«Мінськ-2» помер: США повинні взяти на себе роль миротворця для України і приборкати Росію - The Hill

Поки РФ масово концентрувала війська і зброю біля кордонів України, аргументуючи це "загрозою наступу на Донбасі", реакція Заходу була невизначеною і уповільненою.

У якості переможця в холодній війні США, як і три десятиліття тому, повинні зважитися і прокреслити червоні лінії в Східній Європі. Треба віддати належне, адміністрація Джо Байдена, намагається керувати конкуруючими пріоритетами. Однак уникнення конфронтації з Російською Федерацією також не повинно сходити з перших номерів в порядку денного. Для цього США необхідно розробити стратегію, яка убезпечить Східну Європу від Росії, одночасно мінімізувавши втручання Заходу. Про це на сторінках видання The Hill пише старший науковий співробітник Ініціативи «Прикордонна Європа» Інституту Близького Сходу і ад'юнкт-професор Джорджтаунського університету Юлія Джоджа.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

"Україна стала невирішеною проблемою для Заходу, яку погіршує відсутність стратегії щодо Кремля. Росії до цих пір дозволяли виправдовувати російське військове посилення на східному фланзі НАТО агресією України або Альянсу. Захід повинен гучно викрити цю російську брехню", - йдеться в статті.

Автор окреслила також "больові точки" Росії, для якої процес розширення НАТО на схід є прямою загрозою. Також нагадаємо, що 2 грудня 1989 року під час переговорів лідерів СРСР і США Михайла Горбачова і Джорджа Буша на Мальті була досягнута домовленість, пізніше озвучена на переговорах 7-10 лютого 1990 році з держсекретарем США Джеймсом Бейкером про те, що нібито НАТО не просунеться «на схід ні на п'ядь».

Юлія Джоджа зазначає, що Україна, яка бореться з окупацією вже більше 7 років, критично важлива для інтересів Заходу і США, так само як для безпеки і стабільності Європи.

Професор Джорджтаунського університету запропонувала три рішення, які адміністрації Байдена необхідно прийняти найближчим часом, якщо вона сподівається на деескалацію кризи з Росією в Східній Європі без вступу в конфлікт.

1. "Потрібно визнати, що Нормандський формат провалився.
2. Взяти на себе лідерство в мирних переговорах з Росією.
3. Створити стратегію для Чорноморського регіону", - йдеться в статті.

Автор згадала слова президента України Володимира Зеленського про "ледь теплу" підтримку Мінських угод Францією і Німеччиною. За 7 років втілення цих домовленостей не досягло ніякого прогресу. Так що тепер вони фактично мертві.

Джоджа виступає за перехід до нової платформи для переговорів. За її словами, хоча знайти якесь короткотермінове рішення для конфлікту в Україні без Росії буде неможливо, США повинні проштовхнути альтернативний формат, який буде служити інтересам безпеки Східної Європи.

Політолог називає "Кримську платформу" чудовим місцем для початку, як і майбутню зустріч Байдена з Путіним. Вона також виступає адвокатом "тріумфального повернення" Великобританії у гранди світової політики після WWII.

"Будапештський меморандум, який захищав українську цілісність і незалежність в 1994 році, можна використовувати як інструкцію в формуванні майбутніх переговорів. Цей формат дасть Великобританії більш вагому роль на переговорах", - пише Джоджа.

Як продовжує експерт, міжнародне співтовариство повинне також визнати, що миру в Україні не буде, якщо за столом переговорів буде сидіти одна Росія, без США.

Джоджа пише, скромно замовчуючи про "друге дно", яке виражається у відсутності повноцінної суб'єктності і негласному статусі української держави, зведеної у великій грі "грандів світової політики" до ролі "країни-проксі", що "протягом 30 років Україна несла на собі основний тягар розв'язаних Росією (і до цих пір не вирішених) конфліктів в регіоні Чорного моря".

