Микола Конопелько: "Моя мета - Здоровий Київ! Для досягнення цієї мети потрібно здійснювати управління всіма сферами міста через призму здоров'я! "

Буквально за півроку-рік можна навести істотний порядок в медично-здоров'язберігаючому хаосі Києва. Наймасштабніший комунальний проект України - реконструкцію Бортницької станції аерації (БСА) - реально почати вже навесні наступного року.

Про це в інтерв'ю КВ розповів Микола Конопелько, кандидат від "Слуги народу" в депутати Київради, другий номер Дарницького (№2) районного списку партії.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

"Київ на сьогоднішній день в плані системи охорони здоров'я - далеко не на першому місці. При величезних коштах і бюджетах, які є, наше місто дуже відстає, мало в яких проектах перспективного розвитку бере участь, проекти Світового банку за останні роки керівництвом столиці теж відхилялися ", - говорить Микола Конопелько.

Про систему охорони здоров'я і медицини Микола Конопелько може дуже докладно розповідати годинами, роз'яснюючи приватні і генеральні помилки в управлінні цією сферою, і пропонуючи способи їх вирішення. Але сфера охорони здоров'я не існує сама по собі і глибоко перетинається з усіма напрямками життя.

- Що, крім проблем в управлінні київською системою охорони здоров'я, підштовхнуло вас відправитися в публічну політику?

Спонукала величезна несправедливість, яка є в Києві, і явно не та швидкість розвитку міста. Підштовхнув несправедливий розподіл наших загальних ресурсів і безперервне отруєння міського середовища.

Нещодавно з доктором Комаровським ми представили соціальну ініціативу "Здорове місто". Євген Олегович - дуже глибока людина. Дискутуючи, ми прийшли до висновку, що ніхто з державних чиновників - від нижчої до вищої ланки - не ставить за мету управління здоров'ям і щастям громадян.

Тому наша стратегічна, п'ятирічна мета - забезпечити здоров'я людей і, відповідно, їх щастя. І всі інші цілі (ЖКГ, дороги, мости, транспорт та ін.), При всій їх необхідності для Києва, повинні розглядатися через призму здоров'я городян і бути системними.

Наприклад, транспортом можна і потрібно управляти так, щоб люди ставали здоровішими і не втрачали життя в пробках і заторах: розвивати електротранспорт, створювати, особливо в історичній частині міста, більше пішохідних зон. Але все це - заради здоров'я і щастя людей. А в Україні здоров'я як мету ставить, напевно, тільки міністр охорони здоров'я, і то, тому що це його прямий функціональний обов'язок.

Наша місія - пропагувати здоров'я і щастя киян. Слоган моєї особистої виборчої кампанії: "Обирай здорове місто". Нашою ініціативою з Доктором Комаровським ми вже втілюємо цей принцип, це життєвий підхід. І в Київраді моїм головним завданням стане, щоб це стало метою для мера і всіх колег-депутатів.

До слова, до ініціативи "Здорове місто" вже підключилися інші регіони - є Чернігівська та Рівненська осередки. А моя зона відповідальності - в першу чергу Київ.

- У чому суть концепту "Обирай здорове місто", який об'єднує принцип здорового Києва?

- Що таке місто? Це не просто простір, де проходить більша частина нашого життя між місцем роботи та місцем для сну, де зосереджені освіта, розвиток, розваги, дозвілля, спілкування - взагалі все, чим займається людина.

Місто завжди можна порівняти з людським організмом, з нашим тілом. Тоді пробки і затори - це, наприклад, судинні бляшки, які заважають крові циркулювати. Або двори, які перетворилися в парковки, це ревматизм, який заважає пересуватися людям - мами з дітьми, з колясками, ходять між машинами, бабусям ніде сидіти.

Якщо ж ми говоримо про сміття в місті, то це як камені в нирках - накопичуються, а потім важко і з болем виходять. А Бортницька станція аерації (БСА) та сміттєспалювальний завод "Енергія" в даному випадку і без жодних жартів - ракова пухлина в тілі Києва.

Адже ти не помічаєш як з'являється і зростає ракова пухлина. А потім - бац! - смертельний діагноз. Знос БСА - понад 80%, є величезний ризик аварії із забрудненням Дніпра. Тобто отруєнням Дніпра вниз за течією - на сотні кілометрів.

