Мир як міф: чого слід очікувати після переговорного марафону в Ер-Ріяді

Насамперед, зазначимо, що широко розтиражована інформація американського телеканалу CBS про те, що за підсумками 12-годинних переговорів у Саудівській Аравії Вашингтон та Москва погодили текст підсумкової заяви, яка має бути оприлюднена у вівторок о 10 годині ранку Києвом, була дезавуйована. Як пояснив перший заступник голови комітету Ради федерації з оборони та безпеки РФ Володимир Чижов, підсумкова заява не була ухвалена через заперечення Києва. «Вони сиділи 12 годин і начебто погодили спільну заяву, яка, однак, не була прийнята через позицію України, це теж дуже характерно і симптоматично», - зазначив Чижов, чим, як зазначив співрозмовник Lenta.UA з вітчизняного МЗС, фактично підтвердив, що неписане правило «Нічого про Україну без України» таки діє. 

Проте загалом на Михайлівській площі не схильні до ейфорії за фактом серії зустрічей в Ер-Ріяді. «Ми чудово розуміємо, що Путін насправді не хоче жодного миру і лише імітує бажання. Однак через цілу низку об'єктивних і суб'єктивних причин говорити про це вголос, наводячи відповідні аргументи, ми не можемо», - констатував співрозмовник.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як відомо, одночасно з делегацією з країни-агресора в саудівській столиці перебувала делегація з України на чолі з міністром оборони Рустемом Умеровим, яка провела свої перші переговори з представниками команди президента Трампа ще в неділю, а потім не залишала Ер-Ріяд до закінчення американсько-російських переговорів. Українська делегація залишила Ер-Ріяд вже у вівторок, перед від'їздом провівши другий раунд переговорів з американською делегацією, яка тривала близько години.

Загалом, як би там не було, 25 березня Білий дім таки випустив дві заяви, в яких підбив підсумки зустрічей в Ер-Ріяді. Так, в одному з документів наголошувалося, що «США та Росія домовилися забезпечити безпечне судноплавство, виключити застосування сили та не допустити використання комерційних судів у військових цілях у Чорному морі». При цьому Вашингтон зобов'язався допомогти Росії «відновити доступ на світовий ринок експорту сільськогосподарської продукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та розширити доступ до портів та платіжних систем для таких трансакцій».

Трохи пізніше у Путіна додали «хотілок», уточнивши: йдеться про зняття санкційних обмежень з Россільгоспбанку та «інших фінансових організацій, задіяних у забезпеченні операцій з міжнародної торгівлі продовольством та добривами», а також з компаній, що працюють у цих галузях, і з задіяних у торгівлі суден. Також шорт-лист кремлівських забаганок - «зняття обмежень на постачання до Російської Федерації сільськогосподарської техніки та інших товарів, задіяних у виробництві продовольства (у тому числі рибопродукції) та добрив».

В американо-українській заяві перше формулювання – про безпечне судноплавство у Чорному морі – повторювалося буквально, лише «Росію» було замінено на «Україну». А другим пунктом йшла теза про те, що «Сполучені Штати, як і раніше, віддані сприянню обміну військовополоненими, звільненню цивільних затриманих осіб та поверненню насильно переміщених українських дітей».

Крім того, у двох документах наголошувалося, що США домовилися з Києвом та Москвою домогтися реалізації домовленостей про відмову від ударів по енергетичних об'єктах України та Росії. Четвертим пунктом в обох заявах була теза про те, що учасники зустрічей в Ер-Ріяді «вітають добрі послуги третіх країн з метою підтримки реалізації енергетичних та морських угод». А п'ятою – обіцянка «продовжувати працювати над досягненням міцного та тривалого миру».

Глава росМЗСу Сергій Лавров, розмірковуючи про те, як реанімувати чорноморську ініціативу, зазначив, що Москва вимагатиме додаткових гарантій безпеки. «Нам будуть потрібні чіткі гарантії, і гарантії можуть бути з огляду на сумний досвід домовленостей просто з Києвом виключно результатом наказу з Вашингтона Зеленському та його команді робити так і не інакше. Мені здається, американські партнери цей сигнал наш сприйняли», - наголосив опальний росдипломат.

