалежність України та поставити правити у Києві своїх відступників? Це була б перемога Росії. Відновлення імперії малими зусиллями, швидкою спецоперацією за 2-3 тижні. Не великою війною, а швидким стрибком, пробач Господи, мангуста. Чи змогла Росія це зробити? Ні. Чи наближається Росія до цієї мети? Ні. І навіть українці, які часто перебувають у депресії, не вірять у це. Інакше вартість нерухомості у Києві була б зараз зовсім іншою», - наголосив Сергій Фурса.

«Сьогодні Росія, напружуючи всю свою імперську міць, може відкусити якусь територію. Але в Росії і так велика територія. Додаткові кілька сотень квадратних кілометрів будуть на ній непомітні від слова зовсім, і точно не можуть бути перемогою. Яка ж перемога? Який успіх? Росія здатна завдавати нам болю. І може отримувати від цього якесь садистське задоволення. Намагаючись таким чином перекрити для себе біль і розчарування від того, що мета, яку вони заявили і яку витратили так багато ресурсів, недосяжна. Ціна, яку заплатила і платитиме Росія ще багато років, велика. І вони це знають. Хоч і намагаються продати зовсім інше. Поводячи себе при цьому, як малолітній хуліган, на якого вдома чекає п'яний батько, який може побити просто так, принизити, а може й зробити щось ще гірше, і який приходить до школи і забирає бутерброди у першокласників. Чи може Росія перемогти? Тільки якщо ми подаруємо Росії цю перемогу. А сама Росія перемогти не здатна», - підсумовує експерт.

Читайте також: Росія та Білорусь потрапили до списку країн-спонсорів торгівлі людьми

Читайте також: ЄР схвалила угоду про гарантії безпеки з Україною