Метеорологи розповіли про зміни клімату

В Україні дослідники не мають зручного доступу до кліматичних даних. Їх збирає майже 200 станцій підлеглих Гідрометцентру. Кожна станція, вимірює температуру, кількість опадів тиск і інші показники. Цю інформацію збирає Гідрометцентр, агрегує і публікує у себе на сайті. 

У той же час, міжнародні дані по клімату можна отримати на сайтах Global Historical Climatology Network або European Climate Assessment & Dataset project. На першому дані і за українськими станціях спостережень, що потрапляють туди завдяки міжнародному обміну даними. Але на жаль ці дані неповні. Серед 200 станцій, тільки в 30 є дані за останні 10 років. І навіть у них є великі прогалини, особливо в даних про опади. В інших країнах, наприклад, США кліматичні дані давно є у відкритому доступі. Дослідники можуть вільно скачати щогодинні показники і використовувати їх у своїй роботі.

Які погодні аномалії спостерігалися в цьому році? 

Світлана Краківська: У нас дуже нагрілася північна Атлантика, фактично, це тепло ми відчуваємо і зараз. Однак, різні аномальні процеси з океанами відбуваються по всій планеті. Так, зараз ми можемо спостерігати процес, коли західна частина Індійського океану набагато тепліше, ніж його східна частина. Відповідно, в східній частині набагато менше випаровування, і звідси зменшення об'ємів осадів, в тому числі і в Австралії. У той час, як сама поверхня Австралійського материка надзвичайно напружена. Ось це поєднання зменшення опадів і підвищення температури на материку і привело до цих руйнівних пожеж, які ми спостерігали в Австралії. До речі, підвищення температури західній частині Індійського океану теж вплинуло на Україну. Це тільки на перший погляд може здатися, що ми віддалені від океанів. Насправді, коли ми говоримо про кліматичні системи, про циклони або антициклони, мова йде про тисячі й тисячі кілометрів. 

До речі, ситуацію з Австралією ми можемо екстраполювати і на Україну. У нас так само, як і там, в минулому році була посуха, у нас так само спостерігався дефіцит опадів. Так, наприклад, по Києву при нормі в 600 мм у нас випало 450 мм. Тобто, ми не добрали 150 мм, це приблизно 25%. У різних регіонах, звичайно, по-різному, але подібна тенденція простежується всюди. 

- У чому причина нагрівання океанів? 

Світлана Краківська: Океан довго нагрівався, і тепер буде довго віддавати своє тепло. Океани у нас прогріваються, в першу чергу, звичайно, від сонця, але і сама атмосфера їх теж нагріває. Оскільки атмосфера нагрілася надмірно, то і океан нагрівся більше. Також треба пам'ятати, що кількість льоду на полюсах Землі через підвищення температур зменшується. Відповідно, чим менше льоду і велика площа темнішою відкритої води, тим менше відбивається сонячне проміння і більше нагрівається океан. Є якесь замкнуте коло - чим тепліше, тим менше льоду, чим менше льоду - тим тепліше. Відповідно, і зростання температур в приполярних областях більше, ніж в середньому по планеті. 

Віра Балабух: Підвищення температури океану впливає на атмосферу через так звані центри дії атмосфери. Погода в Україні і в Європі в значній мірі формується такими центрами, розташованими в Атлантиці. Це Ісландський мінімум - потужний циклон в районі Ісландських островів, і Азорські максимум - субтропічний циклон, виникає поблизу Азорських островів. Аномально теплі води на півночі Атлантики разом з потужним циркумполярною вихором в грудня 2019 сприяли посиленню Ісландського мінімуму. У цьому регіоні створювалися надзвичайно потужні циклони, які навіть досягали сили тропічних ураганів. Поширюючи свій вплив далеко на південь Атлантичного океану, вони взаємодіяли з Азорського антициклону. Як наслідок, утворився потужний південно-західний потік, який і приносив тепле і вологе повітря в Європу. Однак ця волога в Україні, на жаль, не потрапляла, оскільки на її території панувала переважно антициклональна погода. Досить часто на нашу територію переміщалася тепле і сухе повітря з Азії і Африканського континенту. 

Саме ці процеси стали причиною аномально теплу зиму в цьому році. Однак, якщо б вони були влітку, то ситуація була б набагато серйозніше. При більшій тривалості дня і висоті сонця температура повітря зросла б набагато більше, і ми мали б не 18-20 градусів, а 40-45 і вище, як у Франції в червні 2019, коли спостерігалася подібна циркуляція. 