У концепції "Здорового міста" такі речі неприйнятні. БСА та "Енергія" не повинні ніяк впливати на навколишній простір і життя людей, щоб люди навіть не здогадувалися, що вони тут є. А сьогодні - це дві головні тривоги не тільки Дарниці, а й усієї столиці.

Про яку європейську столицю можна говорити, якщо, вибачте, половина Києва, наші найбільші спальні масиви живуть в г ... ні? На Дарниці заражені і земля, і повітря, адже запахи з БСА або "Енергії" - це отрути, які наситили собою вже все і навколо, і вглиб. На зустрічах з виборцями мене часто запитують про можливість зробити вуличні водні колонки. Я завжди кажу, що це може бути небезпечно, тому що ми навіть до кінця не розуміємо, які обсяги зараження в радіусі трьох-п'яти кілометрів від БСА. Тому спочатку треба вирішити проблему з БСА, а потім вже вивчити питання зі станом підземних вод на цій території.

- БСА вже ремонтують майже стільки ж часу, скільки будують Подільсько-Воскресенський міст.

- З БСА ми реально можемо зрушити справу з мертвої точки, хоча ситуацію доведеться виправляти роками. Важливо - почати і не зупинятися в роботі.

Сьогодні в Зе-команді Лівобережжя, Зе-команді Дарницького району нас чотири людини - народний депутат від цього округу Леся Забуранна (216 округ: Дарниця, ДВРЗ, Харківський масив, - KV), я і два помічники. І за поточний рік ми зуміли вибити з Державного фонду регіонального розвитку 140 млн гривень на рішення точкових проблем по БСА - заміну до кінця року всіх насосів на шведські агрегати. Зараз це "домашнє завдання" для директора "Київводоканалу" і його підлеглого - керівника БСА. Важливо, щоб вони його виконали в строк до кінця поточного року, адже фінансування на цю задачу їм вже направлено.

- А що з японським кредитом на реконструкцію БСА в розмірі 1 млрд доларів - єдиним на сьогоднішній день системним вирішенням цієї проблеми?

- Цей багаторічний процес завис ще за минулої влади - на етапі тендера з відбору підрядника на проведення реконструкції. Тендер провели, але група експертів визнала переможця нездатним реалізувати проект.

Коли змінилася влада, з новим урядом разом з народним депутатом Лесею Забуранний ми домоглися запуску нового тендера, який завершиться 1 листопада і на початку 2021 року почнуться роботи по реконструкції станції. Після визначення генпідрядника стартує реконструкція БСА, яку буде проводити переможець міжнародного тендера.

На сьогодні, реконструкція Бортницької станції аерації, найбільший і найскладніший проект в сфері українського ЖКГ, вона за планом почнеться в другому кварталі наступного року.

Наша місія в цьому питанні - простежити, щоб тендер пройшов вчасно і за правилами, щоб його потім знову не завернули експерти, і запущені були роботи щодо безпосередньої реконструкції. Для цього вже все готово.

- Що Ви пропонуєте робити з другою "раковою пухлиною" Києва - сміттєспалювальним заводом "Енергія"?

- Тут теж проблем повно. Але надзвичайно важливе питання - нормативи викидів. У нас вони нижче, ніж в країнах ЄС, тобто з точки зору закону, як би це дивно не звучало, з "Енергією" все в порядку. Треба поміняти нормативні оцінки, привести їх у відповідність з європейськими стандартами, заклавши тим самим неминучу умову його якнайшвидшої модернізації.

До слова, в програмі нашого кандидата в мери Києва Ірини Верещук є пункт - будівництво нового сміттєпереробного заводу. Але це більш довгостроковий проект. Наше ж завдання - завершити програму модернізації, яка вже запущена містом, і всіляко сприяти тому, щоб цей процес був прискорений. Тобто змінюємо нормативку, підсилюємо фінансування і прискорюємо реалізацію. Хоча, навіть при прискоренні, модернізація "Енергії" займе не один рік - це складний і тривалий процес.

