Мегалітична споруда знайдена у Казахстані (Фото)

Археологи, що досліджують мегалітичну пам'ятку в Бурабайському районі Акмолінської області Казахстану, виявили, що пам'ятка могла бути тісно пов'язана з видобутком золота в регіоні у II тисячолітті до н. е. та, можливо, був місцем поклоніння шахтарів.

Результати дослідження опубліковано науковими співробітниками Археологічного інституту ім. Маргулана доктором Сергієм Яригіним та доктором Сергази Сакеновим, а також доцентом Університету Ататюрка в Туреччині Зеррін Айдин Тавукчу. Дослідження опубліковано в журналі Archaeological Research in Asia.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Назву «Таскамал» (у перекладі з казахської мови «Кам'яна фортеця») пам'ятник отримав від мешканців та туристів завдяки своїй монументальності та характерній кладці з гранітних блоків.

Дослідження зосереджено на вивченні архітектури пам'ятника та розумінні його культурного та хронологічного контексту, але також дає важливу інформацію для розуміння золотодобувної діяльності у пізньому бронзовому столітті.

Комплекс Таскамал є місцем розташування деяких з найпрекрасніших архітектурних особливостей, включаючи масивну мегалітичну стіну з величезних гранітних блоків, піднесену платформу в центрі, два ретельно спроектовані пандуси, зовнішню платформу, кілька літичних стел, значення яких поки не встановлено, а також петрогліфи та рельєф. які можуть містити важливі секрети про його призначення та культурне значення.

На основі порівняння окремих компонентів комплексу, методів будівництва та археологічних особливостей (зокрема, зображення бика, що лежить) попереднє датування пам'ятника другим тисячоліттям до н. е. поміщає Таскамал у контекст пізнього бронзового віку Центральної Азії - часу значних соціальних, технологічних та економічних перетворень.

Ця пропонована хронологія набуває ще більшого значення у світлі багатого археологічного ландшафту, що оточує район Бурабай та його околиці. Ці райони включають кілька могильників, пов'язаних із Федорівською, Алакульською та Саргаро-Олексіївською археологічними культурами, розквіт яких припав на 1800–900 рр. до зв. е., а також близько 46 пам'яток пізнього бронзового віку та 90 стародавніх золотих копалень, які були задокументовані.

Археологи вважають, що мегалітичний об'єкт був побудований за часів золотовидобування в Бурабаї і, ймовірно, був пов'язаний із видобутком золота.

Як і інші співтовариства Північного Казахстану, населення, що проживало в Бурабаї в епоху пізньої бронзи, брало участь у видобутку, переробці та міжнародній торгівлі поліметалами. Велика кількість золотих копалень навколо Бурабая свідчить про експлуатацію в давнину, що вказує на те, що місцеві спільноти були в першу чергу зосереджені на видобутку золота.

На додаток до численних родовищ золота в цьому районі та свідченням стародавнього видобутку поблизу монументальність комплексу Таскамал припускає, що він служив меті великої важливості для доісторичних громад, які його збудували. Ці фактори підтверджують гіпотезу про те, що комплекс Таскамал міг бути пов'язаний із золотовидобуванням у середині бронзового віку.

Якщо ця гіпотеза підтвердиться, вона проллє світло на складні взаємини між економічними, ритуальними та соціальними практиками у суспільствах бронзового віку в Центральній Азії.

Проте дослідники наголошують на необхідності отримання точних дат для уточнення хронології об'єкта, проведення геохімічних аналізів, які можуть остаточно підтвердити зв'язок комплексу з видобутком золота, а також проведення ширших регіональних досліджень для контекстуалізації Таскамалу у великому та складному археологічному ландшафті Центральної Азії.

Фото: Сергій Яригін