Міна для Кабміну: що змінює закон, який позбавляє ряду повноважень в.о. міністрів

У понеділок, 7 грудня, набув чинності закон, згідно з яким виконувачі обов'язків міністрів позбавляються більшої частини своїх владних повноважень. Під дію нового закону на даний момент підпадають два міністерства - Міненергетики та Міносвіти, які очолюють які не затверджені депутатським корпусом міністри, а ставленики уряду, які виконують їх обов'язки. Якщо раніше функціонал в.о міністрів фактично дублював професійний «пакет» повноправних членів уряду, то зараз ситуація змінилася, причому кардинально. По суті, нові правила коректують лише одну норму - четверту частину дев'ятої статті закону «Про центральні органи виконавчої влади», де, в разі, якщо посада міністра є вакантною у особи, яка виконує його обов'язки, відбираються всі керівні можливості.

Наприклад, тепер, людина, що перебуває в Кабміні в статусі в.о міністра, не має права здійснювати керівництво міністерством, визначати пріоритети роботи міністерства та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджувати плани роботи та звіти про їх виконання, вносити прем'єру пропозиції про призначення на посади заступників міністра, стверджувати структуру апарату і його територіальних органів, візувати своїм автографом накази міністерства. Крім цього, виконувачі обов'язків міністра не мають, як було до недавнього часу, повноважень створювати, ліквідувати, реорганізовувати територіальні органи міністерства як структурні підрозділи апарату, які не мають статусу юридичних осіб, вносити на розгляд Кабміну пропозиції у разі вмотивованої відмови губернаторів, скасовувати акти террорганов міністерства, піднімати питання про заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника, заступників і держсекретаря міністерства, а також приймати рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є міністерство.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Таким чином, у «в.о» залишаються лише чисто церемоніальні функції: піднімати питання про присвоєння рангів держсекретареві, представляти міністерство в публічно-правових відносинах з іншими органами влади, залучати держслужбовців до розгляду тих чи інших профільних питань і скликати наради.

Зараз під нове положення підпадають відразу два тимчасово виконуючих обов'язки міністрів - Сергій Шкарлет (в.о. міністра освіти) і Юрій Бойко (в.о. міністра енергетики). Вони обидва тепер позбавлені абсолютної більшості своїх повноважень.

Автором досить значимою для роботи урядового механізму законодавчої поправки є представниця фракції «Батьківщина» Олена Шкрум, яка, до слова, є дружиною нардепа-«слуги» Дмитра Наталуха. Свою ініціативу пані Шкрум «протягнула» якраз за допомогою голосів провладної «Слуги народу», багато нардепів якої довгий час борються з укоріненою звичкою Кабміну в обхід ВР призначати глав відомств без офіційного міністерського статусу.

Дійсно, якщо кандидатуру міністра повинен затвердити депутатський корпус більшістю голосів, то в.о. міністра призначається звичайним голосуванням уряду і їм може стати фактично будь-яка, зручна прем'єру фігура. Таким чином, міністерствами нерідко і підлягає керували персони, яких не підтримувала Рада, несуча політичну відповідальність за призначений нею Кабмін. Яскравим прикладом «вічного» в.о. міністра є Уляна Супрун, яка в цьому статусі очолювала МОЗ три роки.

Тепер же, після вступу в силу «поправки Шкрум», цей номер не пройде. І не тільки тому, що в.о. міністрів, обрізавши практично всі їх повноваження, зробили весільними урядовими генералами без прав, але з обов'язками. Справа в тому, що у оновлений закон, який вступив на днях, і який регулює діяльність центральних органів виконавчої влади, внесена поправка про прямого обов'язку глави Кабміну подавати подання на нового міністра протягом 30 днів з моменту, коли посада стала вакантною. Тобто, в разі, якщо парламентарії знову не підтримають прем'єрське подання - буде ще 30 днів, щоб знайти того, хто отримає підтримку в сесійній залі. Таким чином, у прем'єра Шмигаля є час тільки до 6 січня, щоб внести до Верховної Ради кандидатури на пост міністра освіти і міністра енергетики.

Однак, незважаючи на гранично точно окреслені часові рамки, ситуація залишається неоднозначною. Нещодавно глава Мін'юсту Денис Малюська, коментуючи новий закон, заявив журналістам, що пропонує виконуючим обов'язки міністрів... самим вирішувати - дотримуватися вступили в силу правила про обмеження їх повноважень або ж банально ігнорувати їх. «У законі чорним по білому написано про те, що забороняється покладання обов'язків, а не на їх виконання, а покладання обов'язків на в.о. відбулося давно, і закон зворотної сили не має», - аргументує глава Мін'юсту.

В уряді, де новим законом, м'яко кажучи, не зраділи, вважають, що він потребує доопрацювання. За інформацією Lenta.UA, зараз уряд веде активні переговори з цього приводу з представниками Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Однак заковика полягає в тому, що профільний комітет безпосередньо перед винесенням на голосування в сесійний зал, зарубав поправки Олени Шкрум, але, незважаючи на це, своє «Так» документу сказали 285 нардепів. Так що, по всій видимості, зусилля Кабміну якось змінити ситуацію, виявляться марними.

Цілком можливо, в Кабміні, граючи юридичною термінологією, спробували б обійти новий закон, що стосується повноважень в.о. міністрів, якби не одне «але». Справа в тому, що норма, що обмежує їх можливості, має пряму дію. Таким чином, Сергій Шкарлет, що знаходиться біля керма Міносвіти, а також Юрій Бойко, який керує Міненерго, вже не мають права розпоряджатися бюджетом на нинішній рік, і, тим більше, на 2021-й. Крім того, вони не уповноважені затверджувати плани роботи міністерств. Виходячи з того, що на обидва міністерства, які опинилися зараз в підвішеному стані, немає кандидатури міністра, яка набрала б необхідної більшості не тільки в Раді, але і безпосередньо в «Слугу народу», у прем'єра Шмигаля є велика спокуса «попросити» Шкарлета і Бойка просто не виконувати закон.

Утім, довго в режимі ігнор уряду навряд чи вдасться протриматися, так як 6 січня, по закінченню терміну подачі кандидатів на позиції міністрів освіти і енергетиці в Раді неодмінно будуть торпедувати це питання, який надалі може привести до управлінського колапсу в Кабінеті міністрів.

«Міністерства, в яких зараз керують в.о. - вельми специфічні. За Шкарлета, який, нагадаю, є екс-регіоналом, є питання не тільки в опозиції, а й у деяких колег по фракції, що відносяться до умовної групи соросят. Історія ж з кріслом Бойка - це битва різних фінансово-промислових кланів, конкретно - Ахметова і Коломойського. Словом, в обох випадках інтереси і погляди на кандидатів в парламенті не перетинаються, тому призначити повноцінних міністрів буде складно. Таким чином, якщо ВР буде змушувати Шмигаля діяти за законом і кожні тридцять днів подавати нових кандидатів на посади міністрів, ця безглузда і безрезультатна кадрова карусель може паралізувати роботу всього Кабміну», - зазначає в розмові з Lenta.UA на умовах анонімності нардеп від «Слуги народу», додаючи при цьому, що знайти компромісні навіть всередині СН кандидатури на даний момент нереально в принципі.

Таким чином, є серйозні підозри, що скоро війна за крісло Мінпаливенерго між олігархами активізується. Часу залишилося мало...

Наталія Ромашова

Читайте також: Рада не буде скликати позачергове засідання для розгляду бюджету-2021

Читайте також: Кабмін анонсував жорсткий контроль за дотриманням локдауну