- Важливий момент для Києва в цілому, але для Позняків і Харківського масиву особливо - це мости. Що робити з ними, крім планових ремонтів і вже термінових капремонтів: будувати нові мости, рити тунелі? Як Ви бачите вирішення завдання "зшити правий і лівий береги Києва"?

- У нас є більш системне рішення цього завдання, яке закриє відразу кілька питань, в т.ч. транспортної інфраструктури, пересування і з'єднання двох берегів. При будівництві нових районів (або ревіталізації існуючих) необхідно використовувати концепцію т.зв. квартальної забудови.

Це означає, що в мікрорайон, який об'єднує кілька кварталів, повинні входити:

• рекреаційні зони загального користування;
• під землею паркінги з достатньою кількість паркомісць;
• перші поверхи житлових будинків, які віддані під комерцію (бари, ресторани, магазини і т.д.);
• другі поверхи житлових будинків, віддані під соціальну інфраструктуру (дитячі садки, школи, ЦНАП та ін.);
• треті поверхи житлових будинків, віддані під бізнес (офіси і підприємства).

Житлові квартири починаються з четвертого поверху. Так виходять не спальні квартали, а повноцінні житлові і живі мікрорайони, де ви і дитини на ліфті можете відправити в школу або дитячий сад, і в перукарню або поліклініку за кілька хвилин сходити, і будь-яку адмінпослугу тут же отримати. І у вас вже немає такого великого резону мотатися туди-сюди кожен день через мости.

- Але виборці запитують, що ви думаєте робити з Південним мостом, наприклад?

- Уявляєте, ще жодного разу не запитали.

- Про що говорять і запитують жителі Дарниці, вирішення яких проблем хочуть?

- Зрозуміло, про проблеми, пов'язані з БСА і заводом "Енергія".

Хвилюють парковки, це питання частково можна вирішити за рахунок будівництва багатоярусних паркінгів. В першу чергу на місці існуючих комерційних парковок, однорівневих під відкритим небом - побудувати багатоповерхові підземні та надземні паркозони. Це робиться за рахунок залучення інвестора або навіть місцевого бюджету.

Потім - комунальні платежі і якість комунальних послуг. Це дуже наболіле питання - і особисто для мене, і для всіх киян - якість комунальних послуг. Тут стільки брехні, беззаконня і обдурювання! Не знаю, як це може бути взагалі в нормальному місті.

Сьогодні влада Києва взагалі не контролюють якість послуг, які постачають приватні або муніципальної-приватні монополісти. Хоча рамкові контрольні функції у Київради і КМДА є.

Наприклад, за нормативами нам повинні постачати гарячу воду 50-75 градусів, а отримуємо ми її 30-40 градусів. Про 18 таких випадків розповіли мені тільки на зустрічах з виборцями Дарниці! Та що там - цілі мікрорайони місяцями сидять без гарячої води, а лічильник крутить. Те саме стосується обліку калорійності газу, який надходить в наші кухонні плити, газові колонки і котли індивідуального опалення.

Так ось, теоретично, згідно з законом, якщо гаряча вода в ваших квартирах нижче 40 градусів - ви маєте право оплачувати її за тарифом холодної води, якщо тепло подається нижче 40 градусів, то можна взагалі за нього не платити, а якщо від 40 до 50 градусів тепло подається в квартиру, то оплачувати його зі знижкою. Але не працює функція ЯК це зробити. Це лабіринт, який громадянину пройти просто неможливо. Тут треба усіма силами і негайно навести порядок, ввести конкретну систему процесу і здійснювати інспекцію.

І величезна проблема, яка турбує людей - це, зрозуміло, медицина.

- З якої ми і починали нашу розмову. Очевидно, що охорона здоров'я і медицина Вам дуже близькі. Це надзвичайно складний і відповідальний напрямок, де бажано взагалі не помилятися. І план дій повинен бути дуже відповідальним і обґрунтованим. Як ви бачите, і наскільки обгрунтовано, правильні зміни в організації та управлінні київської медициною? Зрозуміло, в рамках місцевих владних повноважень.