Про необхідність подальшого чіткого опрацювання ініціативи заявив і голова МОУ Рустем Умеров, який виступив за якнайшвидше проведення «додаткових технічних консультацій для узгодження всіх деталей та технічних реалізації, моніторингу та контролю домовленостей». При цьому він оприлюднив одну деталь, про яку в американсько-українській заяві та у повідомленні Кремля не йшлося. «Українська сторона наголошує: переміщення Росією своїх військових суден за межі східної частини Чорного моря вважатиметься порушенням духу цієї домовленості і розглядатиметься як порушення зобов'язань забезпечити свободу судноплавства в Чорному морі та загрозу національній безпеці України. У такому разі Україна матиме повне право реалізовувати право на самозахист», - наголосив пан Умеров.

Експерти неоднозначно оцінюють результати домовленостей в Ер-Ріяді. Зокрема, політолог Вадим Денисенко зазначає: «Вся логіка дій росіян зводиться до формули: пропонувати багато чого, просити неможливе, зволікати. Навіщо? Путін хоче провести літню військову кампанію, бо вважає, що ми посиплемося. Крім того, йому потрібно підготувати Росію до мирного життя і особливо потрібно закрити питання з можливим мовчазним опором 30-35% ура-патріотів, які є скелетом антипутінської ура-патріотичної меншини. Але меншості, теоретично, готової до агресії. Швидкого миру не буде (його ймовірність низька). Але окрім військової та дипломатичної кампанії нам явно не вистачає інформаційної кампанії у США. Путін маніпулює Трампом. Але Путін має до двох місяців, коли він може тягнути час і знайти такі точки впливу на Трампа, які дозволять останньому заплющити очі на маніпуляції. Довго тягнути час буде нереалістично – це стане надто помітним. І Трамп має два варіанти – або вводити санкції проти Росії, або переключитися на щось інше. Нам не можна допустити переключення на щось інше».

Оцінюючи переговори в Ер-Ріяді, політолог Володимир Фесенко робить такий акцент: «Це були технічні, робочі переговори. Якогось загального та юридично значущого документа за підсумками переговорів немає. Учасники переговорів і не могли самі щось підписати. Узагальнюючі документи формулювалися пізніше у Вашингтоні. Це означає, що США будуть посередником у переговорах, своєрідним нотаріусом у формалізації їхніх підсумків та потенційним арбітром. Однак Москва заявила і про свою додаткову версію підсумкових документів. Водночас усі три сторони переговорів говорять про наявність певних домовленостей, хоча зміст цих домовленостей до певної міри відрізняється, іноді суттєво. Який тоді статус цих домовленостей? Що це – умовні домовленості, «нібито домовленості», недомовленості, які ще потрібно остаточно узгодити? Передбачається якась формалізація тих домовленостей, які нібито сталися в Ер-Ріяді. Чи робота над цими домовленостями все ще триває? На даний момент питань про статус та характер домовленостей в Ер-Ріяді більше, ніж відповідей».

Задавшись цілком закономірним питанням про те, а що ж буде далі, експерт підсумував: «Найпростіша та найлогічніша відповідь – продовження переговорів про припинення вогню та формалізація досягнутих домовленостей. Президент Зеленський вже анонсував нові раунди мирних переговорів. Але що турбує? Те, що конструкція узгодження результатів переговорів, що виявилася в Ер-Ріяді і після нього, надто складна, суперечлива і хитка. Вона породжує «нібито домовленості», що суперечать одна одній у версіях кожної зі сторін переговорів. Їх можна по-різному тлумачити (а ми пам'ятаємо, наскільки це небезпечно з досвіду Мінських угод). І ці «підсумки переговорів не є юридичним документом. Відповідно, у сторін переговорів немає чітких зобов'язань виконувати щось, що вони не підписували. Є питання і щодо контролю за виконанням досягнутих домовленостей. Якщо США беруть на себе роль модератора та арбітра у виконанні домовленостей про припинення вогню, то як вони контролюватимуть цей процес, і головне, як реагуватимуть на порушення цих домовленостей? Відповіді на ці запитання ми не знаємо».

Умовні домовленості, яких нібито досягли в Ер-Ріяді, на переконання політолога, є першим, «маленьким та дуже невизначеним» кроком у процесі переговорів про припинення вогню. І зараз, наголошує Володимир Фесенко, розпочинається практичний іспит із виконання цих домовленостей. Політолог прогнозує неминуче виникнення проблем та порушень. «Це не означає, що переговори слід припинити. Але процес переговорів та формалізацію їх результатів слід зробити більш зрозумілими та дієвими», - підсумовує політолог.

Читайте також: Україна погодила зі США умови «енергетичного перемир'я»

Читайте також: Головному рупору Кремля оголосили підозру