Екстраполюючи американоцентричну модель на баланс сил в міжнародних відносинах і не помічаючи парадоксально ситуацію, що склалася, де "злодій у злодія дубинку поцупив", професор Джорджтаунського університету натякнула на економічну "залізну завісу", яка виростає між США і Німеччиною разом з будівництвом "Північного потоку-2":

"Росії занадто довго давали право безкарно сидіти за столом навпроти свого сусіда, якого вона неодноразово обкрадала, стверджуючи, що крадіжка нібито була виправдана. А потім Москві дозволили долучитися підтримкою потужних економічних сусідів в форматах переговорів на кшталт нормандського", - пише Юлія Джоджа.

За її словами, масштабна стратегія США в Чорному морі критично важлива, якщо адміністрація Байдена хоче запобігти ескалації і стримати Росію в довгостроковій перспективі. Рух російських військ на українському кордоні не можна розглядати окремо від російських маневрів у Чорному морі. Російська агресія виходить далеко за межі України і охоплює всю Східну Європу.

"Військова основа для стратегії в Чорному морі вже була закладена. За підтримки своїх союзників США побудували на східному фланзі сили стримування НАТО. Хоча у військовому полі ще багато потрібно зробити. Росія до цих пір домінує в Чорному морі. Військово-морське стримування і співробітництво НАТО з Україною і Грузією - це наступний крок для скорочення російського домінування ", - описує Джоджа майбутню архітектуру безпеки в Європі, найбільш прийнятну для Вашингтона.

Президент Байден з самого початку натякав на більш гостру увагу до корупції. Але західне стримування гібридної війни Росії до цих пір обмежувалося проблемами кібератак, втручання у вибори і поширення дезінформації. Стратегія для Чорного моря досягне успіху в обороні від Росії лише в тому випадку, якщо адміністрація Байдена зробить боротьбу з корупцією в регіоні пріоритетом. Зокрема, це стосується України, де корупція вже давно відкриває двері перед російським впливом.

Вільна і безпечна Східна Європа буде можливою, тільки якщо США запропонують свою підтримку в пошуках мирного вирішення для України, якщо вони будуть вимагати відповідальності і передбачуваності у відносинах з Росією, а також побудують широку Чорноморську стратегію, яка буде охоплювати весь спектр гібридного стримування.

"З іншого боку, якщо бездіяльність продовжиться, а Захід буде обмежуватися лише заявами про несхвалення, тоді знищення України - це дуже реальний ризик. Перше російське вторгнення в Україну в 2014 році призвело до загибелі тисяч українців, а мільйони були змушені переселитися. Блок НАТО же дуже неохоче знову переорієнтувався на територіальну оборону і стримування Росії. Друге російське вторгнення в Україну може поставити саме існування країни під сумнів. Це також буде поразкою західного стримування Росії і кінець мрії про ліберальну Східну Європу", - зазначає автор, натякаючи про можливе настання не кінця історії, як це 30 років тому прогнозував американський політолог Френсіс Фукуяма, а "кінця лібералізму" в класичній версії США 1991 року.

Нагадаємо , 9 грудня 2019 року "нормандська четвірка" домовилася про обмін полоненими в форматі "всіх на всіх" і розведенні ще в трьох точках. Про це йшлося в комюніке за підсумками саміту. "Четвірка" виступила за встановлення повного і всеосяжного припинення вогню до кінця 2019 року.

Також в комюніке зазначалося, що Мінські домовленості продовжують служити основою «нормандського формату», держави-учасники якого прихильні до їх повної імплементації.

Як писала Lenta.UA , Україна і Росія також не змогли домовитися про встановлення контролю над кордоном. Зеленський запропонував створити з цього питання в Мінську окрему ТКГ .

За визнанням канцлера Німеччини Ангели Меркель, реалізація політичної частини «Мінська-2» є найважчим , адже Росія наполягає на включенні в прямий діалог представників невизнаних республік Донбасу.

Крім того, президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність «люфту» в реалізації «формули Штайнмайера».

Довідка Lenta.UA:

"Мінські угоди" були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативі щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний "цивільно-поліцейський компонент місії ООН" . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

«Формула Штайнмайера» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмайера.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок вступу в силу закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано він буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмайера». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів вступу в силу особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Читайте також: США анонсували створення «кібер НАТО»

Фото: УП

Автор: Ірина Костюченко