- Я сам з родини медиків, очолюю профільні громадські організації, реалізовував різні в сфері охорони здоров'я (розвивав Школу сімейного лікаря, навчали лікарів сільських амбулаторій, виступав експертом по полтавському пілотного проекту в медицині), є членом правління "Асоціації екосистеми розбудови охорони здоров'я ", членом правління громадської організації" Платформа здоров'я ". Також ми з колегами реалізували цифровизацию медицини в Полтавській області та місті-мільйоннику.

І моє бачення тут цілком обгрунтоване: побудова єдиної екосистеми і правильна (!) Цифровизация медичних процесів в Києві знизить їх вартість і, що найголовніше, поліпшить якість надання медичних послуг.

Ключове в медицині - побудувати систему зростання якості медичних послуг. Але сьогодні ніхто не говорить про підвищення якості медичних послуг. Всі обговорюють підняття зарплат, іноді - поліпшення матеріально-технічного забезпечення лікарень (фонд обладнання). Ще більше відволікаються на проблеми: звільняти персонал або не звільняти, закривати лікарні або не закривати, цих лікарень взагалі багато або мало?

Проблеми вирішуються інвентаризацією, оптимізацією і цифровизацией. І це зовсім не страшно, навіть навпаки. У Полтавській області ми об'єднали в єдину екосистему 56 лікарень - і за кілька років жодна лікарня не закрилася, жоден працівник не був звільнений і виросли зарплати. Всі медичні установи отримали статус повноцінного з юридичної точки зору підприємства, де уповноважена керівництво має право сама вирішувати питання нарахування зарплати (який лікар працює краще, а який гірше), яке відділення містити, а яке законсервувати (наприклад, майже порожні корпуси, які необхідно повноцінно опалювати ).

Так пройшла оптимізація, за рахунок якої виросли зарплати. При цьому керівництво лікарень навчилося і продовжує вчитися керувати процесом, прогнозувати розвиток і ризики, готуються до виходу на ринок державно-приватного партнерства - залучати ресурс для матеріально-технічної бази. Вони вже розуміють як це робити. Просто Полтавська область - перша, в якій зрозуміли.

- І ви вважаєте, що цю історію можна перенести на Київ?

- Так! Обов'язково потрібно переносити цю історію на весь Київ, тим більше, що абсолютно чітко зрозуміло: як, з ким, якими інструментами це робити.

Ще один приклад, який ми запустили місті-мільйоннику - єдиний електронний рецепт. Всі лікарні об'єднані в єдину цифрову екосистему і пацієнти отримують на свій смартфон або в роздруківці електронний рецепт, який зчитується сканером в будь-якій аптеці міста, і отримують свої ліки. При цьому місто бачить, контролює і може впливати на кількість і якість пільгових рецептів.

Крім того, пацієнт отримує величезні переваги - лікар не випише йому "фуфломіцін" або надлишкові речовини (сім препаратів замість необхідних трьох), або більш дорогий препарат. Тому що доктор вже не зможе написати на папірці що вам потрібно купити конкретний препарат такий-то торгової марки ще й в дружній лікаря аптеці, а тільки назва діючої речовини. Наприклад - "цитрамон". І пацієнт в аптеці сам з'ясує у провізора, якого саме виробника йому потрібен цитрамон. Все строго за медичними протоколами і стандартами доказової медицини - прозоро, контрольовано і і керовано.

Ну і крім того, єдиний облік даних дозволяє бачити, у кого з лікарів збільшується кількість хронічних хворих, обсяг госпіталізацій і, отже, можна оцінювати якість лікування.

І таких інструментів багато. Та й насправді - це міжнародний стандарт, закладений проектами і досвідом Світового банку, який інвестує, в тому числі, в медицину. Працюючи з експертами Світового банку, ми отримали таку експертизу, і відпрацьовуємо два регіони.

- Скільки потрібно часу на побудову таких екосистем в масштабах Києва?

- Півроку - рік, і ця система може почати працювати в Києві. Я чітко розумію як зробити, щоб лікування стало дешевше, якість послуг стало вище, медичні працівники отримували більшу зарплату, а керівництво лікарень мало чіткі інструменти управління і розвитку ввірених їм лікувальних закладів. Щоб в результаті медичні послуги ставали якіснішими для кожної людини.

І щоб ми всі жили в здоровому місті Києві.

Фото: Facebook Миколи Конопелько