У той же час ми були свідками того, як Канада і Аляска страждали від сильних морозів і снігопадів. Вони також були наслідком цього процесу. Однак на їх територію вже надходив повітря не з субтропіків, а з холодних арктичних широт, і додатково охолоджувалося при проясненні. 

На жаль, такі процеси стають все більш частими, викликаючи все більшу кількість аномалій. 

Світлана Краківська: Зростає екстремальність погодних явищ. Так, в Північній Америці після теплого літа настала досить сувора зима. Тобто, суттєві відхилення від норми можуть бути як в одну, так і в іншу сторону. Це і є якраз одна з ознак змін клімату. У нас спостерігається зменшення кількості опадів, але на перспективу у нас прогнозується збільшення інтенсивності опадів. Так, то що мало вилитися за три дні, у нас виливається за один день. 

- А що відбувається останнім часом з кліматом в Україні? 

Світлана Краківська: У нас поки спостерігається аномально тепла зима. Минулий рік був найтепліший в Україні, і зрозуміло, що після такої кількості тепла, щоб у нас наступила холодна зима, повинно було статися щось неординарне. 

Віра Балабух: В Україні істотно змінюється термічний режим, режим зволоження, вітру. Зростання температури помітний протягом всього року, а найбільше - взимку і влітку. З кінця 90-х років в Україні не було жодного, що називається, холодного року. Середня температура за рік була вищою за норму. З 2007 року річні аномалії перевищили півтора градуса, а в окремі роки - навіть два. 

В цілому, згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) в регіоні, до якого належить і Україна, одні з найвищих темпів зростання температури в світі за останні тридцять років. Середня за рік температура росла в 3,5 рази швидше, ніж в середньому по планеті. 

Підвищення температури призвело до зміни тривалості сезонів - холодний період і зима стали значно коротше і тепліше, а теплий період і літо більш тривалими і жаркими. Істотно зросла кількість спекотних днів і тривалість жаркого періоду. Змінився і режим опадів. Взимку при високих температурах все частіше випадає дощ, а не сніг. Тому стійкого снігового покриву немає не тільки на півдні країни, а й у північних областях. Влітку висока температура повітря при наявності вологи сприяє утворенню потужних конвективних хмар (такі хмари утворюються шляхом конденсації водяної пари в повітрі, піднімається і охолоджується - ред.), З яких випадають сильні зливи, град, формуються небезпечні шквали, а іноді і смерчі. Оскільки зливові опади дуже локальні, то все частіше виникає ситуація, коли в одному місті випадає за кілька годин одна-дві місячні норми опадів, а поруч їх взагалі може не бути. Тому дефіцит опадів і посухи також стали типовим явищем сучасності. 

- Які прояви зміни клімату були в минулому році? 

Віра Балабух: У 2019 річна температура була вищою за норму більш ніж на 2 градуси. Можна говорити, що це був один з найтепліших років за весь час інструментальних спостережень. Всі місяці були аномально теплими, за винятком січня і в липні, на які довелося кілька холодних періодів. Червень був найтеплішим з кінця 19-го століття майже на всій території України. Також дуже теплими були лютий і грудень. Так, 19 грудня максимальні температури досягали 18 градусів, а іноді навіть 20 градусів ... 

Слід зазначити, що характерною рисою 2019 стала не тільки аномально висока температура протягом року, але і дефіцит опадів. У багатьох регіонах країни посуха тривала півроку і більше. Максимальна тривалість періоду без опадів сягала понад 75 днів. Це майже два з половиною місяці. І все це відбувалося при дуже високих температурах.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

- Такі аномалії були по всій країні? 

Віра Балабух: Загалом, в західній частині України підвищення температури було більш відчутним, там відміну від норми склала в 2019 році 2,4 і більше градусів. На заході нашої країни кількість погодних аномалій в загальному була більше, ніж в середньому по країні. Там спостерігалися і підтоплення, і висока температура, і посухи. Нерідко за один дощ випадала місячна норма опадів і більш. 2020 продовжив тенденції 2019 го. І вже в середині січня температура повітря у Львівській області була такою, як зазвичай в цей період вона буває на південному узбережжі Криму.

Фото: ua